Справа № 420/4572/21
28 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойко О.Я.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. та за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2015 р. з урахуванням базового місяця січня 2008р., вирішив позовні вимог задовольнити частково.
І. Суть спору:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якому просив:
1.Визнати протиправною бездіяльність Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
2.Зобов'язати відповідача, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Загальний розмір індексації за цей період становить 83 625,33 грн.
3.Визнати протиправною бездіяльність Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) щодо проведення виплати нарахованої, проте не виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року.
4. Зобов'язати відповідача, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 нараховану, проте не виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Загальний розмір індексації за цей період становить 28 308,14 грн.
ІІ. Аргументи сторін
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач з 2002 р. по 26.11.2020 р. проходив військову службу у лавах ЗСУ України, в останні роки перед звільненням на посаді начальника клініки отоларингології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону у військовому званні «полковник медичної служби».
26.11.2020 р. згідно з наказом начальника Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) позивач здав посаду та був виключений із списків особового складу частини.
Позивач повного розрахунку не отримав.
04.02.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення нарахування та виплату нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та здійснення виплати недоплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 р.
19.03.2021 р. позивач отримав відповідь , в якій зазначено, що період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. індексація не нараховувалась та не виплачувалась. Згідно з роз'яснення Департаменту фінансів ЗСУ від 26.03.2018 р. №248/485 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється з квітня 2018 р., а механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередній період немає.
Індексація грошового забезпечення позивачу виплачувалась за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2015 р. не в повному обсязі.
Позивач вважає, що відповідач неправомірно не вчинив дії щодо нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. з урахуванням базового місяця січня 2008 р. та сумою індексації , яка підлягає нарахуванню та виплаті йому за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. є 83 625,23 грн.
(б) Позиція відповідача
27.04.2021 р. відповідач до суду надав відзив на адміністративний позов в якому заперечував проти задоволення позовних вимоги, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетних усіх рівнів на відповідний рік. Таким чином, здійснення виплати індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. перебуває в прямій залежності від фінансових ресурсів відповідних бюджетів та не може виходити за їх межі.
Крім того, позивачу під час проходження військової служби у період з 01.01.2008 р. по 01.12.2015 р. на який вказує позивач йому нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення на підставі діючих нормативно-правових актів.
(в) Відповідь на відзив
30.04.2021 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2015 р. йому нараховувалась та виплачувалася індексація грошового забезпечення, проте як вбачається з довідки в деякі місяця індексація не виплачувалася.
Посилання відповідача про те, що базовим місяцем для цього періоду є квітень 2013 р. є помилковим, оскільки, як зазначає сам відповідач у цьому місяці було збільшено щомісячну додаткову винагороду, що саме по собі не є підвищення посадового окладу та не є підставою для зміни базового місяця.
(г) Заперечення
26.05.2021 р. від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що доводи позивача про необхідність застосування 2008 р., як місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2008 по 31.12.2015 р., з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. не є обґрунтованими, оскільки позивач бажає застосувати до правовідносин за період з січня 2008 р. по грудень 2015 р. норму п. 5 Порядку №1078 в редакції, яка діє з 01.12.2015 р.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
30.03.2021р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
IV. Обставини, встановлені судом
Позивач з 2002 р. по 26.11.2020 р. проходив військову службу у лавах ЗСУ України, в останні роки перед звільненням на посаді начальника клініки отоларингології Військово-медичного клінічного центру Південного регіону у військовому званні «полковник медичної служби».
26.11.2020 р. згідно з наказом начальника Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (по стройовій частині) позивач здав посаду та був виключений із списків особового складу частини.
Позивач повного розрахунку не отримав.
04.02.2021 р. позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення нарахування та виплату нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та здійснення виплати недоплаченої суми індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 р.
19.03.2021 р. позивач отримав відповідь , в якій зазначено, що період з січня 2016 р. по лютий 2018 р. індексація не нараховувалась та не виплачувалась. Згідно з роз'яснення Департаменту фінансів ЗСУ від 26.03.2018 р. №248/485 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється з квітня 2018 р., а механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередній період немає.
Індексація грошового забезпечення позивачу виплувалась за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2015 р. не в повному обсязі.
V. Джерела права та висновки суду.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Цією ж статтею передбачено, що право особи на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до ст. 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Частиною 3 ст.9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтею 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Частиною 2 ст.5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Частина 6 ст.5 Закону №1282-XII передбачає, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від від 17 липня 2003 року №1078 (далі Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Відповідно до зазначених норм права суд робить висновок, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Крім того на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Враховуючи норми ч.3 ст.24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ , абз.1-2 п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року №1153/2008 , відсутність механізму нарахування індексації грошового забезпечення та незакладення до бюджету коштів для виплати індексації не позбавляють відповідача обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.
