28 травня 2021 року Справа № 280/2547/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Захисників України, буд.27/34; код ЄДРПОУ 03193258)
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - також позивач, ОСОБА_1 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області (далі - також відповідач, Управління), в якій позивач просить суд:
1) визнати бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком протиправною;
2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача недоплачену суму щорічної разової допомоги до 5 травня, згідно статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі у розмірі 6 800,00.
В обґрунтування позову зазначає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 відповідач протиправно виплатив йому в 2020 році разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
19.04.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№22346), в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, та зазначає, що виплата щорічної разової грошової допомоги у 2020 році здійснювалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» від 19.02.2020 №112 (далі - Постанова №112), якою встановлений розмір допомоги до 5 травня для відповідних категорій осіб. Звертає увагу, що розподіл коштів у даному випадку не відноситься до компетенції відповідача, у зв'язку з чим відповідачами у даній справі мають бути Кабінет Міністрів України та Міністерство соціальної політики України. Також заперечує проти стягнення з відповідача конкретної суми недоплаченої грошової допомоги, оскільки визначення точної суми, що підлягає виплаті, відноситься до завдань відповідача. Крім того, звертає увагу, що позивач просить стягнути на його користь суму недоплаченої грошової допомоги з посиланням на статтю 13 Закону №3551-XII, яка не стосується учасників бойових дій. Наголошує на тому, що зразкова справа №440/2722/20 не поширюється на спірні правовідносини, оскільки остання стосується осіб, які мають статус осіб з інвалідністю, а не осіб, які мають статус учасника бойових дій. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 22.04.2021 у задоволенні клопотання Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області про заміну неналежного відповідача у справі відмовлено.
26.05.2021 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи до внесення змін до державного бюджету на 2021 рік щодо запровадження нової бюджетної програми «Забезпечення виконання рішень суду».
Щодо вказаного клопотання суд зазначає, що дана справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тобто судове засідання у справі не призначалось. У зв'язку з наведеним, клопотання про відкладення розгляду справи є безпідставним та не підлягає задоволенню.
На підставі матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 03.05.2017.
У 2020 році позивачу як учаснику бойових дій Управлінням виплачено разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 1 390,00 грн.
Як слідує із заяв по суті справи, у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020, у лютому 2021 року позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Листом від 11.03.2021 №3863 Управління повідомило позивача, що виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році здійснена у розмірі, встановленому Постановою №112. Виплата грошової допомоги проведена у відповідності до норм чинного законодавства, заборгованість відсутня.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон №3551-XII. Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Пільги часникам бойових дій встановлені статтею 12 вказаного Закону №3551-XII.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону №3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 року №367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Як визначено статтею 17 цього Закону, фінансування витрат, пов'язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Підпунктом «б» підпункту 1 пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 №107-VI (набрав чинності 01.01.2008) частину 5 статті 12 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої разова грошова допомога учасникам бойових дій до 5 травня виплачується щорічно у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Поряд із цим, правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня були з 01.01.2015 також врегульовані пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Так, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 №79-VІІІ (набрав чинності 01.01.2015) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №112, якою встановлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України у цьому рішенні зазначив, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.
Частиною 2 статті 152 Конституції України встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, з 27.02.2020 норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 12 Закону №3551-XII в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV, частиною 5 якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Вищенаведене відповідає правовому висновку, викладеному у рішенні Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 29.09.2020, прийнятому у зразковій справі №440/2722/20 (провадження №Пз/9901/14/20) та залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2020 - 1 638,00 гривень.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8 190,00 грн (1 638,00 грн х 5).
Таким чином, виплата позивачу разової грошової допомоги у сумі 1 390,00 грн. не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
За таких обставин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV.
При цьому, суд звертає увагу, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач як на підставу правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Крім того, є неприйнятними посилання відповідача на те, що зразкова справа №440/2722/20 не поширюється на спірні правовідносини у зв'язку з тим, що у зразковій справі позивач мав статус особи з інвалідністю війни, а не учасника бойових дій, з огляду на таке.
Ухвалою Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №440/2546/20 (провадження №Пз/9901/15/20) відмовлено у відкритті провадження у зразковій справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про:
визнання протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ;
зобов'язання Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої у 2020 році суми такої допомоги.
Відмовляючи у відкритті зразкової справи Верховний Суд дійшов висновку, що справа №440/2546/20 має ознаки типових справ, визначених ухвалою Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №440/2722/20, оскільки відповідачем у таких справах є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Таким чином, посилання відповідача є помилковими.
Також суд зазначає, що помилкове посилання позивача у прохальній частині позовної заяви на статтю 13 Закону №3551-ХІІ не спростовує того факту, що позивачу нараховано та виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено законом.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд керується рішенням Верховного Суду у зразковій справі, та звертає увагу, що стягнення недоплаченої частини допомоги до 5 травня можливе лише в разі нарахування такої допомоги та протиправної невиплати.
Разом з тим, за встановленими у даній справі обставинами, відповідачем не було проведено нарахування допомоги в повному обсязі, а тому належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Щодо обраного способу захисту порушеного права шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, суд зазначає, що у даному випадку відповідач нарахував та виплатив позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, однак у неналежному розмірі, що свідчить про вчинення ним активних дій, однак з порушенням встановленого законом порядку.
Таким чином, в межах спірних правовідносин відповідачем допущено протиправні дії, а не бездіяльність, а тому обраний позивачем спосіб захисту порушеного права є помилковим.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів Закону України «Про судовий збір», питання про розподіл судових витрат не вирішується
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-XIV.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, місцезнаходження: 71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул.Захисників України, буд.27/34; код ЄДРПОУ 03193258.
Повне судове рішення складено 28.05.2021.
Суддя М.О. Семененко