28 травня 2021 року Справа № 440/1837/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення. Під час розгляду справи суд, -
05 березня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби про про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 29 вересня 2020 року №UA110380/2020/000003/1 та картки відмови у прийнятті митної декларації від 29 вересня 2020 року №UA110380/2020/00100 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення митного органу про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 року NUA110380/2020/000003/1 ґрунтується на: недоведеності неповноти, неточності чи недостатності наданих Позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості шин за обраним основним методом, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем; недоведеності наявності встановлених частинами 1 та 2 статті 58 МКУ обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МКУ, для відмови у митному оформленні товару за першим методом; на неправомірному застосуванні положень частини 3 статті 57 та частини 3 статті 58 МКУ, тобто - на неправомірному використанні другорядного методу визначення митної вартості шин при недоведеності неможливості визначення їх митної вартості за основним.
При цьому подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про шини та їх ціну, а, отже, у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення Позивачем; в той же час відповідачем не спростовано визначену позивачем вартість шин, а саме по собі припущення відповідача про відсутність документального підтвердження відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості товарів, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості шин, заявленої позивачем, або підставою для незастосування обраного позивачем методу її визначення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
05.04.2021 судом одержано відзив контролюючого органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що коригування митної вартості товару здійснено відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України в зв'язку з тим, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. При проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було встановлено: згідно наданого рахунку на транспортно - експедиційні послуги № BANM0000113 від 07.09.2020 наявний лише морський фрахт та послуги експедитора на території України, а іншій складові ставки експедитора відсутні, що унеможливлює проведення обчислення повноти включення транспортної складової при формуванні заявленої декларантом ціни товару. Банківських документів не надано.
Декларантом надано довгостроковий контракт на поставку шин № Y-28008 від 02.12.2018 та додатки до нього, відповідно до пункту 2.2. якого ціна на товар, який поставляється буде узгоджуватися між продавцем та покупцем додатково, два рази на рік, в листопаді - на першу половину наступного календарного року поставки та в травні на другу половину поточного року поставки у відповідності з додатком № 2 до договору. Додаток № 2 та додаткова угода від травня місяця не подані до митної декларації, у зв'язку із чим контролюючий орган позбавлений можливості перевірити правильність формування ціни на товар.
Лист продавця № 0409-01 від 19.05.2020 містить відомості про вартість товарів, які зазначені в додатку № 1 до доповнення № 9 від 01.06.2020, що свідчить про суб'єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс - листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців.
Зазначені обставини стали підставою для витребування додаткових документів, а також перекладів документів, складених іноземною мовою.
Електронним повідомленням від 29.09.2020 № 1403/4670 декларант повідомив про неможливість подання додаткових документів, крім платіжного доручення від 07.09.2020 та додатка № 2 до контракту № Y-28008 від 02.12.2018.
Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митній вартості згідно ЕМД від 10.08.2020 № UA110380/2020/001288- 17 792,4308 USD за штуку. Визначена митна вартість по артикулу 42/90R57**VPRS Е4 TL 12Т ґрунтується на раніше визнаній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 10.08.2020 № UA110380/2020/001288 враховуючи фактурну вартість 24 773 USD за штуку. Вартість товару по іншому артикулу 27.00R49**VRDР Е4 TL 12Т є співставною з вартістю по попереднім оформленням.
Крім того відповідач звертав увагу, що дія договору про перевезення № 600/50110 від 12.12.2018 закінчилася 31.12.2019.
09.04.2021 судом отримано відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що додаток № 2 до контракту № Y-28008 від 02.12.2018 надавався разом з контрактом та іншими документами, що підтверджується відомостями графи 44 митної декларації № UA110380/2020/001598 від 29.09.2020 та графи 4 декларації митної вартості від 29.09.2020 до вищезазначеної декларації.
Зазначений додаток № 2 до контракту визначає лише порядок розрахунку вартості товару на певний період поставки, а не визначає саму ціну шин на цей період. Ціна шин визначається шляхом підписання доповнень до контракту. Таке доповнення № 9 від 01.06.2020 було надано відповідачу, про що свідчать відомості графи 44 митної декларації № UA110380/2020/001598 від 29.09.2020 та графи 4 декларації митної вартості від 29.09.2020 до вищезазначеної декларації.
