28 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2473/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
22 березня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач; ГУ ДПС у Полтавській області), у якій позивач просить: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн.; визнати протиправною та скасувати заяву про примусове виконання №1966/5/16-3ж33-07-2б від 16.02.2021.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки: у порушення вимог ст. 42 Податкового кодексу України та ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" оскаржувана вимога не направлялася ОСОБА_1 ; станом на 14.05.2020 контролюючим органом було сформовано вимогу про погашення заборгованості із сплати єдиного соціального внеску за 2019 рік, тому винесення повторної вимоги не допускається; оскаржувана вимога не відповідає вимогам виконавчого документу, визначеного ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження у справі №440/2473/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування заяви про примусове виконання №1966/5/16-3ж33-07-2б від 16.02.2021. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/2473/21 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково, витребувано докази від відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області та встановлено строк для їх надання до суду.
15 квітня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 51-53/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 здійснює незалежну професійну діяльність як арбітражний керуючий, перебуває на обліку як фізична особа-підприємець з 15.01.2020 та є особою з інвалідністю. Згідно з п. 5 ч.1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" позивач є платником єдиного внеску. У період з 14.07.2014 по 15.01.2020 позивач не мав статусу фізичної особи-підприємця, реєстрація позивача в якості фізичної особи-підприємця проведена 15.01.2020. Вказує, що станом на 30.04.2020 за ФОП ОСОБА_1 обліковувався борг з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 27130,88 грн., вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 в сумі 27130,88 грн. була предметом оскарження у справі №440/2669/20, протягом 2020 року позивачем сплачено кошти, які зараховані контролюючим органом у рахунок погашення вказаної заборгованості. 16.02.2021 сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У на суму 18817,86 грн., яку 16.02.2021 направлено на примусове виконання до Карлівського районного ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відповідач вважає, що правові підстави для скасування узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. відсутні.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 протягом 2019 року був самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (арбітражний керуючий).
Позивач у період з 14.07.2014 по 15.01.2020 не мав статусу фізичної особи-підприємця, оскільки державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за його рішенням здійснена 14.07.2014, а наступна реєстрація позивача як фізичної особи-підприємця проведена 15.01.2020 /а.с. 47/.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено пенсію по інвалідності другої групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 , виданого Пенсійним фондом України 06.09.2018 /а.с. 24/.
14.05.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53, якою ОСОБА_1 повідомлено про наявність у нього заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 27130,88 грн. та вимагається сплатити вказану недоїмку /а.с. 16/.
Позивач не погодився з вимогою ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53, у зв'язку з чим звернувся до суду з позовом.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №440/2669/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовлено /а.с. 33-37/.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2669/20, яка набрала законної сили 22.01.2021, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 по справі №440/2669/20 - залишено без змін /а.с. 38-43/.
Ухвалою Верховного Суду від 15.03.2021 у справі №440/2669/20 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі № 440/2669/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - повернуто скаржнику /а.с. 44-46/.
16.02.2021 податковим органом сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. /а.с. 15-16, 55-56/.
Позивач не погодився з вимогою ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53У на суму 18817,86 грн. та оскаржив її до суду у даній справі.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній вимозі ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53У на суму 18817,86 грн., суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Частиною 1 статті 2 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону №2464-VI).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Частиною 4 статті 8 Закону №2464-VI визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).
Згідно вимог Закону №2464-VI та Інструкції №449 на платника покладено обов'язок щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Законом України від 06.12.2016 №1774 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону №2464-VI, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов'язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону №2464-VI).
Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (пункт 5 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI).
Таким чином, починаючи з 01.01.2017, у разі, якщо особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов'язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464-VI. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхованого внеску на місяць.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 №2148-VIII перше речення частини 4 статті 4 Закону №2464-VI викладено в такій редакції: особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Наведені вище норми законів є чинними, неконституційними не визнавались, а тому підлягають обов'язковому виконанню податковими органами.
Аналіз цієї норми свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а з врахуванням змін, внесених Законом №2148-VIII, також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов'язкових умов: 1 - є пенсіонерами за віком або інвалідами, після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", 2 - отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №1640/2837/18, який в силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковим для врахування судом першої інстанції.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №440/2669/20, яке набрало законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 протягом періоду виникнення спірної суми недоїмки не відповідав критеріям, встановленим частинами 4, 5-1 статті 4 Закону №2464-VI, а саме, він не являвся фізичною особою-підприємцем, а також членом фермерського господарства. Оскільки ОСОБА_1 здійснює незалежну професійну діяльність, враховуючи положення пункту 5 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI, останній, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від отримання ним доходу від такої діяльності є платником єдиного внеску, для якого цим Законом встановлений певний порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.
