15 березня 2021 рокум. Ужгород№ 260/3681/20
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В., вирішуючи клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (пл. Шандора Петефі, буд.24, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 03192997) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 листопада 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради ((пл. Шандора Петефі, буд.24, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ - 03192997), яким просить суд: « 1. Визнати протиправною відмову, оформлену листом Департаментом праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради від 20.10ю2020р. №34.02-04/Щ-00465; 2. Стягнути з відповідача: Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ - 03192997) на користь позивача недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року як особі учасника бойових дій у розмірі 8745 грн. (а.с.1-8).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2020 року було прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі, згідно статті 257 КАС України, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.15, 16).
26 листопада 2020 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.26, 27). Вказане клопотання представник відповідача обґрунтовує тим, що позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки відлік початку перебігу строку звернення до суду розпочинається з моменту отримання ним виплати у кінці квітня 2020 року, що ним не заперечується, а не з для отримання відповіді відповідача на звернення позивача. При цьому, відповідно до відмітки вхідної кореспонденції Закарпатського окружного адміністративного суду позовна заява подана позивачем 09.11.2020 року за №22271. Отже, позивачем пропущено 6-місячний строк для звернення до суду.
Розглянувши подане представником відповідача клопотання, суд приходить наступних висновків.
Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 05 жовтня 2020 року позивач звернувся до Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської ради з вимогою провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України “Про Державний бюджет на 2020 рік”, з урахуванням раніше виплачених сум.
20.10.2020 року позивач отримав письмову відповідь від 20.10.2020 року № 34.02-04/Ц-00465 в якій зазначено, що у 2020 році виплата грошової допомоги проводиться у розмірах, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги” (а.с.11).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частиною 1 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з положеннями ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату разової щорічної грошової допомоги до 05 травня згідно вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, посилаючись на безпідставність відмови здійснити такий перерахунок, оформленої листом від 20.10.2020 року № 34.02-04/Ц-00465.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 дізнався про відмову суб'єкта владних повноважень здійснити перерахунок та виплату разової щорічної грошової допомоги до 05 травня тільки після отримання листа від 20.10.2020 року № 34.02-04/Ц-00465, а тому встановлений КАС України процесуальний строк для звернення з позовом до суду позивачем не пропущено.
Також, суд звертає увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що “стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права”.
У рішеннях по справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” від 13 січня 2000 року та по справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суд вважає, що відповідачем не доведено обґрунтованість заявленого клопотання, а тому у його задоволенні належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 122, 166, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника Департаменту праці та соціального захисту населення Ужгородської міської про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
СуддяД.В. Іванчулинець