ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" травня 2021 р. справа № 300/2447/19
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Боршовського Т.І.,
за участю секретаря судового засідання Хорта А.Р.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Савчука В.Р.,
представника відповідача: Управління Держпраці в Івано-Франківській області - Карпаш Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні заяву Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Росипайла Ігоря Ярославовича - начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області,
до Управління Держпраці в Івано-Франківській області,
до Державної служби України з питань праці,
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з невиконання судового рішення, -
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 задоволено позов ОСОБА_1 до Росипайла Ігоря Ярославовича - начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці: визнано протиправною бездіяльність начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла Ігоря Ярославовича щодо не розгляду заяви від 06.11.2019; стягнуто з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період невиконання судового рішення з 28.05.2019 по 22.10.2019 в розмірі 119850,00 грн. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5900,00 грн.
На виконання рішення від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 Івано-Франківський окружний адміністративного суду 03.03.2021 видав виконавчий лист № 300/2447/19.
22.04.2021 Управління Держпраці в Івано-Франківській області звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду із заявою від 22.04.2021 за № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. В заяві просить суд: визнати виконавчий лист Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 300/2447/19 таким, що не підлягає виконанню; зупинити виконання за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 300/2447/19; стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Держпраці в Івано-Франківській області безпідставно отримані кошти за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 300/2447/19 в розмірі 857,79 грн. Заява від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 мотивована тим, що розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 здійснено судом на підставі пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100, яким передбачено, що усі виплати включають в розрахунок середньої заробітної плати в тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахувань на податки. У зв'язку із цим, відповідно до приписів Податкового кодексу України утримано із заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 обов'язкові платежі до бюджету відповідно до вимог чинного законодавства. Так, Управління Держпраці в Івано-Франківській області зазначило, що з метою добровільного виконання рішення в цій частині, здійснило відрахування коштів на сплату ПДФО на суму 21573,00 та військового збору на суму 1797,76 грн, а решту суми - 96479,25 грн. виплатило ОСОБА_1 . Окрім цього здійснено відшкодування витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 на суму 5900 грн. Заявник повідомляв Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську з інформацією про добровільне виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 у справі № 300/2447/19, проте Управління державної казначейської служби України у м.Івано-Франківську не врахувало його доводів та поданих документів в підтвердження вказаних обставин, та 06.04.2021 здійснило примусове списання із бюджетних асигнувань Управління Держпраці, а саме зі статті видатків КЕКВ 2111 “Заробітна плата”, на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 857,79 грн. (залишок коштів на рахунку управління).
У зв'язку із перебуванням головуючого судді в справі № 300/2447/19 ОСОБА_2 у відпустці, 22.04.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 300/2447/19 та визначено головуючого суддю: Боршовського Т.І.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.04.2021 призначено судовий розгляд заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню на 05.05.2021 та зупинено виконання за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 300/2447/19, до розгляду судом заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 за № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
05.05.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2021 про відкладення розгляду справи, оскільки позивач не отримала копію заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
05.05.2021 суд задовольнив клопотання ОСОБА_1 від 05.05.2021 та відклав розгляд справи на 18.05.2021.
14.05.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло заперечення ОСОБА_1 від 13.05.2021 на заяву Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Згідно вказаного заперечення від 13.05.2021 ОСОБА_1 зазначила, що платіжні доручення Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 11.02.2021 № 39 на суму 83000,00 грн. та № 40 на суму 7000,00 грн. не є доказами, які підтверджують виконання судового рішення в добровільному порядку, оскільки з їх змісту не можливо встановити ні осіб, за яких сплачено обов'язкові платежі, ні конкретної суми, яка зарахована боржником до сплати (утримання) податку з доходів фізичних осіб та військового збору. Окрім цього, ОСОБА_1 звернула увагу на те, що згідно довідок Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 16.01.2020 № 3, від 31.01.2020 № 7 та від 04.09.2020 № 22 сума нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 в 2019 році, в тому числі і за спірний період, становить 318106,84 грн., з яких утримано та перераховано податки: ПДФО - в сумі 57259,22 грн., військовий збір - в сумі 4771,60 грн. На думку ОСОБА_1 , вказані довідки підтверджують той факт, що боржником вже було перераховано кошти на утримання ПДФО та військового збору за спірний період з 28.05.2019 по 22.10.2019, що виключає повторне стягнення ПДФО та військового збору за вказаний період. Позивач вважає, що такі обставини свідчать про невиконання боржником судового рішення в добровільному порядку, а тому відсутні підстави для задоволення заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
17.05.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання Державної служби України з питань праці від 17.05.2021 про проведення судового засідання з розгляду заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 без участі представника Державної служби України з питань праці.
В судовому засіданні 18.05.2021 оголошено перерву до 20.05.2021 та зобов'язано заявника надати суду додаткові докази щодо конкретних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які були сплачені за ОСОБА_1 згідно платіжних доручень № 39 та № 43 від 11.02.2021.
На виконання вимог суду заявником 20.05.2021 подано суду податковий розрахунок по Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021, додатками: відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам; відомостями про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, відомостями про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Позивачем подано суду 20.05.2021 клопотання про долучення додаткових доказів.
Вказані клопотання від 20.05.2021 про долучення додаткових доказів задоволено судом.
Також 20.05.2021 судом задоволено частково клопотання позивача про ознайомлення з поданими відповідачем додатковими доказами та надання часу на поданням додаткових доказів: оголошено перерву до 27.05.2021.
В судове засідання 27.05.2021 позивачем додатково подано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, за 4 квартал 2019.
В судовому засіданні представник Управління Держпраці в Івано-Франківській області підтримала вимоги заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
ОСОБА_1 та її представник просили відмовити в задоволенні заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Розглянувши заяву Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, суд зазначає таке.
Порядок визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, визначений статтею 374 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до частини 1 статті 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно з частиною 2 статті 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Частиною 3 статті 374 КАС України визначено, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Така ухвала підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру виконавчих документів не пізніше наступного дня з дня її постановлення.
При розгляді заяви Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 за № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, судом встановлено таке.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року у справі № 0940/2341/18 визнано протиправним і скасовано наказ Державної служби України з питань праці № 60-кт від 17.09.2018 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, з 18.09.2018 та стягнуто з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 199750,00 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 - начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Управління Держпраці в Івано-Франківській області, Державної служби України з питань праці: визнано протиправною бездіяльність начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області Росипайла Ігоря Ярославовича щодо не розгляду заяви від 06.11.2019; стягнуто з Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період невиконання судового рішення з 28.05.2019 по 22.10.2019 в розмірі 119850,00 грн.; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5900,00 грн.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 набрало законної сили 10.02.2021 (згідно постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.02.2021).
В рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 суд зазначив: «Середній заробіток працівника визначається відповідно до ст. 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Згідно з абзацом 1 пункту 8 розділу IV Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2019 року встановлено, що розмір середньоденної заробітної плати складає 1 175 грн.
Загальна кількість днів затримки невиконання рішення суду до момент поновлення позивача на посаді (з 28.05.2019 року по 22.10.2019 року) складає 102 дні.
Таким чином розмір середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді становить 119 850 грн. (1 175 грн. х 102 робочих днів)».
Отже, розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за період невиконання судового рішення з 28.05.2019 по 22.10.2019 здійснено згідно вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100.
Так, пунктом 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку. Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
При цьому, зобов'язання Управління Держпраці в Івано-Франківській області як роботодавця як податкового агента сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір за працівників встановлено Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу, і ставку військового збору, встановлену підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до підпунктом 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, якого поновлено на роботі, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 05.08.2020 в справі № 817/893/17.
В спірному випадку на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 Управління Держпраці в Івано-Франківській області нарахувало ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період невиконання судового рішення з 28.05.2019 по 22.10.2019 в розмірі 119850,00 грн., з яких здійснило відрахування коштів на сплату податку на доходи фізичних осіб на суму 21573,00 та військового збору на суму 1797,76 грн., а решту суми - 96479,25 грн. виплатило ОСОБА_1 .
Вказані обставини підтверджуються поданими суду копіями платіжних доручень № 39 та № 40 від 11.02.2021, з відмітками Казначейської служби України від 12.02.2021 про сплату, податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І квартал 2021 та додатками до нього, зокрема, відомістю про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 2 місяць 2021 року, довідкою № 8 від 23.03.2021, розрахунковим листом за лютий 2021.
