28 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2490/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
23 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі-відповідач, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області) про визнання протиправною бездіяльності ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстрований за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0027; зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити поданий ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку площею 2,00 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0027, з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельну ділянку площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027. Однак, відповідачем не було прийнято рішення з питання затвердження проекту землеустрою, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Позивач зазначає, що відповідачем не дотримано двохтижневий строк затвердження відповідного проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність, тому вважає, що відповідна технічна документація була погоджена за принципом мовчазної згоди.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
13 квітня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 66-72/, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що за результатами розгляду відповідного клопотання позивача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ від 25.02.2021 №669-УБД, яким позивачу відмовлено у затвердженні проектної документації із землеустрою, у зв'язку з тим, що згідно проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Черевки Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, затвердженого рішенням п'ятдесят четвертої сесії сьомого скликання Миргородської районної ради Полтавської області від 09.11.2020 №14, земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою до відведення, розташована в межах населеного пункту Черевки. Водночас у Головного управління відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, розташованими в межах населених пунктів. Тривалий розгляд клопотання позивача відповідач пояснює тим, що на період карантину зупинено строки надання адміністративних послуг та посилається на Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)" від 18.04.2020 № 530-1Х (зі змінами), яким внесено зміни, зокрема у Закон України "Про адміністративні послуги" та зупинено з дня оголошення карантину перебіг строків надання адміністративних послуг. Зазначає, що Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", яким запроваджено принцип "мовчазної згоди", поширюється на дозвільні органи, адміністраторів та суб'єктів господарювання, однак, позивач не віднесений до жодної з цих категорій.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18.02.2020 №5130-СГ надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 77/.
Приватним підприємством "АЛАН-ЗЕМ" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність площею 2,0000 га сіножатей гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів /а.с. 10-51/.
16.03.2020 експертом державної експертизи ОСОБА_2 складено висновок про розгляд проекту щодо відведення земельної ділянки №3164/82-20 /а.с.15 зворотній бік - 16/.
30.07.2020 експертами державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Полтавській області складено висновок державної експертизи землевпорядної документації №1600 /а.с. 51/.
06.10.2020 відділом у Миргородському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області зареєстровано земельну ділянку з кадастровим номером 5323288600:00:010:0027 у Державному земельному кадастрі /а.с. 53-55/.
12.10.2020 позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із заявою (вх.№Б-21869/2/25-20 від 12.10.2020), у якій просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передати у власність земельну ділянку площею 2,000 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0023 /а.с. 73/.
Вважаючи, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області допущено протиправну бездіяльність у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/2/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю урегульовано Земельним кодексом України від 25.10.2001 №2768-ІІІ (далі-ЗК України).
За змістом ч. 1, 2 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Згідно із пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 116 ЗК України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Пунктом "б" частини першої статті 121 ЗК України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
За приписами частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Як визначено частиною сьомою згаданої статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Частинами 9-11 статті 118 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
За змістом частин 5, 6 статті 186-1 ЗК України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Згідно із положеннями частин 3 -5 статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтею 122 ЗК України.
Частиною 4 статті 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Зміст наведених норм права свідчить про те, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:
1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;
2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);
3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;
4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;
5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов'язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.
У даній справі позивач оскаржує саме бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відсутність належним чином оформленого наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність чи відмову у його затвердженні у формі наказу свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Разом з тим, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.02.2021 Головним Управлінням Держгеокадастру у Полтавській області прийнято наказ № 669-УБД "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, розмір земельної ділянки 2,0000 га, кадастровий номер 5323288600:00:010:0027, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та надання цієї ділянки у власність з таких підстав: згідно проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж села Черевки Миргородського району Полтавської області, затвердженого рішенням п'ятдесят четвертої сесії сьомого скликання Миргородської районної ради Полтавської області від 09.11.2020 №14, земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою до відведення, розташована в межах населеного пункту Черевки. У Головного управління відсутні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками розташованими в межах населених пунктів /а.с. 78/.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги" передбачено, що дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов'язані з наданням адміністративних послуг.
Відносини, на які не поширюється дія цього Закону, чітко визначені у частини 2 статті 2 Закону України "Про адміністративні послуги".
За визначенням статті 1 Закону України "Про адміністративні послуги" адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов'язків такої особи відповідно до закону.
Отже, вирішення питання про видачу рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності є адміністративною послугою у розумінні Закону України "Про адміністративні послуги".
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про адміністративні послуги" передбачено, що граничний строк надання адміністративної послуги визначається законом.
У даному випадку відповідний строк встановлено частиною 9 статті 118 ЗК України.
Підпунктом 3 пункту 2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX установлено, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19): з дня оголошення карантину зупиняється перебіг строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг та строків надання цих послуг, визначених законом. Від дня припинення карантину перебіг цих строків продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (із змінами) відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. установлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061) та від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 червня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Отже, на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) з дня оголошення карантину 12.03.2020 зупинено перебіг строків надання адміністративних та інших послуг, визначених законом.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що на дату подання позивачем клопотання про затвердження проекту землеустрою і по даний час діє карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відсутні підстави стверджувати про порушення відповідачем строку розгляду проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття рішення з питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, оскільки перебіг цього строку зупинено до дня припинення карантину.
Таким чином, у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027.
Крім того, з вказаного питання 25.02.2021 Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області було прийнято наказ № 669-УБД.
Суд враховує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У цій справі позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027, інша вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області вчинити певні дії є похідною, як обраний позивачем спосіб захисту свого права, від вимоги про оскарження бездіяльності.
У даній справі позивач не оскаржує наказ Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.02.2021 № 669-УБД "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", у позовній заяві не зазначає про незгоду з цим наказом та не наводить підстав незгоди з наказом. Відтак, питання правомірності чи неправомірності наказу Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області від 25.02.2021 № 669-УБД "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки" не ставиться позивачем у позові та виходить за межі предмету спору у даній справі.
Зважаючи на підстави та предмет позову у даній справі (бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні клопотання ОСОБА_1 від 12.10.2020 (зареєстроване за №Б-21869/0/25-20 від 12.10.2020) про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області за межами населених пунктів та передачу у власність земельної ділянки площею 2,00 га кадастровий номер 5323288600:00:010:0027), суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності, яка оскаржується позивачем у цій справі, та якою б порушувалися права позивача.
Позивач скористався правом на звернення до адміністративного суду і його право не може бути обмежене, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги розглянуті судом по суті, проте, враховуючи встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні відносини, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
При прийнятті рішення у даній справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, 36039, ідентифікаційний код 39767930) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол