18 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/730/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Ель Яагубі О.В.,
представника позивача - Рожніва Я.Я.,
представника відповідача - Мисюри О.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
01 лютого 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень від 18.11.2020 №№ 2248768/37185280, 2248769/37185280, від 30.12.2020 № 2283764/37185280, від 29.12.2020 № 2272445/37185280, зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 26.11.2020 № 1, від 27.11.2020 № 2, від 01.12.2020 № 1, від 04.05.2020 № 1 датою їх фактичного подання.
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що спірні рішення не відповідають вимогам податкового законодавства, оскільки квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили переліку документів, достатніх для реєстрації податкових накладних. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних надані усі наявні документи на підтвердження правомірності виписки податкових накладних. Проте, відповідні документи не взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/730/21, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
19 березня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Полтавській області на позовну заяву, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що в ході опрацювання первинних документів, наданих позивачем до податкових накладних № 1 від 26.11.2020 року, № 2 від 27.11.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 1 від 04.05.2020 встановлено, що платником не надано копії первинних складських документів: М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", М-7 "Акт про приймання матеріалів", М-11 "Накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів"; М-12 "Картка № складського обліку матеріалів"; не надано документів на придбання посівного матеріалу; також встановлено, що урожайність сільськогосподарських культур по підприємству перевищує середньообласний показник урожайності, що свідчить про невідповідність посівних площ до обсягів вирощеної та реалізованої продукції.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (ідентифікаційний код 37185280) зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.
Згідно із звітом про площі та валовізбори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2019 року за формою 29-сг у позивача наявні посівні площі, зокрема, для посіву соняшника - 18,00 га та нуту - 6 га, обсяг виробництва соняшника - 576 ц, нуту - 180 ц/том 1, а.с. 63,64/.
09 вересня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Снекторггруп" (Покупець) укладений договір поставки № 2020/31 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, покупець зобов'язується прийняти та оплатити даний товар /том 1, а.с.85/.
Найменування товару, умови поставки, кількість, ціна за одиницю, а також загальна вартість товару, кожної партії, вказується в специфікаціях до договору, які набирають чинності з моменту підписання обома сторонами, і є невід'ємною частиною (пункт 1.2. договору).
26.11.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Снекторггруп" складена специфікація № 4 до договору поставки № 2020/31 від 09.09.2020 року, відповідно до якої найменування товару визначено - соняшник, в кількості 60 т, на загальну суму з ПДВ 1164002,40 грн. /том 1, а.с.90/.
26.11.2020 року та 27.11.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Снекторггруп" проведена попередня оплата товару в сумі 800 000,00 грн. та 200 000, грн - відповідно /том 1, а.с. 113/.
За першою подією - оплатою товару позивачем складені податкову накладну №1 від 26.11.2020 на загальну суму 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 133333,33 грн., та податкову накладну № 2 від 27.11.2020 року на загальну суму 200 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 33333,33 грн., які надіслано на реєстрацію /том 1, а.с. 20, 33/.
26.11.2020 року, 27.11.2020 року, 01.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" відвантажено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Снекторггруп" соняшник загальною кількістю 60 тонн на загальну суму з ПДВ 1164002,40 грн., про що свідчать видаткові накладні від 26.11.2020 року №№ 18, 19, 20, 21, від 27.11.2020 року №№ 22, 23, від 01.12.2020 року № 24 /том 1, а.с.91-109/.
За першою подією - відвантаження товару згідно видаткової накладної від 01.12.2020 року № 24 позивачем складено податкову накладну №1 від 01.12.2020 на загальну суму 164002,40 грн., у тому числі ПДВ - 27333,73 грн., яку надіслано на реєстрацію /а.с.44/.
24.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" (Покупець) укладений договір поставки № 24/02/20/2П, за умовами якого постачальник поставляє, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нут в кількості 18 тон за ціною 9100,00 грн. за тонну /том а.с.28/.
04.05.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" відвантажено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліресурс" нут загальною кількістю 13 тонн на загальну суму з ПДВ 118300,00 грн., про що свідчать видаткова накладна від 04.05.2020 року №10 /том 2, а.с.32/.
За першою подією - відвантаження товару позивачем складено податкову накладну №1 від 04.05.2020 на загальну суму 118300,00 грн., у тому числі ПДВ - 19716,67 грн., яку надіслано на реєстрацію /том 1, а.с.141/.
За результатами реєстрації податкових накладних платником податку отримано квитанції, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкових накладних від 26.11.2020 № 1, від 27.11.2020 № 2, від 01.12.2020 № 1, від 04.05.2020 № 1 зупинено, оскільки коди УКТ ЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206, 0713, відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товари, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем складено та подано до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Комісією ГУ ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийняті рішення від 18.12.2020 №№ 2248768/37185280, 2248769/37185280, від 30.12.2020 № 2283764/37185280, від 29.12.2020 № 2272445/37185280 в Єдиному реєстрі податкових накладних з огляду на ненадання платником копій первинних складських документів: М-1 "Журнал обліку вантажів, що надійшли", М-7 "Акт про приймання матеріалів", М-11 "Накладна - вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів"; М-12 "Картка № складського обліку матеріалів"; не надано документів на придбання посівного матеріалу; також встановлено, що урожайність сільськогосподарських культур по підприємству перевищує середньообласний показник урожайності, що свідчить про невідповідність посівних площ до обсягів вирощеної та реалізованої продукції /том 1, а.с. 29, 40, 48, 150.