Вартість доставки згідно договору № 600/50110 від 12.12.2018 та заявки - додатку № 20 від 04.03.2020 FOB порт Моджи, Япония - ж.д.ст. Золотнишино, Україна за 1 контейнер шин складає 6200 дол. США (при цьому в 1 контейнер може бути розміщено 12 шин 27.00R49 або 6 шин 42/90 R57) і ця вартість не змінювалася. У зв'язку з тим, що дані шини доставлялися оператором контейнерних перевезень Maersk, а не прямим рейсом, допускалися перевантаження контейнеру в різних портах з метою оптимізації логістики. Вартість такого перевантаження включена до вартості послуг оператором контейнерних перевезень.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
ТОВ «Єристівський ГЗК» є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та перебуває на обліку митних органів (обліковий номер UA10035713283).
Підприємство здійснює діяльність з видобутку залізної руди відкритим способом на Єристівському родовищі залізистих кварцитів. Перевезення гірничої маси в кар'єрі підприємства здійснюється за допомогою великогабаритних автосамоскидів (САТ 777, САТ 785, САТ 789, САТ 793). Автосамоскиди працюють практично цілодобово (постійно задіяні в роботі близько 15 одиниць автосамоскидів). Автосамоскиди працюють в досить складних умовах (великі навантаження, гострі скальні породи), що значно скорочує строк експлуатації шин (кожна шина експлуатується менше року), тому підприємство має необхідність в постійному поповненні шин.
ТОВ «Єристівський ГЗК» відповідно до зовнішньоекономічних контрактів здійснює імпорт великогабаритних пневматичних безкамерних шин, призначених для кар'єрних самоскидів.
02.12.2018р. між ТОВ «Єристівський ГЗК» (Покупець) та фірмою «Марубені Корпорейшн», Японія (Продавець) укладено довгостроковий контракт на поставку шин № Y-28008 (далі по тексту - Контракт, копія додається). Відповідно до Контракту Продавець продав, а Покупець купив шини для кар'єрної техніки на умовах поставки, оплати, за ціною і в кількості відповідно до додатків до Контракту. Відповідно умов додатку №2 до Контракту поставка шин здійснюється на умовах FOB Moji, Японія.
29.09.2020р. позивач при здійсненні чергової поставки за Контрактом нових гумових шин «BRIDGESTONE» (далі по тексту - шини) 12 шт. BRAND Off-The-Road Tires 42/90R57 **VRPS E4 TL 12T пневматичні, великогабаритні, поза шляхові, радіальні, безкамерні, малюнок протектору не типу «ялинка», з індексом навантаження 246, шини мають глибокий протектор для кам'янистого ґрунту, призначені для кар'єрних автосамоскидів CATERPILLAR 789С вантажопідйомністю 180 тн.; 12 шт. BRAND Off-The-Road Tires 27.00R49 **VRDP E4 TL 12T пневматичні, великогабаритні, поза шляхові, радіальні, безкамерні, малюнок протектору не типу «ялинка», з індексом навантаження 223, шини мають глибокий протектор для кам'янистого ґрунту, призначені для кар'єрних автосамоскидів CATERPILLAR 777D вантажопідйомністю 90,5 тн., відповідно до вимог ст.ст.257-258 Митного Кодексу України від 13 березня 2012 року N 4495-VI (зі змінами та доповненнями), далі по тексту умовно - МКУ, подав електронну митну декларацію типу «ІМ 40 ДЕ» №UA110380/2020/001598 .
Позивачем була заявлена митна вартість шин за основним методом відповідно до частини 1 статті 53 МКУ та одночасно з митною декларацією подано митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість шин і обраний метод її визначення, (копії документів додаються), а саме:
- декларація митної вартості від 29.09.2020;
- 0380 інвойс № 0GA00141 від 28.07.2020 з перекладом;
- 3004 Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги: BANM0000113 від 07.09.2020;
- 3007 Документ, що підтверджує вартість перевезення товару: довідка на транспортні витрати №070920 від 07.09.2020;
- висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №1999 від 16.09.2020;
- контракт на поставку шин № Y-28008 від 02.12.2018;
- (4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору) № 9 від 01.06.2020;
- 4103 Доповнення до зовнішньоекономічного договору: Додаток №1 до доповнення №9 від 01.06.2020;
- 9610 Експортна декларація №63571426540 від 30.07.2020.
Визначена позивачем за ціною договору вартість товару складала 11 759 141,05 грн. або 415 426,34 USD за партію товару.
