24 травня 2021 року м. Рівне №460/2342/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі по тексту, - ГУ ПФУ в Рівненській області), яким просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01.01.2016 та
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016 року в розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є пенсіонером органів внутрішніх справ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Рівненській області та з 01.09.2000 отримує пенсію з урахуванням 29 років вислуги в пільговому обчисленні, в розмірі 82% сум грошового забезпечення, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" (в редакції, чинній на дату призначення пенсії). Проте, відповідачем з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з розміру 70% грошового забезпечення, про що він дізнався від свого адвоката у березні 2021 року, який в свою чергу отримав листа відповідача про це у відповідь на адвокатський запит. Вважає дії відповідача щодо зменшення встановленого при звільненні розміру пенсії з 82% до 70% грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2016 перерахунку пенсії протиправними, а тому просив суд позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) у справі (а.с.15-17).
13.05.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву, вважає позов безпідставним і таким, що не підлягає до задоволення. Ствердив, що позивачем пропущений строк звернення до суду з даним позовом, а тому позовна заява не підлягає розгляду судом. По суті позовних вимог на обґрунтування відзиву наголосив, що 01.04.2014 набрав чинності Закон України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України", яким, зокрема, встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі зазначеного, відповідачем на виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було проведено перерахунок пенсії позивача, з урахуванням основного розміру грошового забезпечення у розмірі 70%. З огляду на це вважає, що діяв в межах норм чинного законодавства, а тому стверджує про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу із врахуванням 82% відповідних сум грошового забезпечення. За таких обставин, просив суд відмовити у задоволенні позову повністю (а.с.19-21).
Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Позивач з 01.01.2007 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Згідно з протоколом за пенсійною справою №035406 від 19.03.2007 ОСОБА_1 , з урахуванням 29 років вислуги в пільговому обчисленні, з 01.09.2000 призначена пенсія у розмірі 82% сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення пенсії) (а.с.23 зв.бік).
З 01.01.2016 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, у зв'язку зі зміною грошового забезпечення, на підставі постанови Кабінету України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з основного розміру пенсії 70% від сум грошового забезпечення, вказаних у довідці Ліквідаційної комісії УМВС України в Рівненській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій №5/435 від 14.03.2018 (а.с.23). Даний факт підтверджується копією перерахунку пенсії по пенсійній справі №035406 від 26.03.2018, наявною в матеріалах справи (а.с. 22).
18.03.2021 адвокат С.Турович в інтересах позивача звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області з адвокатським запитом, яким просив, серед іншого, повідомити які види та суми грошового забезпечення були включені для перерахунку грошового забезпечення пенсіонера ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 (надати належним чином завірений документ) (а.с.8)
Листом за вих.№1700-0307-8/12634 від 24.03.2021 у відповідь на вказане звернення, відповідач повідомив, що пенсію позивачу було призначено з 01.09.2000 у розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на дату призначення пенсії). Однак, 01.05.2014 Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зокрема, максимальний розмір пенсії за вислугу років з цієї дати не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 , з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", зі встановленою максимальною величиною розміру пенсії за вислугу років в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення. (а.с. 9-10).
Не погодившись з діями пенсійного органу щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної пенсії при її перерахунку, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі, - Закон №2262-ХII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900-VIII від 23.12.2015.
Цим Законом були внесені зміни до статті 63 Закону 2262-XII, а саме: доповнено новою частиною такого змісту: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".
Постановою Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) , яка набрала чинності 02.12.2015 року, встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, які перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
У зв'язку із прийняттям Постанови №988, у позивача з 01 січня 2016 року виникло право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Статтею 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
На виконання зазначених норм Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких іншим категоріям осіб" (далі, - постанова КМУ №103).
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 за №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, пунктом 3 постанови КМУ №103 постановлено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Судом встановлено, що відповідачем у березні 2018 року здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 на підставі пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України №103, відповідно до якого основний розмір пенсії позивача зменшено із 82% грошового забезпечення до 70% сум грошового забезпечення (а.с.22).
