19 травня 2021 року м. Ужгород№ 260/3128/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ващиліна Р.О.
при секретарі судового засідання Неміш Т.В.
за участю сторін:
позивача: представник - не з'явився,
відповідача: представник - Токар М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку другої групи фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001873306, яким донараховано єдиний податок у розмірі 15331,88 грн., з якого 12265,50 грн. грошове зобов'язання та 3066,88 грн. штрафні санкції; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001893306, яким донараховано податок на доходи фізичних осіб у розмірі 1493886,61 коп., з якого 1195109,29 грн. грошове зобов'язання та 298777,32 грн. штрафні санкції; 4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001923306, яким донараховано військовий збір у розмірі 124498,05 грн., з яких 99598,44 грн. грошове зобов'язання та 24899,61 грн. штрафні санкції; 5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001953306, яким донараховано податок на подану вартість у розмірі 1427273,33 грн., з яких 1141818,66 грн. грошове зобов'язання та 285454,67 грн. штрафні санкції; 6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001973306, яким донараховано 510,00 грн. штрафних санкцій з податку на доходи фізичних осіб; 7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №001963306, яким застосовано штраф за відсутність складання та реєстрації податкових накладних у розмірі 570909, 33; 8) визнати протиправним та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 02.03.2020 року 001913306 у розмірі 170760,04 грн.; 9) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001903306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 29610,37 грн.
Заявлені позовні вимоги аргументує тим, що вона у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи, а з 01.01.2019 - як платник єдиного податку третьої групи. Проте за результатами проведеної податкової перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині надання послуг перевезення вантажів у 2016 році ТОВ «Мірідан Логістік», яке перебувало на загальній системі оподаткування. З огляду на що контролюючим органом анульовано реєстрацію позивача як платника єдиного податку з 01 квітня 2016 року та нараховано податкові зобов'язання з податків і зборів. Вказане рішення відповідача вважає протиправним, оскільки таке прийнято за відсутності підстав для проведення перевірки та за межами строків давності.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 замінено первісного відповідача в даній адміністративній справі на правонаступника - Відокремлений підрозділ Державної податкової служби Головне управління ДПС у Закарпатській області.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 залишено без розгляду позов в частині визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 02.03.2020 року 001913306 у розмірі 170760,04 грн. та визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 02.03.2020 року №0001903306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 29610,37 грн.
03 листопада 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 02.11.2020, відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема зазначає, що за результатами проведеної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 умов перебування на спрощеній системі оподаткування в частині надання послуг перевезення вантажів ТОВ "Мірідан Логістік", яке перебуває на загальній системі оподаткування, у зв'язку з чим позивачу донараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військовий збір. Також виявлено, що згідно банківської виписки, що надана для перевірки, 05 серпня 2016 року ФОП ОСОБА_1 отримала дохід у розмірі, що перевищує 1000000,00 грн. Однак в порушення п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України позивач в контролюючому органі платником ПДВ не зареєструвалася. Тому контролюючим органом самостійно здійснено нарахування позивачу грошового зобов'язання з ПДВ за період з вересня 2016 року по вересень 2019 року. Окрім того, згідно з вимогами податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 повинна була зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні станом на дату виникнення податкових зобов'язань, однак вказаний обов'язок не виконала. Вважає безпідставними посилання позивача на порушення контролюючим органом строків давності, оскільки податкова декларація за період 2016 - 2018 рр. ФОП ОСОБА_1 не подавалась, тому в даному випадку підлягає застосуванню норма пп. 102.2.1 п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України. Також відхиляє посилання позивача на безпідставність проведення перевірки, оформленої актом від 26.12.2019, оскільки оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 07.02.2020 №89/33-06/ НОМЕР_1 . Звертає окрему увагу суду на пропуск позивачем строку звернення з оскарженням рішення про донарахування єдиного внеску, а тому позов в цій частині просить залишити без розгляду.
Позивач явку свого представника в засідання суду 19 травня 2021 року не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про відкладення розгляду справи не клопотав.
Більше того, позивач та його представник взагалі жодного разу в судове засідання не з'явилися, кожного разу заявляючи клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
З огляду на вищенаведене, враховуючи повторний характер неявки позивача без повідомлення причин такої, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи за його відсутності.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечила, аргументуючи обставинами, наведеними в поданому до суду відзиві на позовну заяву б/н від 02.11.2020.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що у період з 16 грудня по 20 грудня 2019 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (далі - ГУ ДПС у Закарпатській області) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.10.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 10.07.2014 по 31.10.2019, за результатами чого складено акт №351/33-06/ НОМЕР_2 від 26.12.2019.