Під час проведення митного контролю і митного оформлення митної декларації №UA110380/2020/001598 митним органом здійснено контроль правильності визначення митної вартості шин. При здійсненні консультацій позивачу надано повідомлення №1 від 29.09.2020р., протокол обробки 48352 (копія додається), в якому зазначені наступні недоліки:
- в рахунку BANM0000113 від 07.09.2020р. відсутні інші складові ставки експедитора, наявний лише морський фрахт та послуги експедитора на території України;
- не надано банківські платіжні документи щодо сплати рахунку BANM0000113 від 07.09.2020р.;
- не надано додаток №2, в якому повинна встановлюватися ціна на другу половину 2020р.;
- не надано інформацію представництва компанії постачальника, на підставі якої зроблено висновок ДП «Держзовнішінформ» №1999 від 16.09.2020р.;
- цінова пропозиція без номеру від 19.05.2020р. суперечить суті прас-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.
Відповідно до повідомлення №1 від 29.09.2020р. протокол обробки 48352 представник декларанта Сивоконь О.О. надав відповідачу лист №1403/4670 від 29.09.2020р. з наступними копіями документів (додаються):
- платіжне доручення №4428 від 07.09.2020р. (про сплату транспортно-експедиційних послуг);
- додаток №2 до контракту на поставку шин № Y-28008 від 02.12.2018р.
Здійснивши відповідно до пункту 4.1. статті 54 МКУ перевірку документів, наданих позивачем до митного оформлення партії шин за ЕМД від 29.09.2020р. №UA110380/2020/001598, Дніпровська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA110380/2020/000003/1, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до наявної у митному органі інформації щодо вартості оцінюваного товару (ст. 59 МК України) та визначила митну вартість товару (а саме - шин BRAND Off-The-Road Tires 42/90R57 **VRPS E4 TL 12T) відповідно до рівня вартості ЕМД від 10.08.2020р. №UA110380/2020/001288 - 17792,4308 USD за штуку.
Загальна сума даної партії товару після коригування склала 427 018,34 USD.
Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки-відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів від 29.09.2020р. №UA110380/2020/00100.
У зв'язку з виробничою необхідністю використання шин у господарській діяльності підприємства, не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020р. №UA110380/2020/000003/1, позивач скористався своїм правом, наданим пп. 2) п.3 ст.52 МКУ та ч.7 ст.55 МКУ і подав митну декларацію від 29.09.2020 NUA110380/2020/001606 про випуск шин у вільний обіг (копія декларації додається). При цьому відповідно до вимог чинного законодавства підприємство гарантувало сплату скоригованих платежів на загальну суму 105 000,14 грн.
14.12.2020 позивач згідно п.8 та п.9 ст.55 МКУ надав відповідачу лист № 4034/12-20 з додатковими документами (копія додається), що підтверджували визначену Позивачем за основним методом митну вартість даної партії шин. Серед наданих документів Позивачем надано відповідачу експертний висновок торгово-промислової палати України №П-161 від 30.11.2020р. та платіжне доручення (SWIFT) від 19.10.2020р. на перерахування коштів за поставку шин постачальнику.
22.12.2020 позивач отримав від відповідача відповідь від 21.12.2020р. №75-08-02-2/15/13/12486 щодо результатів розгляду листа № 4034/12-2, у якому зазначив про відсутність підстав для скасування прийнятого рішення про коригування митної вартості від 29.09.2020 року NUA110380/2020/000003/1.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі МК України/.
Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частинами першою та другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Частинами четвертою та п'ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до частин першої та другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Частинами першою та другою статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин другої - третьої, шостої - сьомої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частинами першою та другою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.
Згідно з частиною другою статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.
Так, згідно з частинами першою третьою цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина третя статті 57 МК України/.
Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною першою статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини дев'ятої статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Згідно з частинами першою та другою статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Стосовно непідтвердження декларантом вартості транспортних послуг суд зазначає наступне.