Так, відповідно до статті 13 Закону 2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії - 01.09.2000), пенсії за вислугу років призначалися в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 2 цієї статті Закону №2262-ХII, (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), встановлено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон України №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року (далі - Закон №1166-VII), пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року.
Отже, зміна встановленого законом максимального розміру пенсії з 85% до 80% та з 80% до 70% відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновку, що положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після 01.05.2014, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 за №103 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області застосувало норми, які визначають максимальний відсотковий розмір пенсії, що були чинні на момент перерахунку пенсії, а не її призначення позивачу.
При цьому, суд наголошує, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 відсотків, а згодом 70 відсотків грошового забезпечення стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб, у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії колишньому працівнику органів внутрішніх справ. При перерахунку пенсії відповідним категоріям працівників органів внутрішніх справ повинна застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Аналогічні за змістом правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду, за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18, які в силу вимог ч.5 ст.242 та ч.3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд враховує при ухваленні рішення у цій справі.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні N 3-рп/2001 від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України витлумачив зміст принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акту не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Так, згідно зі ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, оскільки у даному випадку перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру призначеної йому раніше пенсії, то при визначенні її розміру не може застосовуватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
За таких обставин, у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку з 01.01.2016 р.
Іншими словами, розрахувавши основний розмір пенсії як 70% від розміру грошового забезпечення, замість первинно встановлених 82 %, відповідач порушив право на належний соціальний захист позивача, оскільки тим самим зменшив розмір належної йому пенсії.
Отже, застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Перевіривши дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу із застосуванням нижчого розміру відсотку відповідних сум грошового забезпечення, суд дійшов висновку, що відповідач, у такий спосіб діяв протиправно, чим позбавив позивача права на належний рівень соціального захисту та пенсійного забезпечення.
Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 82% до 70% сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2016 перерахунку його пенсії є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.
З огляду на те, що в ході розгляду цієї справи судом встановлено протиправність дій відповідача у спірних правовідносинах, то наявні підстави для задоволення і похідної позовної вимоги - про зобов'язання відповідача провести з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з розрахунку 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
Стосовно тверджень відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, то суд вважає такі необґрунтованими та відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права(статті 1, 3 та 8).
Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).
Право на соціальний захист належить до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Водночас, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач є пенсіонером, на якого поширюється дія Закону №2262-ХII.
Відповідно до вимог частини 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що строкового обмеження стосовно перерахунку і виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з неналежним проведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Судом встановлено, що відповідачем безпідставно, протиправно і за відсутності законодавчих на те підстав, зменшено розмір пенсії позивача при здійсненні перерахунку з 01.01.2016 із застосуванням 70% сум грошового забезпечення, замість первісно встановлених 82 % сум його грошового забезпечення, у зв'язку з чим суд констатує, що належний перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 непроведений у встановленому законом порядку саме з вини органу Пенсійного фонду, а відтак підлягає застосуванню ч. 3 ст. 51 Закону №2262-ХII.
Таким чином, зважаючи на порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення, до спірних правовідносин шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, встановлений частиною другою статті 122 КАС України не застосовується, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене ч.3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право пенсіонера на перерахунок сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 19.03.2018 року по справі № 806/1952/18.
Доводи відповідача про те, що рішення про стягнення пенсій та рішення про зобов'язання виплатити пенсії виконуються за рахунок коштів державного бюджету (за певною бюджетною програмою), при цьому, інші кошти, які б могли бути спрямовані на виконання рішення суду у відповідача відсутні, суд також оцінює критично, з огляду на таке.
Згідно з вимогами частин 1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005, заява №3134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23).
Іншими словами, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для правильного вирішення спору по суті, не впливають на встановлені в ході розгляду справи обставини і не спростовують викладених висновків суду.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
Суд пам'ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.
Правові підстави для застосування положень статті 139 КАС у суду відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (а.с.7), а доказів понесення інших судових витрат учасниками справи суду не надано.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 82% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.01.2016 року раніше призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% відповідних сум грошового забезпечення із урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 24 травня 2021 року
Суддя Н.С. Гудима