31 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5916/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши у порядку письмово провадження заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
25 травня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , подана в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій заявник просить суд зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення суду від 30 листопада 2020 року по перерахунку пенсії в повному обсязі, виходячи із розміру 90% грошового забезпечення та виплатити заборгованість 44062,82 грн.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що станом на теперішній час рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року по справі № 440/5916/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконано, дії органу пенсійного фонду щодо зменшення основного розміру пенсії до 70 % та обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром та невиплату заборгованості в розмірі 44062,82 грн заявник вважає протиправними.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
28 травня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення ГУ ПФУ в Полтавській області на заяву ОСОБА_1 . У поясненнях боржник зазначив, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року по справі № 440/5916/20 в січні 2021 року проведено перерахунок пенсії заявника за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2021 року внаслідок чого нараховано 44062,82 грн, які включено до реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Крім того, при здійсненні перерахунку пенсії її знову обмежено максимальним розміром 70% від грошового забезпечення, що відповідає вимогам частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Вирішуючи по суті заяву позивача суд виходить з наступного.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про зобов'язання вчинити дії - задоволено.
04 січня 2021 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 440/5916/20.
Відповідно до частини першої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Вказаною нормою визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме: які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12 листопада 2018 року у справі №806/3099/17 (№К/9901/50917/18).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі №806/2143/15 звертає увагу, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Із матеріалів справи встановлено, що рішенням суду від 30 листопада 2020 року по справі № 440/5916/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років з 01 квітня 2019 року відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням довідки Управління Служби безпеки України в Полтавській області від 16 вересня 2020 року № 66/21/4/160фв про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер) та премії, з урахуванням раніше проведених виплат.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої-третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд також наголошує, що обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається із матеріалів справи, рішення суду від 30 листопада 2020 року не виконано.
Суд звертає увагу на правову позицію, викладену в ухвалі Верховного Суду від 04 травня 2020 року у зразковій справі №160/3586/19.
У цій справі, незважаючи на те, що рішення суду включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду", Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.
Крім того, у цій справі у пунктах 27-28 суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги, тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі “Кечко проти України” від 08 листопада 2005 року).
Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.
Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2019 року у справі №640/5248/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2020 року у справі №640/5248/19 визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" від 22 серпня 2018 року №649.
Отже, суд вважає безпідставними посилання відповідача на ту обставину, що заборгованість пенсії за період з 01 квітня 2019 року по 31 січня 2021 року у розмірі 44062,82 грн, включено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Окрім того суд враховує, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року по справі № 440/893/19 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення відсоткового розміру грошового забезпечення до 70 відсотків при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 01 січня 2018 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати з 01 січня 2018 року та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених виплат.
На виконання цього рішення суду органом пенсійного фонду 17 листопада 2020 року було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року з урахуванням основного розміру пенсії: 90 % грошового забезпечення, що підтверджується протоколом перерахунку, який в подальшому не змінювався до моменту здійснення перерахунку пенсії на підставі рішення суду у цій справі.
Оскільки рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року по справі № 440/893/19 зазначений 90% розмір пенсії позивача не змінювався, підстави для застосування нового 70% розміру при здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі цього рішення суду відсутні.
Вказані обставини свідчать, що ГУПФУ в Полтавській області при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року № 440/5916/20 діяло протиправно.
З огляду на вищевикладене суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із частиною шостою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктами владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Тобто, даною нормою передбачено право, а не обов'язок суду постановити окрему ухвалу.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинені при виконанні рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5916/20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виконати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №440/5916/20 в повному обсязі, а саме: здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи із розміру 90% грошового забезпечення та виплатити заборгованість в розмірі 44062,82 грн.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути може оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя С.О. Удовіченко