Між тим, відсутність бюджетного фінансування вказаної витрати не позбавляє позивача права на її отримання і не звільняє від обов'язку її виплачувати.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно листів Департаменту фінансів від 01.07.2020 №248/5194, від 26.03.2018 № 248/1485 щодо виплати індексації грошового забезпечення у період з січня 2016 року по грудень 2018 року індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася.
Таким чином, суд робить висновок, про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Щодо встановлення базового місяця січень 2008 р. при нарахуванні індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 р. та загального розміру індексації за цей період у розмірі 83 625,33 грн., суд робить висновок, що в цій частині позовні вимоги не належать до задоволення виходячи з наступного.
Стосовно зобов'язання відповідача при відповідному нарахуванні (в період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.) застосувати базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, суд зазначає, що в даному випадку, розрахунок та виплата індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача, як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача, як роботодавця, за наявності законних підстав покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексації грошового забезпечення. Завдання ж адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
У спірних правовідносинах та вищевказаному періоді по лютий 2018 року індексація не була нарахована та виплачена позивачеві, як така, оскільки, як було зазначено вище, відповідач посилався на відсутність фінансування такої індексації та відповідно підстав для її проведення, що свідчить про ту обставину, що питання базового місяця станом на даний час не є спірним, оскільки у цій частині права позивача ще не порушені.
Виходячи з положень ст.5 КАС України захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому. Оскільки виплату та розрахунок індексації відповідачем проведено не було, тому в даному випадку право позивача щодо застосування певного базового місяця, з яким він не погоджується, не є порушеним.
Вказані висновки щодо передчасності вирішення питання щодо базового місяця узгоджуються з висновками Верхового Суду по справі №240/11882/19, постанова від 15 жовтня 2020 року.
Щодо розміру індексації за вказаний період у розмірі 83 625,33 грн. суд зазначає наступне.
Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність такого розрахунку у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини. Проте у даній справі таке нарахування відповідачем здійснено ще не було.
З наведеного вбачається, що вказана компенсація передбачена діючим законодавством і лише в разі не проведення її виплати разом з фактичною виплатою індексації грошового забезпечення (яка станом на момент розгляду справи ще не виплачена), вказані права позивача щодо виплати компенсації можуть вважатись порушеними та підлягають судовому захисту.
Для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення виплати нарахованої, проте не виплаченої індексації грошового позивачу за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року та зобов'язання відповідача, виплатити позивачу нараховану, проте не виплачену індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Загальний розмір індексації за цей період становить 28 308,14 грн., суд робить висновок, що вони належать до частково задоволення, виходячи з наступного.
В період з 01.01.2008 р. по 01.12.2015 р. порядок нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям здійснювався відповідно до вимог п.5 Порядку №1078 у редакції до 01.12.2015 р., в якій визначалося у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюється відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Суд встановив, що зміна посадових окладів з урахуванням періоду проходження військової служби позивача відбулась 01.01.2008 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294. Надалі розмір посадового окладу було змінено 01.03.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.
Таким чином, якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулось у січні 2008 року, то для визначення суми індексації грошового забезпечення військовослужбовцю має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з лютого 2008 року.
Як було зазначено, статтею 4 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01.01.2016 р. 101 відсоток).
Згідно з п. 1-1 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (в редакції від 15.09.2015 року), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Згідно з офіційними даними, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) перевищував індекс інфляції 101 % : січень 2008 р. -102,9%, лютий 2008 р. -102,7%, березень 2008 р., -103,8%, травень 2008 р.-101,3% , вересень 2008 р. -101,1%%, листопад 2008 р. - 101,5%, грудень 2008 р.-102,1%, січень 2009 р. - 102,9%, лютий 2009 р. - 101,5%, січень 2010 р. -101,8%, лютий 2010 р. - 101,9%, березень 2011 р. -101,4%, квітень 2011 р. - 101,3%, березень 2014 р. - 102,2 %, квітень 2014 р. -103,3%, травень 2014 р. -103,8%, вересень 2014р. - 102,9%, жовтень 2014 р. -102,4%, листопад 2014 р. - 101,9%, грудень 2014 р. -103%, січень 2015 р. -103,1%, лютий 2015 р. - 105,3%, березень 2015 р. - 118,5%, квітень 2015 р. - 114,0%, травень 2015 р. - 102,2%, вересень 2015 р. - 102,3%, листопад 2015 р. -102%.