Так, як вбачається з акту перевірки такою встановлено, що 19 січня 2016 року ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України отримала на розрахунковий рахунок в АТ КБ «Приватбанк» грошові кошти в розмірі 20100,00 грн. від ТОВ «Мірідан Логістік» в якості оплати за автоперевезення, незважаючи на те, що вказане підприємство перебуває на загальній системі оподаткування. Тому з 01 квітня 2016 року ФОП ОСОБА_1 була зобов'язана перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.
Згідно з висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1 :
1) п. 292.1 ст. 292, п. 293.4 ст. 293, пп. 298.2.3 пт. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями (далі - ПК України), - виявлено перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку другої групи та заниження суми податку у розмірі 15% в сумі 29275,50 грн.;
2) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України щодо заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності на суму 1230239,90 грн., в т.ч. за 2016 - 233348,37 грн., за 2017 рік - 351387,05 грн. та за 2018 рік 645504,48 грн.;
3) ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розділу ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску за період, що перевірявся, в сумі 170760,04 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2016 рік в сумі 45555,84 грн., за 2017 рік в сумі 34232,00 грн. та за 2018 рік в сумі 90972,20 грн.;
4) пп. 183.4 ст. 183, пп. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абз. «г» пп. 198.5 ст. 198 ПК України, - встановлено заниження податкових зобов'язань в сумі 1141818,66 грн., а саме по періодах: в тому числі за вересень 2016 - 8115,00 грн., липень 2017 року - 118639,00 грн., серпень 2017 року - 115949,80 грн., вересень 2017 року - 98986,90 грн., жовтень 2017 року - 62916,72 грн., березень 2018 року - 25345,98 грн., травень 2018 року - 5200,00 грн., червень 2018 року - 96729,02 грн., липень 2018 року - 73307,43 грн., серпень 2018 року - 152494,67 грн., вересень 2018 року - 71964,67 грн., жовтень 2018 року - 95513,60 грн., листопад 2018 року - 195946,80 грн., грудень 2018 року - 7509,60 грн. та січень 2019 року - 13200,00 грн.;
5) п. 201.1 ст. 201 ПК України, в порушення якого ФОП ОСОБА_1 не зараховано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1141818,66 грн., а саме по періодах: в тому числі за вересень 2016 - 8115,00 грн., липень 2017 року - 118639,00 грн., серпень 2017 року - 115949,80 грн., вересень 2017 року - 98986,90 грн., жовтень 2017 року - 62916,72 грн., березень 2018 року - 25345,98 грн., травень 2018 року - 5200,00 грн., червень 2018 року - 96729,02 грн., липень 2018 року - 73307,43 грн., серпень 2018 року - 152494,67 грн., вересень 2018 року - 71964,67 грн., жовтень 2018 року - 95513,60 грн., листопад 2018 року - 195946,80 грн., грудень 2018 року - 7509,60 грн. та січень 2019 року - 13200,00 грн.;
6) пп. 1.1, 1.2, 1.5 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України в частині заниження військового збору в сумі 102519,99 грн., в т.ч. за 2016 рік - 19445,70 грн., за 2017 рік - 29285,25 грн. та за 2018 рік - 53795,04 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки ФОП ОСОБА_1 подала до ГУ ДПС в Закарпатській області заперечення від 14.01.2020, до яких долучила документи у кількості 312 аркушів, які не були враховані при перевірці.
На підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України посадовою особою ГУ ДПС в Закарпатській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.10.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 10.07.2014 по 31.10.2019, за результатами чого складено акт №89/33-06/ НОМЕР_2 від 07.02.2020.
Проведеною перевіркою з врахуванням поданих платником податків первинних документів встановлено факт надання в 2016 році ФОП ОСОБА_1 вантажних транспортних послуг ТОВ «Мірідан Логістік», яке перебуває на загальній системі оподаткування.