Послуги експедитора визначені на договірній основі згідно договору № 600/50110 від 12.12.2018р. та заявки-додатку №20 від 04.03.2020р. Відповідно до п.1 заявки-додатку №20 від 04.03.2020р. вартість поставки FOB порт Моджи, Япония - ж.д.ст.Золотнишино, Україна за 1 контейнер шин складає 6200 дол. США (при цьому в 1 контейнер може бути розміщено 12 шин 27.00R49 або 6 шин 42/90 R57). Таким чином за поставку всієї партії шин Позивач повинен сплатити експедитору (6200*2) + 6200 = 18600 дол. США, що за курсом на день виставлення рахунку №BANM0000113 від 07.09.2020р. за офіційним курсом НБУ (27,7325) складає 515 824,5 грн. Тобто, рахунок експедитором виставлено вірно та оплачено позивачем своєчасно в повній сумі.
Отже, на підтвердження вартості витрат на транспортно-експедиційні послуги позивачем було надано договір № 600/50110 від 12.12.2018 /а.с. 63-67/, заявку-додаток № 20 від 04.03.2020 /а.с. 69-70/, рахунок на транспортно-експедиційні послуги №BANM0000113 від 07.09.2020 /а.с. 71/, платіжне доручення № 4428 від 07.09.2020 на сплату послуг з перевезення вантажу на суму 515824,50 грн., в т.ч. ПДВ - 11532,75 грн/ а.с. 79/, довідку № 070920 від 07.09.2020 /а.с. 72/.
Надані документи не містять розбіжностей і у своїй сукупності не викликають сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про ціну та інші складові даної частини митної вартості шин, тому є достатніми доказами витрат на транспортно-експедиційні послуги.
У зв'язку з тим, що спірний товар доставлялися оператором контейнерних перевезень Maersk (на підтвердження чого позивачем надано коносамент № 911031334), а не прямим рейсом, допускалися перевантаження контейнеру в різних портах з метою оптимізації логістики. Вартість такого перевантаження включена до вартості послуг оператором контейнерних перевезень, а тому не мала впливу на визначення митної вартості розмитнюваного позивачем товару.
Щодо надання інформації представництва компанії постачальника, на підставі якої зроблено висновок ДП «Держзовнішінформ» №1999 від 16.09.2020 суд зазначає, що даний документ є підставою висновку ДП «Держзовнішінформ» №1999 від 16.09.2020, а не підставою формування митної вартості на дану партію товару і не входить до переліку документів, що повинні надаватися згідно статті 53 МКУ, тому вимога надати такий документ є безпідставною.
Стосовно посилання відповідача на те, що лист продавця № 0409-01 від 19.05.2020 містить відомості про вартість товарів, які зазначені в додатку № 1 до доповнення № 9 від 01.06.2020, що свідчить про суб'єктивний характер зазначеного документа та суперечить суті прайс - листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців суд зазначає наступне.
Вартість шин була визначена при підписанні сторонами додатку № 2 до контракту на поставку шин № Y-28008 від 02.12.2018р., в якому сторони визначили ціни на шини на друге півріччя 2020р. Крім того, відповідно до статті 53 МКУ прайс-листи надаються на вимогу митного органу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Надані позивачем до митного оформлення документи не містили розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявних ознак підробки чи інших недоліків, визначених у частині 3 статті 53 Митного кодексу України, отже, підстави для витребування та надання позивачем прайс - листа були відсутні.
Твердження митного органу про те, що дія договору про перевезення № 600/50110 від 12.12.2018 закінчилася 31.12.2019 спростовується додатком № 4 до цього договору, копію якого надано позивачем до матеріалів справи.
Зазначеним додатком сторони договору внесли зміни до пункту 8.1 цього договору та продовжили його дію до 31.12.2020.
З огляду на викладене надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв'язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 року № UA110380/2020/000003/1.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 вересня 2020 року № UA110380/2020/00100 суд зазначає наступне.
За приписами частин першої та другої статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частин дев'ятої, десятої статті 264 Митного кодексу України орган доходів і зборів не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.
Відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.
Частиною дванадцятою цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.
Стаття 24 Митного кодексу України гарантує кожній особі право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.
Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29 вересня 2020 року № UA110380/2020/00100 вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості від 29.09.2020 року UA110380/2020/000003/1, правомірність якого відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.
Відтак, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 4540,00 грн /а.с.10/.
Враховуючи задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 4540,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 35713283) до Дніпровської митниці Держмитслужби ( вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 29.09.2020 року UA110380/2020/000003/1.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації від 29 вересня 2020 року № UA110380/2020/00100.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Будівельників, 15, м. Горішні Плавні, Полтавська область, код ЄДРПОУ 35713283) витрати зі сплати судового збору в сумі 4540,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя К.І. Клочко