Суд встановив, що у 2012 р. та у 2013 р. величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації 101 відсоток.
В матеріалах справи наявна архівна довідка з архівних документів Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, в якій відображено нарахування грошового забезпечення та відрахування з грошового забезпечення позивача за період з січня 2008 р. по грудень 2015 р., з якої суд встановив, що позивачу нараховувалась та сплачувалась індексація грошового забезпечення, а саме: в грудні 2008 р., в серпні, жовтні, листопаді, грудні 2009 р., березні, червні, серпні, листопаді, грудні 2010 р., з січня по червень, та грудень 2011 р., з січня по березень, серпень , грудень 2012 р., з січня по травень 2013 р., з квітня по грудень 2014 р., з січня по квітень 2015 р.
Позивач не спростовує той факт, що індексація грошового забезпечення в деякі місяця нараховувалась за спірний період з 01.01.2008 по 31.12.2015 р.
Також суд встановив, що відповідач не здійснив індексацію грошового забезпечення позивача у ті місяці в яких поріг індексу інфляції перевищував 101%, а саме: лютий 2008 р. -102,7%, березень 2008 р., -103,8%, травень 2008 р.-101,3% , вересень 2008 р. -101,1%, листопад 2008 р. - 101,5%, січень 2009 р. - 102,9%, лютий 2009 р. - 101,5%, січень 2010 р. -101,8%, лютий 2010 р. - 101,9%, березень 2011 р. -101,4%, квітень 2011 р. - 101,3%, березень 2014 р. - 102,2 %, квітень 2014 р. -103,3%, травень 2014 р. -103,8%, травень 2015 р. - 102,2%, вересень 2015 р. - 102,3%, листопад 102%.
Таким чином, з огляду на вищевикладене суд робить висновок, що відповідач не в повній мірі здійснив індексацію грошового забезпечення позивача за вказаний період у ті місяця в яких поріг інфляції перевищував 101 відсоток починаючи з лютого 2008 р.
Суд зазначає, що базовим місяцем вважається місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) військовослужбовця за посадою, яку він займає. Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яке вперше відбулось у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, місяці, у якому відбулося збільшення розміру посадового окладу штату. При цьому, загальна сума збільшення грошового забезпечення перевищила суму індексації нараховану в цьому місяці і відповідно до абзаців 1 і 2, пункту 5 Порядку №1078 січень 2008 року став базовим місяцем для нарахування індексації заробітної плати позивача.
Згідно з п. 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики від 08.08.2017 №48/о/66-17 на запит ДФ Міноборони від 18.07.2017 №248/3/9/1/863 зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики від 18.04.2018 №28/о/66-18 вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики від 09.02.2015 №024-106 встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим, при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та втратила чинність 01.03.2018.
З огляду на викладене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Відтак, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2008 по 31.12.2015 є січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
Суд зазначає, що відповідач дійшов помилково висновку, що базовим місяцем при нарахуванні грошового забезпечення у період 2008 р. - 2015 р. є квітень 2013 р.
Суд не приймає зазначені доводи відповідача та зазначає, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації, а тому відповідачем було безпідставно застосовано при нарахуванні індексації як базового місяця квітень 2013 року у зв'язку із виплатою премії та щомісячної додаткової грошової винагороди.
Щодо позовної вимоги в частині загального розміру індексації за перід з 01.01.2008 по 31.12.2015 р. у розмірі 28 308,14 грн., суд робить висновок, що вона не належить до задоволення виходячи з наступного.
Суд вважає, що розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і отримував грошове забезпечення.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на вищевикладене суд робить для належного захисту прав позивача суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення та не виплати у повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.02.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та зобов'язання відповідача, нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
VI. Судові витрати
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, відсутні докази понесення ним інших судових витрат, та відсутні витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, жодні витрати не належать стягненню з відповідача та компенсації за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст 2, 139, 244-246 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Визнати протиправною бездіяльність Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
3.Зобов'язати відповідача, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р.
4.Визнати протиправною бездіяльність Військово - медичного клінічного центру Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) щодо проведення не в повному обсязі нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за період з 01.02.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
5. Зобов'язати відповідача, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (ЄДРПОУ 08199969) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2008 року по 31.12.2015 року з урахуванням базового місяця січня 2008 року та з урахуванням раніше виплачених сум.
6.У решті позовних вимог відмовити.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Оскільки справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач- ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Військово-медичний клінічний центр Південного регіону, адреса 65044, м. Одеса, вул. Пироговська буд.2/2, код ЄДРПОУ 08199969.
Суддя О.Я. Бойко