Згідно з висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено наступні порушення ФОП ОСОБА_1 :
1) п. 291.4 ст. 291, ч. 5 п. 293.4 ст. 293 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 р. із змінами та доповненнями, - донараховано 12265,50 грн. єдиного податку;
2) пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України в частині неподання декларації про майновий стан та доходи за 2016, 2017, 2018;
3) п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 ПК України, у зв'язку з чим донараховано податок на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 1195109,29 грн., в т.ч. за 2016 - 198217,77 грн., за 2017 рік - 351387,05 грн. та за 2018 рік 645504,47 грн.;
4) пп. 1.1, 1.2, 1.5, 1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ, пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПК України, у зв'язку з чим донараховано військовий збір в сумі - 99598,44 грн., в т.ч. за 2016 рік - 16518,15 грн., за 2017 рік - 29285,25 грн. та за 2018 рік - 53795,04 грн.;
5) ч. 1 п. 2 ст. 6, ч. 2 п. 1 ст. 7 розділу ІІІ, п. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого перевіркою визначено суму податкових зобов'язань з єдиного внеску за період, що перевірявся, в сумі 170760,04 грн., в тому числі по звітних (податкових) періодах: за 2016 рік в сумі 45555,84 грн., за 2017 рік в сумі 34232,00 грн. та за 2018 рік в сумі 90972,20 грн.;
6) пп. 183.4 ст. 183, пп. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, абз. «г» пп. 198.5 ст. 198 ПК України, - встановлено заниження податкових зобов'язань в сумі 1141818,66 грн., а саме по періодах: в тому числі за вересень 2016 - 8115,00 грн., липень 2017 року - 118639,00 грн., серпень 2017 року - 115949,80 грн., вересень 2017 року - 98986,90 грн., жовтень 2017 року - 62916,72 грн., березень 2018 року - 25345,98 грн., травень 2018 року - 5200,00 грн., червень 2018 року - 96729,02 грн., липень 2018 року - 73307,43 грн., серпень 2018 року - 152494,67 грн., вересень 2018 року - 71964,67 грн., жовтень 2018 року - 95513,60 грн., листопад 2018 року - 195946,77 грн., грудень 2018 року - 7509,60 грн. та січень 2019 року - 13200,00 грн.;
7) п. 201.1 ст. 201 ПК України, в порушення якого ФОП ОСОБА_1 не зараховано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 1141818,66 грн., а саме по періодах: в тому числі за вересень 2016 - 8115,00 грн., липень 2017 року - 118639,00 грн., серпень 2017 року - 115949,80 грн., вересень 2017 року - 98986,90 грн., жовтень 2017 року - 62916,72 грн., березень 2018 року - 25345,98 грн., травень 2018 року - 5200,00 грн., червень 2018 року - 96729,02 грн., липень 2018 року - 73307,43 грн., серпень 2018 року - 152494,67 грн., вересень 2018 року - 71964,67 грн., жовтень 2018 року - 95513,60 грн., листопад 2018 року - 195946,77 грн., грудень 2018 року - 7509,60 грн. та січень 2019 року - 13200,00 грн.;
8) ст. 21, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю із змінами та доповненнями, в частині використання праці 28 найманих працівників (водіїв) без належного оформлення трудового договору (контракту);
9) п. 44.1, 44.3 ст. 44 та п. 177.10 ст. 177 ПК України в частині ненадання для перевірки належним чином зареєстрованої Книги обліку доходів і витрат.
За результатами проведеної податкової перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями, ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №1 від 03 березня 2020 року.
Окрім того, ГУ ДПС у Закарпатській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001873306, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Єдиний податок, що сплачується фізичними особами» у розмірі 15331,88 грн., в тому числі за основним платежем - 12265,50 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3066,38 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001893306, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 1493886,61 грн., в тому числі за основним платежем - 1195109,29 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 298777,32 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001923306, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Військовий збір» у розмірі 124498,05 грн., в тому числі за основним платежем - 99598,44 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 24899,61 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001953306, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» у розмірі 1427273,33 грн., в тому числі за основним платежем - 1141818,66 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 285454,67 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001963306, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції за відсутність складання та реєстрації податкових накладних у розмірі 570909,33 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 02.03.2020 №0001973306, яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 510,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0001903306 від 02.03.2020, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції в розмірі 29610,37 грн.
Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, позивач звернулася з даним адміністративним позовом до суду.
Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач, серед іншого, посилається на неправомірність проведення у період з 16 грудня по 20 грудня 2019 року податкової перевірки за відсутності передбачених нормами податкового законодавства підстав.
Оцінюючи обґрунтованість заявлених тверджень, суд виходить з наступного.
