31 травня 2021 р. № 400/1062/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ", вул. Мала Морська, 108, офіс 707,Миколаїв,54020
до відповідача:Київської митниця Держмитслужби, бульвар Вацлава Гавела, 8-А,Київ 124,03124
про:визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2021 № UA 100060/2021/000003/1 і картки відмови від 19.01.2021 № UA 100060/2021/00086,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім Бенефіт» (далі - позивач або Товариство) звернулось з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач або Митниця), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 19.01.2021 № UA100060/2021/000003/1; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2021/00086 від 19.01.2021.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення, відповідач поставив під сумнів заявлену позивачем митну вартість товару, хоча будь-які неточності та розбіжності були відсутні і витребував додаткові документи, які були надані в повному обсязі, однак незважаючи на отримання всіх документів, які підтверджують складові митної вартості товару, Митниця прийняла оскаржувані картки відмови в прийнятті митної декларації.
Ухвалою від 24.02.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач надав відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позову та зазначив, що при виконанні митних формальностей спрацювала система управління ризиками. Відповідач посилається на те, що надані позивачем для митного оформлення документи не містили всіх даних, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни товарів. Ці обставини розцінені Митницею як підстава для коригування митної вартості товару за другорядним методом.
Також, у відзиві відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 №858 прийнято реорганізувати територіальні органи Державної фіскальної служби України шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної митної служби України. Даною постаново також створено Київську митницю Держмитслужби, яка є правонаступником Київської митниці ДФС. Оскаржуване рішення прийнято Київською митницею Держмитслужби.
Враховуючи вищезазначене, суд ухвали замінити відповідача по справі Київську митницю ДФС правонаступником Київською митницею Держмитслужби.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
04.09.2020 Товариство уклало контракт №1924 з фірмою ''NINGBO SANYA BIARING CO., LTD” на поставку товару (підшипники); ціна на товар та обсяг товару визначено в додаткових угодах.
15.01.2021 позивач подав митну декларацію № UA100060/2021/270291, за якою було відмовлено у випуску товарів.
З метою оформлення товарів, поставлених за вищевказаним контрактом, позивачем подано до Митниці електронну митну декларацію №UA100060/2021/270644 разом із документами. Митна вартість товару була заявлена за ціною контракту.
За результатами опрацювання поданих позивачем документів, Митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів від 19.01.2021 №UA100060/2021/00086.
Одночасно, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA100060/2021/000003/1 від 19.01.2021, за яким митну вартість товарів збільшено, внаслідок чого збільшено митні платежі.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до ст. 57 ч. 2 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Стаття 54 ч. 6 МК України надає органу доходів і зборів право відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ст. 55 ч. 1 МК України).
Згідно із ст. 53 ч. 3 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Вищенаведеною нормою законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребовувати всі перелічені документи - які саме документи витребовувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару що декларується.
Сам по собі факт відмінності ціни, яка наводиться декларантом від звичайної ціни на аналогічні товари, не може беззастережно свідчити про її невірне визначення декларантом, так як ціна товару є результатом домовленості продавця і покупця та залежить від багатьох факторів, а тому в господарських правовідносинах звичайною практикою є встановлення різної ціни на один і той самий товар.
При розгляді адміністративної справи №826/12037/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78159391), Верховним Судом в постанові від 27.11.2018 р. висловлена правова позиція, згідно якої наявність в інформаційних базах даних митного органу даних про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням іншої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Відповідно до ст. 57 ч. 1-3 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Стаття 77 ч. 2 КАС України покладає на відповідача обов'язок доведення правомірності свого рішення.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про об'єктивну неможливість визначення ним митної вартості товару позивача за основним методом, а наявність в його базах даних інформації про аналогічні товари з іншою митною вартістю, не є свідченням помилкового визначення її позивачем. Інші наведені відповідачем обставини, такого висновку не спростовують, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 39139860) до Київської митниці Держмитслужби (вул. Б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби (вул. Б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) про коригування митної вартості товарів від 19.01.2021 № UA100060/2021/000003/1.
3.Визнати протиправною та скасувати картку відмови Київської митниці Держмитслужби (вул. Б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2021/00086 від 19.01.2021.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби (вул. Б-р Вацлава Гавела, 8-А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43337359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв,5 4020 код ЄДРПОУ 39139860) судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник