справа№380/783/21
27 травня 2021 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Грень Н.М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить: стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь бюджету податковий борг в розмірі 686260,83 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач має податковий борг перед бюджетом в сумі 686260,83 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплачена відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача податковий борг в сумі 686260,83 грн.
Ухвалою від 22.02.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що між ОСОБА_1 та ВАТ «Есте банк»(правонаступник- ПАТ «ФІДОБАНК») укладено кредитний договір № 014/3530/2/235884 від 25.09.2008 року, згідно умов якого відповідачеві надано кредит в сумі 99320 дол.США. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ «Есте банк»(правонаступник- ПАТ «ФІДОБАНК») було укладено договір іпотеки, за умовами якого було передена в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 . У зв'язку із неможливістю виконання умов кредитного договору, а саме неможливістю оплати вчасно кредиту ВАТ «Ерсте банк» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення достроково заборгованості за кредитним договором № 014/3530/2/235884 від 25.09.2008 року. 22.06.2010 року Пустомитівським районним судом Львівської області у справі № 2- 511/2010 за позовом AT «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором з фізичною особою № 014/3530/2/23584 від 25.09.2008 року в сумі 951007 гри. (дев'ятсот п'ятдесят одна тисяча сім гривень) 67 коп. ухвалено рішення, яким позов задовольнити частково та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь AT «Ерсте Банк» суму заборгованості, що становить 119024,74 дол США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ станом на 25.11.2009 р. становить 951007,67 грн., а також 1820,00 грн. судових витрат. Тобто, сума заборгованості перед банком становила станом на 2015 рік -951007,67 грн. 28.07.2014 р. постановою державного виконавця Галицького ВДВС Львівського МУЮ відкрито виконавчі провадження № 44183094, № 44186948 з виконання виконавчого листа №2- 511 2010 виданого 01.02.2011 р. Пустомитівським районним судом Львівської області про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заборгованості, яка становить 119024,74 дол. США. що відповідає офіційному курсу НБУ станом на час звернення з позовом, що становив 951007,67 грн., а також 1820 грн. судових витрат в користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», правонаступником якого на даний момент являється ПУАТ «ФІДОБАНК». В подальшому у зв'язку із тим, що в іпотеці перебувала квартира АДРЕСА_1 . спільно із банком у добровільному порядку було відчужено квартиру з метою погашення заборгованості по кредитному договору № 014/3530/2/235884 від 25.09.2008 року. З ініціативи іпотекодержателя - ПАТ «ФІДОБАНК» та іпотекодавця - ОСОБА_1 були оформлені в приватного нотаріуса заяви про вилучення запису про іпотеку та зняття заборони на відчуження цього майна. Із змісту вказаних заяв вбачається, що зобов'язання по кредитному договору № 014/3530/2/235884 від 25.09.2008 року припинені у зв'язку з повним та належним виконанням. Крім того у заявах до нотаріуса про зняття іпотеки зі сторони банку вказувалось що зобов'язання по кредиту припинені у зв'язку із повним та належним виконанням, і жодним чином не йшлось про будь-яке прощення боргу. Представник відповідача зазначив, що в основу позову покладено документи податкової по перевірці, яка відбулась в лютому 2018 року, а це акт від 28.02.2018 року № 522/13-01-13-07/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року. Представник відповідача вказує, що прощення боргу не відбувалось. Також, зазначає, що ОСОБА_1 податкової декларації не подавала, оскільки не отримувала доходу. Окрім того, на думку представника відповідача, позивачем пропущено строк звернення до суду.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив у якій зазначено, що податкові повідомлення-рішення: №0132691307 від 02.04.2018р.. №0132711307 від 02.04.2018р. та №0132741307 від 02.04.2018р. надіслані ОСОБА_3 відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, а відтак, на даний час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 згідно з довідкою про заборгованість Головного управління ДПС у Львівській області № 4153610/13-01-13-07-07 від 22.10.2020 має заборгованість в розмірі 686260,83 грн (а.с.4).
Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:
- по податку на доходи фізичних осіб розмірі 638326,78 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0132691307 від 02.04.2018 на суму 503989,96 грн, №0132711307 від 02.04.2018 на суму 170,00 грн та згідно інтегрованої картки платника пеня в сумі 134166,82 грн; по військовому (а.с. 7).
- по військовому збору в розмірі 47934,05 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням №0132741307 від 02.04.2018 на суму 37856,34 грн та згідно інтегрованої картки платника пеня в сумі 10077,71 грн.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направляв на адресу відповідача податкову вимогу № 62244-17 від 25.05.2018 (а.с. 9).
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач оскаржувала вказану податкову вимогу у судовому порядку. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без розгляду.
Оскільки, вказана податкова вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено, що зумовило звернення позивача до суду із цим позовом.
При вирішенні спору по суті суд керується таким.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Норми, встановлені та закріплені Конституцією України є нормами прямої дії виходячи з того, що відповідно до ст. 8 Конституції в Україні встановлено і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів.
Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивачем надіслано вимогу № 62244-17 від 25.05.2018 на адресу відповідача та отримано таку відповідачем, про що свідчить рекомедоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 9) .
Судом також встановлено, що позивач оскаржувала вказану податкову вимогу у судовому порядку. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Львівській області, за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "ФІДОБАНК" про визнання протиправною та скасування вимоги залишено без розгляду.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивачем винесено та надіслано відповідачу податкові повідомлення-рішення № 0132691307 від 02.04.2018, №0132711307, №0132741307 від 02.04.2018 рекомендованим з повідомленням про вручення відправленням, проте останні повернулися на адресу податкового органу з відміткою поштового органу "за закінченням встановленого терміну зберігання".
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 ст. 42 цього Кодексу.
Отже, податкові повідомлення-рішення № № 0132691307 від 02.04.2018, №0132711307, №0132741307 від 02.04.2018 вважаються належним чином врученим платнику.
Докази оскарження відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідачем не було погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, то в силу пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України ця сума набула статусу податкового боргу.
Оскільки суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, такі визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у термін).
Щодо підстав, зазначених відповідачем у відзиві, згідно яких ОСОБА_1 не погоджується із заборгованістю у сумі 686260,83 грн., необхідно звернути увагу на те, що при розгляді цієї справи, доказів оскарження/скасування податкових повідомлень-рішень до суду не надано. Таким чином, на час ухвалення рішення у справі прийняті контролюючим органом податкові повідомлення - рішення є чинними, а податкове зобов'язання вважається узгодженим.
Щодо строків звернення до суду передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, суд звертає увагу відповідача на ч.1 ст.122 КАС України відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Так, згідно п.102.4 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 95.1. ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95).
Пунктом 87.1 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (пункт 87.2).
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення податкової заборгованості в сумі 686260,83 грн в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч .1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 вказаного Кодексу.
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України судові витрати у вигляді судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -
вирішив:
позов задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг в сумі 686260 (шістсот вісімдесят шість тисяч двісті шісьдесят) гривень 83 копійки.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Грень Н.М.