Предметом даного адміністративного позову є правомірність прийнятих за результатами проведеної у період з 27.01.2020 по 31.01.2020 позапланової перевірки податкових повідомлень-рішень, оскільки саме акт №89/33-06/ НОМЕР_2 від 07.02.2020 зазначений контролюючим органом в якості підстави їх прийняття.
Вказана обставина спростовує посилання позивача на відсутність обставин, передбачених пп. 78.1.2. п. 78.1 ст. 78 ПК України, необхідних для призначення документальної позапланової перевірки, оскільки така законодавча норма була підставою для призначення документальної позапланової перевірки, проведеної у період з 16 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року.
В свою чергу податкова перевірки, за наслідками якої було прийнято оскаржені в даній адміністративній справі податкові повідомлення-рішення, була призначена на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, що підтверджується вступною частиною акту №89/33-06/ НОМЕР_2 від 07.02.2020 (арк. спр. 33, т. 1).
Відповідно до положень пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Судом встановлено, що не погоджуючись з висновками, зробленими посадовою особою ГУ ДПС у Закарпатській області за результатами проведеної у період з 16 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 подала до ГУ ДПС у Закарпатській області свої заперечення, до яких долучила первинні документи у кількості 312 аркушів, що не були враховані при перевірці.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що, проводячи документальну позапланову виїзну перевірку у період з 27 січня 2020 року по 31 січня 2020 року, відповідач діяв на підставі наявних повноважень, а тому зазначене позивачем обґрунтування не може слугувати підставою для скасування результатів такої перевірки.
В свою чергу правомірність призначення саме документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної ГУ ДПС у Закарпатській області у період з 16 грудня 2019 року по 20 грудня 2019 року, не є предметом розгляду даної адміністративної справи. Більше того, позивач допустила посадових осіб відповідача до проведення такої, надавала необхідні первинні документи, отже не заперечувала щодо наявності у відповідача повноважень на її проведення.
Стосовно оскаржених податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснює господарську діяльність, в тому числі, з автомобільного вантажного транспорту, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Окрім того, ФОП ОСОБА_1 у період з 01.01.2016 по 31.10.2019 оподаткування одержаних від здійснення господарської діяльності доходів здійснювала із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в тому числі, з 01.01.2016 по 31.12.2018 - в якості платника податку ІІ групи, а з 01.01.2019 - в якості платника податку ІІІ групи.
Вказана обставина підтверджується відомостями актів перевірки (зворот арк. спр. 10, 34, т. 1) та не заперечується позивачем.
Спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом за результатами встановлення факту надання послуг ФОП ОСОБА_1 , що перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку 2 групи, юридичній особі, що перебуває на загальній системі оподаткування.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регламентуються нормами глави 1 розділу ХІV ПК України.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
П. 291.3 ст. 291 ПК України передбачено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно п. 291.4 ст. 291 ПК України до платників другої групи єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Отже, необхідною умовою перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування в якості платника єдиного податку другої групи є здійснення свої господарської діяльності виключно з платниками єдиного податку або населенням. Нормами ПК України не передбачена можливість надання послуг такими платниками податків юридичним особам, що перебувають на загальній системі оподаткування.
Суд вважає, що порушення вказаної законодавчої вимоги має наслідком анулювання права такої особи на використання спрощеної системи оподаткування.
ФОП ОСОБА_1 в своїй позовній заяві не заперечує ні факт надання в межах провадження своєї господарської діяльності на спрощеній системі оподаткування послуг юридичній особі, яка перебуває на загальній системі оподаткування, ані те, що вказана обставина є порушенням норм п. 291.4 ст. 291 ПК України. З огляду на що суд вважає, що позивач фактично визнала скоєння порушення вказаної норми податкового законодавства.
В свою чергу контролюючий орган, на виконання вимог ст. 78 КАС України, надав суду докази, що підтверджують недотримання ФОП ОСОБА_1 вимог п. 291.4 ст. 291 ПК України, зокрема, банківські виписки з рахунку ФОП ОСОБА_1 , копію акту виконання робіт згідно договору на послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 03 лютого 2016 року, заявки №РР/16/05/03 від 26.01.2016 (арк. спр. 91 - 96, 158 - 241, т. 1).
Відповідно до п. 5 п. 293.4 ст. 293 ПК України, ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 цього Кодексу відповідно.
