31 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/105/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кравчук О.В. розглянув у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність відповідача -Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як суб'єкта владних повноважень протиправною щодо неприйняття за заявою ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року рішення по перерахунку ( розрахунку) його основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», право на який у заявника встановлено постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2011 року по справі №2-а-597/11
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області як суб'єкта владних повноважень усунути порушення права ОСОБА_1 на розмір основної та додаткової пенсії по інвалідності відповідно до норм статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке підтверджено постановою Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2011 року по справі №2-а-597/11 на момент виникнення спірних правовідносин , шляхом прийняття для цього відповідного рішення по розрахунку пенсії з 17 серпня 2020 року у розмірі основної пенсії- 6 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії особі з інвалідністю ІІІ групи - 50% мінімальної пенсії за віком.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрите провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, має ІІІ групу інвалідності, Згідно з постановою Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11 позивач набув права на державну та додаткову пенсії у розмірах, передбачених статтями 50, 54 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач наголошує, що постанова суду має безстроковий характер, підтверджує у ОСОБА_1 право на величину пенсії у визначених на момент виникнення спірних правовідносин розмірах відповідно з 20 жовтня 2010 року і є обов'язковою для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Однак, покликаючись на законодавчі зміни щодо порядку та розмірів відповідних пенсій, відповідач із часом перестав враховувати вказане судове рішення при обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 . Позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії на підставі постанови Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11, однак ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від відмовило позивачеві у задоволенні його вимог.
Відповідач позовних вимог не визнав. У відзиві на позовну заяву наголосив, що пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються відповідно до вимог чинного законодавства. Пенсія позивачеві на підставі постанови Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11 виплачувалась до моменту законодавчих змін щодо порядку та розмірів таких виплат. Натомість набрання чинності постановами КМУ від 06.07.2011 №745 та від 23.11.2011 №1210 обумовило перегляд порядку нарахування та розмірів пенсій, призначених відповідно до статей 50, 54 Закону України"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Також у відзиві на позов представник відповідача послався на судову практику Європейського суду з прав людини, а також на аналіз судової практики з приводу аналогічного предмету спору.
Позивач скерував до суду заперечення на відзив, у яких наголосив на неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав із зміною законодавчого регулювання.
Суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідив в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов та
ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується матеріалами справи.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Кіровоградській області, отримуючи пенсію відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зокрема, постановою Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11 управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Проте, у 2011 році відповідачем змінений порядок та розмір нарахувань позивачеві такої пенсії.
Вважаючи, що вказаним судовим рішенням підтверджене право ОСОБА_1 на довічне отриманння пенсії у розмірі, встановленому 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, позивач у серпні 2020 року звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії на підставі постанови Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11.
Листом від 14 вересня 2020 року № 2509-2678/ІІ-03/8-1100/20 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для нарахування йому пенсії згідно вказаного судового рішення, оскільки з липня 2011 року змінилося законодавче регулювання механізму обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. З 1 листопада 2011 року всі пенсії "чорнобильців" було приведено у відповідність до норм чинного законодавства України, зокрема відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету» від 06 липня 2011 року № 745.
Суд зазначає, що згідно заявлених позовних вимог спір між сторонами виник щодо поновлення виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на підставі постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2011 року у справі №2-а-597/11.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (далі також - Закон №796-XII).
Так, постановою Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11 управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області зобов'язано здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_1 відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 20 жовтня 2010 року з урахуванням проведених виплат за вказаний період.
Згідно статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ у редакції, що застосована вказаним судовим рішенням, пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
За змістом статті 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорії 1 призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірах: ІІІ групи 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи'передбачено, що у вcix випадках пенсія інвалідам, у яких встановлений зв'язок захворювання з роботами по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, не повинен бути нижчим 6 мінімальних пенсій по віку.