Так, судовим розглядом у справі №440/2669/20 встановлено, що позивачем 10.02.2020 до контролюючого органу подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, в таблиці 1 якого "Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" останнім самостійно визначено до сплати суму єдиного внеску за 2019 рік у розмірі 34717,32 грн, що становить 22% від суми його доходу, на який нараховується єдиний внесок (157806,00 грн)
Вказаним рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №440/2669/20, яке набрало законної сили, також встановлено, що відповідно до відомостей з інтегрованої картки ОСОБА_1 за останнім рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску за 2019 рік згідно поданого ним звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, яка станом на 30.04.2020 становить 27130,88 грн (зменшено за рахунок переплати та самостійної сплати коштів в рахунок погашення боргу). Суд дійшов висновку, що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53, якою ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 27130,88 грн та вимагається сплатити вказану недоїмку, - прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Законом №2464-VI та Інструкцією №449, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, правомірність винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53, якою ОСОБА_1 повідомлено про наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 27130,88 грн та вимагається сплатити вказану недоїмку встановлена рішенням суду у адміністративній справі, яке набрало законної сили, а тому вказана обставина не підлягає доказуванню у даній справі.
Відповідно до приписів статті 25 Закону №2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі.
Вимога податкового органу про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлено Інструкцією №449.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Податковий орган веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).
В третій частині літера «У» (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:
платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;
вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.
Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.
Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Платникам єдиного внеску, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті та подали заяву про бажання отримувати документ через електронний кабінет, вимоги про сплату боргу (недоїмки) можуть надсилатися в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
За змістом пункту 5 розділу VI Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов'язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.
У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.
У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до податкового органу вищого рівня або суду платник зобов'язаний одночасно письмово повідомити податковий орган, який направив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).
Податковий орган протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності): пред'являє її до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження»; надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.
Згідно з пунктом 6 розділу VI Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
податковий орган скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття податковим органом рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 або іншими положеннями Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття податковим органом рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 або іншого положення Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі скасування судом вимоги податкового органу про сплату боргу (недоїмки), така вимога вважається відкликаною у день набрання судовим рішенням законної сили, в іншому випадку вимога податкового органу про сплату боргу (недоїмки) є узгодженою у день набрання законної сили судовим рішенням. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки.
Судом встановлено, що позивач не погодившись з вимогою ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн., оскаржив її до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №440/2669/20, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №440/2669/20 у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовлено /а.с. 33-37/.
Згідно з приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 у справі №440/2669/20, набрало законної сили 22.01.2021.
Таким чином, вимога ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн. є узгодженою у день набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/2669/20, тобто 22.01.2021.
Відповідно до частини 6 статті 25 Закону №2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Витягом з інтегрованої картки ОСОБА_1 підтверджено, що у рахунок погашення недоїмки, визначеної позивачу вимогою ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн., контролюючим органом було зараховано кошти, які сплачені позивачем, в загальній сумі 8313,02 грн. /а.с. 58-63/.
Відповідно до приписів п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Згідно з п.п. 14.1.174 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
16.02.2021 контролюючим органом сформовано узгоджену вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. (27130,88 грн. - 8313,02 грн.), тобто на суму боргу (недоїмки), яка є узгодженою 22.01.2021 та залишилась не сплаченою платником єдиного внеску на день її формування /а.с. 15-16, 55-56/.
Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про протиправність оскаржуваної вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53У (з літерою "У") з посиланням на те, що вона сформована повторно на суму боргу, на яку контролюючим органом раніше винесено вимогу ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн., оскільки податковий орган сформував саме узгоджену вимогу про сплату узгодженої суми недоїмки (боргу) внаслідок процедури судового оскарження вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн., тобто податковий орган сформував вимогу про сплату боргу (недоїмки) (узгоджену вимогу з прославленням літери "У") на узгоджену, внаслідок судового оскарження суму боргу (недоїмки), яка залишилась не сплаченою позивачем.
Оскільки платник єдиного внеску узгоджував вимогу ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 на суму 27130,88 грн. з податковим органом шляхом оскарження цієї вимоги про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку, тому встановлення дати отримання вимоги ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53 не має значення для вирішення даної справи, у якій оскаржується узгоджена вимога ГУ ДПС у Полтавській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53У, тобто узгоджена вимога з літерою "У", яка містить узгоджену суму боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Повторне узгодження вже узгодженої суми недоїмки законом не вимагається.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та наведені вище норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Законом №2464-VI та Інструкцією №449, та обґрунтовано.
При цьому , суд зазначає, що предметом оскарження у даній справі є вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн., як рішення суб'єкта владних повноважень. Натомість, дії чи бездіяльність податкового органу щодо надіслання узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. ОСОБА_1 та/або дії податкового органу щодо надіслання цієї вимоги до примусового виконання до органу державної виконавчої служби та/або дії чи рішення державного виконавця щодо прийняття до примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2020 №Ф-22891-53У не є предметом оскарження у даній справі. Водночас, такі дії, бездіяльність чи рішення не впливають на правомірність винесення податковим органом оскаржуваної у даній справі узгодженої вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн.
При розгляді справи враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Таким чином, позовна вимога ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-22891-53У від 14.05.2020 на суму 18817,86 грн. необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 78, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44057192, вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Суддя С.С. Сич