Позивач, не погодившись із рішеннями комісії Головного управління ДПС у Полтавській області звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.60 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Положенням пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку (пункт 8 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних).
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пунктів 13-15 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165, що набрала чинності з 01.02.2020, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Пунктом 1 Порядку №1165 встановлено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
За змістом пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
В силу пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Додатком 3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, відповідно до пункту 1 яких до цих Критеріїв віднесено відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет /пункт 8 Порядку №1165/.
Пунктами 10, 11 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Суд зазначає, що квитанці про зупинення реєстрації податкової накладної не містили пропозиції щодо надання конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної, що позбавило позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення податкової накладної.
Також суд враховує, що матеріалами справи підтверджено, що первинні документи, оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної, складені у відповідності до вимог законодавства.
Суд критично оцінює твердження відповідача про не надання позивачем копій первинних документів на придбання посівного матеріалу та складських документів, оскільки зупиняючи реєстрацію податкових накладних, контролюючим органом не зазначено про необхідність подачі позивачем копій первинних документів саме на придбання посівного матеріалу та складські документи, такі документи не вимагалися контролюючим органом від позивача.
Отже, платник податку після настання першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, був зобов'язаний скласти податкові накладні в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" № 1 від 26.11.2020 року, № 2 від 27.11.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 1 від 04.05.2020 відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, що контролюючий орган не заперечує.
Відповідачем не доведено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.
З урахуванням вищезазначеного, доводи відповідача щодо наявності підстав для прийняття оскаржуваних рішень є помилковими.
При цьому, суд звертає увагу на той факт, що дослідження факту здійснення господарської операції, на виконання яких складено податкові накладні, є предметом документальних перевірок, а обов'язком контролюючого органу при реєстрації податкових накладних є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Водночас частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Отже, відповідачами у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації в ЄРПН податкових накладних № 1 від 26.11.2020 року, № 2 від 27.11.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 1 від 04.05.2020, складених позивачем.
З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку про протиправність спірних рішень від 18.12.2020 року № 2248768/37185280, № 2248769/37185280; від 30.12.2020 року № 2283764/37185280; від 29.12.2020 року № 2272445/37185280.
Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для реєстрації податкових накладних № 1 від 26.11.2020 року, № 2 від 27.11.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 1 від 04.05.2020, тому належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДПС України їх зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" підлягає задоволенню повністю.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Представництво інтересів позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" у даній справі здійснювалося ОСОБА_1 на підставі ордеру серії КН №000136 про надання правової допомоги /том 2, а.с. 47/.
Позивачем надано до суду копію договору про надання адвокатських послуг від 28.12.2020 року, в якому сторони погодили фіксовану вартість послуг - 20 000,00 грн. /том 2, а.с 48/.
Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 28.12.2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" проведено оплату адвокатських послуг ОСОБА_1 в сумі 20 000, 00 грн. /том 2, а.с. 50/.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії" (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що роботи з попереднього опрацювання матеріалів та надання консультації фактично відносяться до робіт з підготовки позовної заяви.
Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на розмір витрат на оплату адвоката та його співмірність зі складністю справи (справа незначної складності, яка розглядалася у в порядку спрощеного позовного провадження) та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, необхідним адвокату на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також їх співмірністю з ціною позову суд вважає за необхідне стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн.
Також підлягають стягненню судові витраті зі сплати судового збору за 4 позовні вимоги немайнового характеру в розмірі 9080,00 грн.
Оскільки передумовою для виникнення цього спору є прийняття ГУ ДПС у Полтавській області протиправних рішень про відмову у реєстрації податкової накладної у ЄРПН, суд дійшов висновку, що судові витрати належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Полтавській області.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (вул. Пушкіна, 31/25, к. 21, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 37185280) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000; код ЄДРПОУ ВП 44057192), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.12.2020 року № 2248768/37185280, № 2248769/37185280; від 30.12.2020 року № 2283764/37185280; від 29.12.2020 року № 2272445/37185280.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" № 1 від 26.11.2020 року, № 2 від 27.11.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 1 від 04.05.2020 року датою їх фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014; код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавська агропромислова компанія" (вул. Пушкіна, 31/25, к. 21, м. Полтава, 36011; код ЄДРПОУ 37185280) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 9080,00 грн. (дев'ять тисяч вісімдесят гривень) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28 травня 2021 року .
Головуючий суддя А.Б. Головко