28 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/7042/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
01 грудня 2020 року ОСОБА_1 /далі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви від 23 грудня 2020 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невключення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та подати до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області вказані списки за 2020 рік /а.с.14-18/.
Позов обґрунтований тим, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Внаслідок бездіяльності відповідача щодо невключення позивача до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, порушено його право на отримання такої допомоги, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а ухвалою від 29 грудня 2020 року повернуто позивачеві позовну заяву разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2021 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2020 року у справі № 440/7042/20 скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 20 квітня 2021 року, що підтверджується даними реєстрації вхідної кореспонденції.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2021 року справу передано для розгляду судді Слободянюк Н.І.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху через її невідповідність вимогам частини першої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 80-81/ зазначив, що основною умовою для направлення списку із зазначенням у ньому позивача як такого, що має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня як особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", є наявність у нього відповідного статусу інваліда війни, тоді як рішеннями суду у справі №1601/2в-14/11 на ГУ ПФУ в Полтавській області не покладався обов'язок щодо виплати позивачу пенсії як інваліду війни. Крім того, строк направлення відповідних списків наразі минув.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2000 року /а.с. 26, 88-зворот/.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності (2 група) відповідно до Закону України "Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", що підтверджується матеріалами його пенсійної справи /а.с.93-95/.
Листом № 1600-0302-8/43601 від 31 серпня 2020 року /а.с.90-91/ Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі №440/459/20 направлено до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області список на виплату ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік, яка передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Листом №Ц-09/2560 від 24 березня 2020 року /а.с. 92/ Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області повернув список на виплату щорічної грошової допомоги ОСОБА_1 за 2019 рік та повідомив, що виконання такого рішення можливе лише після збільшення бюджетних призначень на зазначені цілі.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 17 червня 2020 року (вх. №3480/М-1600-20 від 19 червня 2020 року) /а.с. 88/ щодо надання інформації про включення його до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та про подання до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області відповідного списку.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №3664-3480/М-03/8-1600/20 від 02 липня 2020 року /а.с.89/ ОСОБА_1 на його заяву повідомлено, що виплата йому пенсії як інваліду 2 групи у відповідності до вимог Закону України "Про Пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" здійснюється з 01 серпня 2008 року на виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2012 року. Вказаним рішенням суду проводити нарахування доплат та підвищень як інваліду війни управління не зобов'язано, а тому підстави для формування списку на виплату щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік у Головного управління відсутні.
Не погодившись з бездіяльністю відповідача щодо невключення до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.
Правовий статус ветеранів війни визначає та створення належних умов для їх життєзабезпечення забезпечує Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-XII від 22 жовтня 1993 року /далі - Закон №3551-XII/.
Згідно зі статтею 4 Закону №3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до статті 7 Закону №3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час.
Згідно з частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину п'яту статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення підпункту "б" підпункту 2 пункту 20 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
В подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та №112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"” №112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4120 гривень; II групи - 3640 гривень; III групи - 3160 гривень.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 27 лютого 2020 року рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Відповідні висновки щодо застосування норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Разом з тим, частинами першою та четвертою статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"” №112 від 19 лютого 2020 року установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Пунктом 2 вказаної Постанови установлено забезпечити подання до 23 березня 2020 р. районним органам соціального захисту населення переліків осіб, які мають право на отримання грошової допомоги: Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною податковою службою, Державною митною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Офісом Генерального прокурора, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями - щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України; Пенсійним фондом України - щодо осіб, які перебувають на обліку в його органах.
Відповідно до пункту 1, підпунктів 3.1 та 3.2 пункту 3 Положення про Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, затвердженого розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації від 17 жовтня 2016 року № 460, Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (далі - Центр) є державною установою і підпорядковується Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації. До головних завдань Центру належить, зокрема забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту та обслуговування населення, надання соціальної допомоги громадянам, які потребують підтримки з боку держави та підготовка документів на виплату всіх видів соціальної допомоги, житлових субсидій у готівковій формі на придбання твердого та рідкого пічного палива та скрапленого газу, компенсаційних виплат інвалідам, виплат громадянам, які постраждали наслідок Чорнобильської катастрофи, інших грошових виплат.
Згідно з підпунктом 4.9 вказаного Положення Центр відповідно до покладених на нього завдань проводить перерахунки розмірів грошової допомоги (в тому числі у зв'язку з індексацією), забезпечує своєчасну підготовку бухгалтерської та статистичної звітності з використанням уніфікованих програмних засобів.
З аналізу вищевикладених норм слідує, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік виплачується особам з інвалідністю внаслідок війни Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на підставі отриманого переліку осіб, які мають право на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня, сформованого органом пенсійного фонду щодо осіб, які перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України.
Судом встановлено та відповідачем визнано, що ОСОБА_1 має статус особи з інвалідністю внаслідок війни 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2000 року. Доказів скасування та/або відкликання такого посвідчення матеріали справи не містять та такий довід відповідачем не заявлявся.
На підставі матеріалів пенсійної справи судом встановлено, що позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
З огляду на встановлені у справі обставини та на положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19 лютого 2020 року, суд доходить висновку, що відповідач зобов'язаний був включити позивача до переліку осіб, які мають право на отримання щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, та до 23 березня 2020 року подати відповідний список до районного органу соціального захисту населення, проте таких дій не вчинив, у зв'язку з чим має місце протиправна бездіяльність відповідача.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача та керуючись частиною другою статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невключення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2020 рік та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2020 рік та подати такий перелік до відповідного районного органу соціального захисту населення.
Отже, позов слід задовольнити.
Оскільки витрат по сплаті судового збору за подання цього позову позивач не поніс, а доказів понесення інших судових витрат матеріали справи не містять, то відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо невключення ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2020 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) включити ОСОБА_1 до переліку осіб, які мають право на одержання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за 2020 рік та подати такий перелік до відповідного районного органу соціального захисту населення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк