31 травня 2021 р. № 400/1826/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Фульги А.П. розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв,54020
про:скасування рішення від 03.02.2021 № 73/03.04-пр; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (далі - ГУ ПФУ в Миколаївській області, відповідач), в якій просив: скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.02.2021 № 73/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи в колгоспі ім. Кірова з 02.10.1978 по 04.04.1980, в кооперативі «РУМБ» з 05.04.1989 по 09.06.1991, в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, п. Райдужний Тюменської області, на підставі договору підряду з 04.12.2000 по 31.01.2001; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити, нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що він звернувся до пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування". Разом з тим, рішенням від 26.06.2020 №485/03.20-р відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність необхідного страхового стажу - 27 років.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 07.12.2020 у справі № 489/4074/20 встановлено факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки Серії НОМЕР_1 , заповненої 09.03.1979 року.
28.01.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для оформлення пенсії. На заяву про призначення пенсії отримав Рішення від 03.02.2021 № 73/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Відповідач вважає, що у позивача страховий стаж складає 25 років 06 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії.
Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернулась до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 29.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі .
27.04.2021 представником відповідача подано до суду відзив в якому заперечив проти заявленого позову та вказав про наступне.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, страховий стаж заявника становить 25 років 06 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Крім того, до страхового стажу зараховано періоди навчання позивача та отримання допомоги по безробіттю, а також ведення підприємницької діяльності з якої сплачено страхові внески.
Проте, не зараховано період роботи позивача в колгоспі ім. Кірова з 02.10.1978 по 04.04.1980; в кооперативі «РУМБ» з 05.04.1989 по 31.01.1991; в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, п. Райдужний Тюменської області, на підставі договору підряду з 04.12.2000 по 31.01.2001 року з огляду на відсутність відтиску печатки та підпису посадової особи підприєства, а також не відповідність по - батькові позивача в архівній довідці з паспортними даними позивача та відсутність документів про сплату страхових внесків.
В разі надходження документального підтвердження або надання позивачем уточнюючої довідки та документів про сплату страхових внесків за вищезазначені періоди трудової діяльності, страховий стаж буде перераховано.
Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
17.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком згідно ст.26 ЗУ "Про загальнообов'язкове держане пенсійне страхування".
Рішенням від 26.06.2020 №485/03.20-р відповідачем відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на відсутність необхідного страхового стажу - 27 років.
28.01.2021 ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для оформлення пенсії. На заяву про призначення пенсії отримав Рішення від 03.02.2021 № 73/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії за віком в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, визначеного ч.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
Серед іншого вказано, що на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 27 років. Згідно поданих документів страховий стаж заявника складає 25 років 06 місяців 13 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
При цьому, до стажу не зараховано період роботи позивача в колгоспі ім. Кірова з 02.10.1978 по 04.04.1980; в кооперативі «РУМБ» з 05.04.1989 по 31.01.1991; в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, п. Райдужний Тюменської області, на підставі договору підряду з 04.12.2000 по 31.01.2001 року з огляду на відсутність відтиску печатки та підпису посадової особи підприєства, а також не відповідність по - батькові позивача в архівній довідці з паспортними даними позивача та відсутність документів про сплату страхових внесків.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).
Так, частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Отже, як видно із процитованих норм, після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу не менше 27 років позивач має право на призначення пенсії за віком.
Оцінюючи дані доводи, суд вказує про наступне.
Так, на момент внесення у трудову книжку позивача спірних записів, була чинна Інструкція Про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Підпунктом 1.1.Інструкції № 58 було встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника
Відповідно до пункту 2.4 Інструкції № 58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 Інструкції № 58).
З огляду на викладене суд зазначає, що трудова книжка позивача заповнена відповідно до Інструкції № 58, записи в трудовій книжці про роботу позивача у вказані періоди відповідають вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому, чітку дату звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій працював позивач Натомість, відсутність печатки при звільненні з 09.06.1991 року підприємства, не є тим недоліком трудової книжки чи записів у них, за наявності якого трудовий стаж позивача не може вважатися підтвердженим.
Тобто, та обставина, відносно відсутності печатки роботодавця, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17)..
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність. Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
При цьому, суд досліджуючи трудову книжку не встановив наявність закреслень,
перекреслень чи внесення виправлень. Всі записи здійснені чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
В свою чергу, відсутність печатки підприємства не може свідчити про не відповідність записів внесених у трудову книжку.
Окрім того, суд вважає за необхідне наголосити, що у разі виникнення сумнівів у органу пенсійного фонду щодо правильності заповнення трудової книжки, достовірності даних зазначених у ній або правильності поставленої печатки підприємства, відповідач відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Однак, представником пенсійного органу до матеріалів справи не було долучено жодних документів підтверджуючих вчинення будь-яких дій для витребування документів чи проведення перевірки достовірності таких документів.
Щодо позиції відповідача про відсутність за спірний період даних про сплату страхових внесків, то суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень статті 24 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV).
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності
За таких обставин, суд доходить висновку, що вказані періоди роботи безпідставно не зараховано до страхового стажу, оскільки стаж підтверджується основним документом - трудовою книжкою працівника (позивача) і як наслідок слід зобов'язати відповідача їх зарахувати.
Суд оцінюючи допустимість трудової книжки позивача як доказу в підтвердження її страхового стажу враховує, що відповідач не навів жодного аргументу, який би вказував на невідповідність трудової книжки ОСОБА_1 чи записів у ній вимогам чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 754/14898/15-а.
Крім цього відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача від 03.02.2021 №73/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 так як наслідок наявність підстав для його скасування.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Водночас суд зауважує, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отож, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, суд зазначає про наступне.
Згідно з частиною першою 26 Закону №1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Таким чином, для призначення пенсію за віком позивачу слід відповідати певним критеріям, зокрема: досягнути 60 років, мати 27 років страхового стажу.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач звернувся за призначенням пенсії за віком до пенсійного органу в тримісячний строк з дня досягнення нею пенсійного віку, отже, право на пенсію він набув з 24.03.2020, тобто з наступного дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
У зв'язку із тим, що зарахування періодів роботи позивача з 02.10.1978 по 04.04.1980; в кооперативі «РУМБ» з 05.04.1989 по 31.01.1991; в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, п. Райдужний Тюменської області, на підставі договору підряду з 04.12.2000 року по
31.01.2001 року дає позивачу необхідний стаж для призначення пенсії за віком, як це передбачає ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд дійшов висновку про необхідність зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24.03.2020, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити повністю.
2. Скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 03.02.2021 № 73/03.04-пр про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
3.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи в колгоспі ім.Кірова з 02.10.1978 по 04.04.1980, в кооперативі «РУМБ» з 05.04.1989 по 09.06.1991, в місцевості, прирівняної до районів Крайньої Півночі, п. Райдужний Тюменської області, на підставі договору підряду з 04.12.2000 по 31.01.2001 року.
4.Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) призначити пенсію за віком ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) з 24.03.2020 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 908,00 грн, згідно квитанції від 23.03.2021 року №22854.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. П. Фульга