про відмову у вжитті заходів забезпечення позову
27 травня 2021 року м.Київ №320/4387/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз-8" про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз-8" до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправними та скасування постанови, наказу та припису,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Зараз-8" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати винесені Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області постанову №48 від 05.04.2021 про накладення стягнень на ТОВ "Зараз-8", передбачених ст.14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" та відповідні пов'язані з проведенням перевірки винесений Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області припис №21 від 31.03.2021 та наказ №1301-ОД від 23.03.2021.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз-8" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 позовну заяву ТОВ "Зараз-8" було залишено без руху через невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст. 160 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
27 травня 2021 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд зупинити стягнення на виконання постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05.04.2021 №48 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" до завершення розгляду даної справи та набрання законної сили відповідним рішенням.
В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначив, що 25.05.2021 державним виконавцем Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пацуріною О.В. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №65494562 та №65496502 за поданням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області.
Оскільки ТОВ "Зараз-8" є управителем та виконавцем житлово-комунальних посдуг на території Житлового комплекту "Чайки", тому накладення арешту в рамках зазначених виконавчих проваджень призведе до повного блокування роботи підприємства і неможливості своєчасно надавати ці послуги та виконувати обов'язки перед контрагентами.
Тому, на думку позивача, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити в подальшому повернення коштів за наслідками незаконно накладених штрафних санкцій відповідачем.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до абз. 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 № 2 встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічна правова позиція висвітлена в постановах Верховного Суду від 22.11.2018 №826/8556/17, від 25.04.2019 №826/10936/18.
Так, предмет позову становлять вимоги позивача про визнання протиправної та скасування постанови Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05.04.2021 №48 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", якою на позивача накладено штраф.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття обраних заходів забезпечення позову позивач стверджує, що примусове виконання оскаржуваної постанови може завдати значної шкоди правам та інтересам позивача внаслідок стягнення такого штрафу за постановою, яка не набрала законної сили, а також накладення арешту на майно та кошти товариства.
При цьому позивач вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки, спричинені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Таким чином, вимоги позивача вжити обраних ним заходів забезпечення позову обумовлені примусовим виконанням оскаржуваної постанови, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Враховуючи те, що постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 05.04.2021 №48 про накладення стягнень, передбачених статтею 14 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", оскаржено позивачем у судовому порядку, а тому визначений у ній штраф є неузгодженим і примусовому стягненню не підлягає.
З урахуванням викладеного, суд не знаходить достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або для ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача потрібно буде докласти значних зусиль.
Окрім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що відкрите виконавче провадження призведе до накладення арешту на майно та кошти товариства, оскільки зазначене не є тими обставинами, які можуть свідчити про наявність підстав для забезпечення адміністративного позову в силу положень частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також слід зауважити, що стягнення та інші дії, які відбуваються в межах виконавчих проваджень ВП №65496502 та ВП №65494562, не є предметом даного позову та регулюються Законом України "Про виконавче провадження", яким також передбачено право позивача оскаржувати рішення державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, якщо вважає, що таким рішенням порушеного його права, свободи чи інтереси.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз-8" про забезпечення позову, - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лисенко В.І.