Окрім цього, суд звертає увагу на те, що відсутність вказівки в резолютивній частині рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 про те, що сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду підлягає стягненню за відрахуванням податків й інших обов'язкових платежів - не є підставою для невиконання роботодавцем функцій податкового агента у випадках та в порядку, встановленому законодавством.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 16.04.2019 в справі № 820/3747/18 та від 25.04.2019 в справі № 820/5002/16.
Встановлені судом обставини та приписи закону свідчать про добровільне та повне виконання Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області виконавчого листа № 300/2447/19, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.03.2021. Суд вважає, що вказаний відповідач був зобов'язаний відрахувати з присуджених судом позивачу 119850,00 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу суми податку на доходи фізичних осіб за ставкою 18% - в розмірі 21573,00 грн., та військового збору за ставкою 1,5% - в розмірі 1797,75 грн.
Щодо доводів ОСОБА_1 про подвійне стягнення податку з доходів фізичних осіб та військового збору, з огляду на зміст довідок Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 16.01.2020 № 3, від 31.01.2020 № 7 та від 04.09.2020 № 22, податкових розрахунків Управління Держпраці в Івано-Франківській області за 4 квартал 2019, І квартал 2021, то суд вказує на таке.
Дійсно з поданих доказів, що й не заперечується відповідачем, Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області в 2019 здійснено нарахування податку з доходів фізичних осіб та військового збору по ОСОБА_1 , в тому числі й частково за період за який стягнено середній заробіток за час невиконання судового рішення. Проте, на переконання суду, дослідження вказаних обставин, зокрема щодо сум сплачених в 2019 за ОСОБА_4 податку з доходів фізичних осіб, військового збору, правових підстав для їх нарахування та сплати, правомірності таких дій відповідача, виходить за межі предмету дослідження суду при розгляді заяви від 22.04.2021. Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду є лише питання того, чи дійсно Управління Держпраці в Івано-Франківській області добровільно виконало рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 в справі № 300/2447/19 в повному обсязі. Судом встановлено, що 12.02.2021 Управління Держпраці в Івано-Франківській області сплатило кошти на виконання вказаного судового рішення в повному обсязі в розмірі 119850 грн. (96479,25 + 21573,00 + 1797,75).
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що заява Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 за № 17-07/15-10/2849 є підставною. Отже, суд вважає за необхідне визнати виконавчий лист № 300/2447/19, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.03.2021, таким, що не підлягає виконанню, в зв'язку з його добровільним виконанням.
Щодо вимоги заяви від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Держпраці в Івано-Франківській області безпідставно отриманих коштів за виконавчим листом Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 300/2447/19 у розмірі 857,79 грн., то суд вказує на таке.
Відповідно до частини 4 статті 374 КАС України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
В свою чергу, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Згідно з пунктом 2 вищевказаного Порядку, безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Так, на виконання виконавчого листа № 300/2447/19 від 03.03.2021, державною казначейською службою 06.04.2021 здійснено примусове списання із бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-франківській області, а саме зі статті видатків: КЕКВ 2111 “Заробітна плата”, на користь ОСОБА_1 коштів в розмірі 857,79 грн. (залишок коштів на рахунку управління), що підтверджується випискою за 06.04.2021, меморіальним ордером № 5 від 05.04.2021, листом Управління державної казначейської служби України в м.Івано-Франківську Івано-Франківської області № 03-10-06/463 від 06.04.2021.
Враховуючи, що Управління Держпраці виконало виконавчий лист № 300/2447/19 від 03.03.2021 в повному обсязі, то стягнуті примусово 06.04.2021 за вказаним виконавчим листом на користь ОСОБА_1 кошти в розмірі 857,79 грн. є такими, що безпідставно одержані. Отже, такі кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Управління Держпраці в Івано-Франківській області.
Керуючись статтями 248, 256, 374, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Заяву Управління Держпраці в Івано-Франківській області від 22.04.2021 № 17-07/15-10/2849 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
2. Визнати виконавчий лист № 300/2447/19, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.03.2021, таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з добровільним виконанням боржником.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Управління Держпраці в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код - 39784625, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, 76018) безпідставно отримані за виконавчим листом № 300/2447/19, виданим Івано-Франківським окружним адміністративним судом 03.03.2021, кошти в розмірі 857 (вісімсот п'ятдесят сім) гривень 79 копійок.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.
Ухвала складена в повному обсязі 28.05.2021.