Водночас, згідно з вимогами тогочасної редакції пункту 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування'мінімальний poзмip пенсії по віку 20 років страхового стажу встановлюється y poзмipi прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04 червня 2011 року № 3491-VI, який набрав чинності 19 червня 2011 року, зокрема пунктом 7 частини першої зазначеного Закону "Прикінцеві положення" Закон України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом чотири, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частина третя статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Відтак, Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" від 04 червня 2011 року № 3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06 липня 2011 року № 745, якою встановлено інші розміри основної державної та додаткової пенсії, передбачені статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зазначена постанова набрала чинності 23 липня 2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року норми пункту четвертого Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України, тобто є конституційними.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що оскільки 23 липня 2011 року набрала чинності постанова № 745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір додаткової пенсії особам, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи, положення статей 50, 54 Закону № 796-XII підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" №2857-VI та постанови Кабінету Міністрів України № 745.
Таким чином, з 23 липня 2011 року чинним законодавством встановлено інші, ніж передбачені статтями 50, 54 Закону № 796-XII, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Як встановлено судом з матеріалів пенсійної справи позивача та не заперечується сторонами, відповідачем на виконання рішення суду проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з листопада 2010 року та до жовтня 2011 року. Натомість починаючи з листопада 2011 року пенсія ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась в розмірах, що визначені відповідно до постанови КМУ №1210.
Перевіряючи доводи позивача щодо звуження його права на пенсію, розмір якої встановлено судовим рішенням, суд виходить з того, що в абзаці 4 п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначено, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів.
У абзаці 6 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №1-42/2011 щодо відповідності Конституції України (конституційності) певних положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" зазначено, що Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, враховує також положення актів міжнародного права. Так, згідно зі ст. 22 Загальної декларації прав людини розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави. Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.10.1979 у справі «Airey проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Kjartan Asmundsson проти Ісландії» від 12.10.2004.
Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Оскільки пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом не обмежена у часі, тому у разі встановлення права на певний її розмір, вона виплачується у цьому розмірі до того часу, поки не відбудуться зміни у законодавстві. При цьому, період після ухвалення судом рішення, щодо якого, на думку позивача, порушуються його пенсійні права, і з якого у зв'язку з набранням чинності Закону № 3491-VI органами Пенсійного фонду України проводиться перерахунок пенсій таких категорій пенсіонерів як позивач, не підпадає під період, щодо якого захищене порушене право позивача і який досліджувався судом при вирішенні спору у 2011 році.
Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17 (К/9901/1564/17).
Під час розгляду вказаної справи суд бере також до уваги позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні «Великода Валентина Ніканорівна проти України» (параграф 21). Так, Європейський суд з прав людини щодо частин скарг заявниці стосовно невиконання рішення суду від 19.01.2010 щодо нарахування та виплати заявниці пенсії у розмірі, встановленому ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" після внесення у 2011 році змін до законодавства, констатував, що подальша дія вищезазначеного судового рішення закінчилася, коли у законодавство, яке регулювало пенсійні виплати заявниці, було внесено зміни. Відповідно, обов'язок Уряду забезпечити виконання рішення закінчився щонайпізніше 01.11.2011, коли змінене законодавство було застосовано до пенсії заявниці. Протягом зазначеного періоду заявниця отримувала пенсію згідно з рішенням суду від 19.01.2010, і таким чином для скарги немає підстав.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини вже неодноразово зазначав, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому (зокрема, у рішеннях у справах «Arras та інші проти Італії», «Сухобоков проти Росії»).
У абзаці 10 пункту 2.1 Рішення від 26.12.2011 №1-42/2011 Конституційний Суд України відзначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.
Відтак, доводи позивача про те, що пенсія повинна беззастережно та довічно виплачуватись йому у розмірі, встановленому постановою Новоархангельського районного суду від 05 травня 2011 року у справі № 2-а-597/11, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, правових висновках Конституційного Суду України, Європейського суду з прав людини.
Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, суд вважає, що у відповідач обгрунтовано відмовив позивачеві у поновленні виплати пенсії відповідно до норм статей 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на підставі постанови Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2011 року по справі №2-а-597/11. Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.
Судові витрати, які підлягали б розподіу на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у спраі відсутні.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 139, 246, 382, 255, 292-297, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНКОПП - НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 20632802; адреса: вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25009) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтями 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржене у 30-денний строк з дня його складення до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, а у разі початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.В. Кравчук