24 травня 2021 року м. Рівне №460/6778/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просив суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 і в подальшому, основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України та зобов'язати їх вчинити.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
21 січня 2021 року позивачу видані виконавчі листи.
Позивач подав заяву про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Ухвалою суду від 06 травня 2021 року заяву призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Головуючий суддя в період з 11 по 21 травня 2021 року перебувала на лікарняному.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви ОСОБА_1 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Як зазначено у частині четвертій статті 383 КАС України, заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Згідно з частиною п'ятою статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу (ч. 6 ст. 383 КАС України).
З системного аналізу вищезазначених норм права випливає, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020 року. Стягнуто на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
21 січня 2021 року позивачу видані виконавчі листи.
У своїй заяві про визнання протиправною бездіяльності, поданій ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України, заявник просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання рішення суду в частині виплати пенсії.
При цьому, суд зазначає, що судовим рішенням у справі №460/6778/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019, виданої 4 Територіальним вузлом урядового зв'язку Державної Служби Спеціального зв'язку та захисту інформації України, № 36 від 03.08.2020.
Відповідно до пояснень, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області та доданого до них розрахунку, перерахунок пенсії позивача був здійснений на виконання рішення суду. Перерахування суми пенсії з 05.01.2021 по 31.01.2021 в сумі 2253 грн. 68 коп. проведено в лютому 2021 року і виплачено позивачу. Розмір перерахованої пенсії з 01.04.2019 до 04.01.2021 склав 43938 грн. 16 коп., і як стверджує відповідач, буде виплачений в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат. Дана доплата може бути виплачена лише після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Суд зазначає, відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» №228 від 28.02.2002, установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду, а закладам фахової передвищої та вищої освіти, науковим установам та закладам охорони здоров'я також за наявності затверджених планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів.
Установи мають право брати бюджетні зобов'язання та здійснювати платежі в межах бюджетних асигнувань, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.
Відповідач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Рівненській області не наділене повноваженнями самостійно без правового регулювання та фінансової можливості здійснювати виплату коштів. Органи Пенсійного фонду України зобов'язані використовувати кошти виключно за цільовим призначенням.
Отже виділення коштів із державного бюджету на фінансування бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень немає правових підстав.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2.1 та підпункту 2 пункту 2.2 розділу II Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України Про затвердження положень про територіальні органи Пенсійного фонду України та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, основним завданням управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі висування пенсій та виплати пенсій, щомісячного довічного утримання судцям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між зонами (містами). Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду.
Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються перш за все статтею 23 Бюджетного Кодексу України, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України, взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 (справа №806/2143/15, адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу на те, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Постановою Верховного Суду від 30.04.2020 (справа №804/2076/17) встановлена наступна позиція: «Сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи».
Суд зазначає, що позивачу не відмовлено у виконанні судового рішення у справі №460/6778/20; таке рішення перебуває у процесі виконання, який не залежить від пенсійного органу в частині виділення коштів державного бюджету на відповідні бюджетні програми.
Також суд зазначає, що Верховний Суд України неодноразово приходив до висновку (справи № 21-66а14, № 21-199а15, №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а, справа № 310/6910/16-а (2-а/310/32/17) від 21 травня 2020 року), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.
Таким чином, відповідачем надані суду докази нарахування пенсії відповідно до судового рішення у даній справі та відсутності бюджетних призначень, які були б виділені на вказані цілі, для виплати пенсії.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ухвали суду зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом тридцяти днів з моменту прийняття ухвали подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Відтак, звернення позивача в порядку статті 383 КАС України до суду є передчасним.
В спірному випадку судом не встановлено свідомого невжиття управлінням залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
За викладених обставин, суд дійшов висновку, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність органу Пенсійного фонду України щодо невиконання судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Отже, оскільки правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого закріплений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача, суд вважає, що підстави для задоволення заяви представника позивача, поданої в порядку статті 383 КАС України, відсутні.
Враховуючи наведене та статтями 241, 248, 249, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій - залишити без задоволення.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений 24.05.21
Суддя К.М. Недашківська