Справа № 420/5326/21
31 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області, в якому просить:
1) визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті ОСОБА_1 суми 4450 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року та зобов'язати Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 4450 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року;
2) визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті ОСОБА_1 суми 5315 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року та зобов'язати Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 5315 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2017 року;
3) визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови її донарахуванні та сплаті ОСОБА_1 суми 5808 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року та зобов'язати Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 5808 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2018 року;
4) визнати протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті ОСОБА_1 суми 5988 гривень разової грошової допомог до 5 травня 2019 року та зобов'язати Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 5988 гривень разової грошової допомог и до 5 травня 2019 року;
5) визнати протиправною відмову Управління соціальною захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в нарахуванні та сплаті ОСОБА_1 кошти в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року та зобов'язати Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року.
Ухвалою від 12.04.2021 року адміністративний позов залишено без руху та роз'яснено позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунені шляхом: звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та зобов'язання Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити кошти разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.
20.04.2021 року від позивача надійшла заява від 16.04.2021 року про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та зобов'язання Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити кошти разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки.
Ухвалою від 29.04.2021 року визнано неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та зобов'язання Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити кошти разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в донарахуванні та сплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки та зобов'язання Управління соціального захисну населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити кошти разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019 роки повернуто позивачеві.
Також ухвалою від 29.04.2021 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Управління соціальною захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в нарахуванні та сплаті ОСОБА_1 кошти в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року та зобов'язання Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року, та відкрито провадження у цій частині позовних вимог. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Зазначено, що справа буде розглянута судом у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником бойових дій та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області.
Позивач вказав, що на виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", відповідачем було виплачено позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня в сумі 1390,00 грн.
Разом з тим, 27.02.2020 Конституційним Судом України ухвалено рішення №3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Позивач вважав, що відповідач протиправно виплатив щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у зв'язку з чим звернувся із заявою до відповідача про виплату йому грошової допомоги в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених коштів.
Позивач вважає, що з 27.02.2020 року він набув суб'єктивне право на соціальне забезпечення у порядку редакції ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачає щорічний розмір разової грошової допомоги до 5 травня для учасників бойових дій у п'ять мінімальних пенсій за віком.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 09.09.2015 року (а.с. 5).
Управлінням соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області була нарахована та виплачена позивачу щорічна грошова допомога до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390 грн.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою від 17.02.2021 року про перерахунок та виплату грошової допомоги до 5 травня, у тому числі за 2020 рік (а.с. 9-10).
Листом від 26.03.2021 року за вих. №39 Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Одеської області, за підписом начальника Балтського відділу управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації, повідомило позивачу, що він як учасник бойових дій отримав допомогу до 5 травня за 2020 рік в сумі 1390 грн. Вказано, що згідно із чинним законодавством України на даний час управління не має законних підстав для перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у тому числі за 2020 рік (а.с. 6-7).
Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області з 22.01.2021 р. перебуває у стані припинення.
На час винесення рішення по даній справі, запису про припинення Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області не внесено до Єдиного державного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Згідно зі ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, встановлені статтею 12 вказаного Закону.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році позивачу одноразової грошової допомоги та на дату звернення позивача із заявою до відповідача про перерахунок допомоги, діяла ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", де передбачено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4.120,00 гривень; II групи - 3.640,00 гривень; III групи - 3160,00 гривень.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно тексту вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 судом встановлено, що в Основному Законі України передбачено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (частина друга статті 3).
Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.
У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).
Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551 (стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).
За юридичною позицією Конституційного Суду України "встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов'язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов'язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави… Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов'язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту" (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).
Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що "законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони" (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).
Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
Конституційний Суд України дійшов також висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018 уже наголошував, що "забезпечення державою соціального захисту осіб, які відповідно до обов'язку, покладеного на них частиною першою статті 65 Конституції України, захищали Вітчизну, суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України, та членів їхніх сімей згідно з частиною п'ятою статті 17 Конституції України в поєднанні з частиною першою цієї статті означає, що надання пільг, інших гарантій соціального захисту ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, не має залежати від матеріального становища їхніх сімей та не повинне обумовлюватися відсутністю фінансових можливостей держави" (абзац дев'ятий пункту 6 мотивувальної частини).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини як джерело права.
Разова грошова допомога учасникам бойових дій є доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Стаття 1 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, у редакції протоколів № 11 та № 14 (04.11.1950), визначає, що Високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заяви № 68385/10 та № 71378/10) від 26.06.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності (параграф 52).
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
За положеннями ст.152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, на час виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що з 27.02.2020 року позивач набув право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 №367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - п'ять мінімальних пенсій за віком.
Проте, як встановив суд, відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу разової грошової допомоги у розмірі 1390,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 19.02.2020 року №112, тобто протиправно зменшив розмір щорічної грошової допомоги до 5 травня.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у рішенні від 29.09.2020 року та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 року у зразковій справі №440/2722/20.
У вказаній справі предметом спору було оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою встановлено пільги інвалідам війни.
Суд вважає, що висновки Верховного Суду можуть бути застосовані і до правовідносин, що виникли між сторонами у даній справі, щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", якою встановлено пільги учасникам бойових дій, оскільки ці правовідносини є подібними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити недоплату частини щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі - 6800 грн., суд зазначає наступне.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
З урахуванням приписів ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність (а відповідно і мінімальний розмір пенсії за віком) з 01.01.2020 року становить 1638,00 грн.
П'ять мінімальних пенсій за віком становить 8190 грн. (1638 грн. х 5).
Позивачу сплачена допомога до 5 травня в сумі 1390 грн., тому недоплачена сума становить 6800 грн. (8190 грн. - 1390 грн.).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню. Судові витрати позивачем не понесені, а тому розподілу між сторонами не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 241-246, п.15.5 ч.1 розд. VII КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області (адреса: вул. Вишнева, 30, м. Балта, Одеська область, 66101, код ЄДРПОУ 03194861) - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління соціальною захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області щодо відмови в нарахуванні та сплаті ОСОБА_1 коштів в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Балтської районної державної адміністрації Одеської області нарахувати та сплатити ОСОБА_1 кошти в сумі 6800 гривень разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя В.В. Андрухів