У зв'язку з встановленням факту здійснення ФОП ОСОБА_1 діяльності, яка не передбачена у пп. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПК України, ГУ ДПС у Закарпатській області нараховано податкове зобов'язання зі сплати єдиного податку в порядку п. 5 п. 293.4 ст. 293 ПК України.
Окрім того, згідно абз. 9 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України, платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 цього Кодексу.
У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (п. 299.11 ст. 299 ПК України).
Судом встановлено, що за наслідками проведеної податкової перевірки контролюючим органом виявлено факт здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності з контрагентом, що перебуває на загальній системі оподаткування, що не давало їй право застосовувати спрощену систему оподаткування. Разом з тим, позивач, всупереч законодавчим вимогам свій обов'язок перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, не виконала, тому після анулювання свідоцтва єдиного податку стала платником загальної системи оподаткування.
Отже, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області прийняло правомірне рішення про анулювання ФОП ОСОБА_1 реєстрації платника єдиного податку, а тому таке скасуванню не підлягає.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зазначене кореспондується також з нормами п. 36.1. ст. 36 ПК України.
Відповідно до п.п. 36.2, 36.3 ст. 36 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Окрім того, п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачений обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно пп. 162.1.1. п. 162.1. ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (п. 177.1 ст. 177 ПК України).
Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Нормами пп. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 річну декларацію про майновий стан і доходи в порядку, встановленому ст. 179 ПК України, не подавала.
Окрім того, відповідно до пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Отже, після анулювання ФОП ОСОБА_1 реєстрації платника єдиного податку така з 01 квітня 2016 року (дати анулювання такої реєстрації) є платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Щодо правомірності нарахування податковим органом позивачу за результатом проведення перевірки податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Платником податку на додану вартість, відповідно до пп. 2 п. 180.1. ст. 181 ПК України, є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.
Згідно п. 181.1. ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.
П. 183.4. ст. 183 ПК України передбачено, що у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 цієї статті.
Відповідно до банківської виписки ФОП ОСОБА_1 , долученої контролюючим органом до матеріалів справи в якості доказу, в серпні 2016 року загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг позивача сукупно перевищила 1000000,00 грн.
П. 183.10. ст. 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Отже, на підставі проведеного правового аналізу положень податкового законодавства, враховуючи те, що позивачем порушено правові норми щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, суд вважає, що остання була зобов'язана перейти на сплату інших податків і зборів з 01 квітня 2016 року та подати до контролюючого органу за місцем основної реєстрації відповідну заяву про реєстрацію платником ПДВ.
Однак ФОП ОСОБА_1 в якості платника ПДВ не зареєструвалася.
Верховний Суд в постанові від 01 жовтня 2019 року у справі №2040/6178/18 висловив правову позицію, відповідно до якої умови обов'язкової реєстрації платником ПДВ не застосовуються у разі невиконання платником податків встановленого ПК України обов'язку перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим кодексом. В такому випадку платник податків несе податкову відповідальність та сплачує ПДВ з операцій, які є об'єктом оподаткування, незалежно чи підлягає він обов'язковій реєстрації платником ПДВ відповідно до пункту 181.1. статті 181 ПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Жодних заперечень щодо порядку нарахування ГУ ДПС у Закарпатській області за наслідками проведеної податкової перевірки податкові та зборів та правильності визначення бази їх нарахування позивач в позовній заяві не заявляє.
Обґрунтовуючи протиправність оскаржених рішень ГУ ДПС у Закарпатській області ФОП ОСОБА_1 посилається виключно на порушення порядку проведення перевірки та нарахування податкових зобов'язань поза межами встановлених ст. 102 ПК України строків.
Однак суд вважає такі аргументи позивача помилковими та такими, що не можуть слугувати підставою для скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.
Так, відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Однак грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абз. 1 п. 102.1 цієї статті, якщо податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано (пп. 102.2.1 п. 102.2 ст. 102 ПК України).
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 річну декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу в порядку, встановленому ст. 179 ПК України, та податкові декларації з податку на додану вартість не подавала, з огляду на що суд вважає, що визначення податкових зобов'язань відбулося без порушення встановлених ПК України строків.
Вказане узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в подібних правовідносинах в постанові від 02 липня 2019 року у справі №823/490/16.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_2 ) до Відокремленого підрозділу Державної податкової служби Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області (місцезнаходження: вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - ВП 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарг всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 31 травня 2021 року.
СуддяР.О. Ващилін