про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/9639/21
категорія 112010102
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі про визнання неправомірною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі, в якому просить:
- визнати неправомірною відмову Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі щодо проведення перерахунку розміру страхових виплат за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 у розмірі 55 % втрати ступеня працездатності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі в подальшому нараховувати страхові виплати у розмірі 55 % втрати ступеня працездатності ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі здійснити відповідне донарахування страхових виплат та виплатити ОСОБА_1 суму заборгованості за період з 01.01.2016 по 31.12.2020.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки в ній позивачем не зазначено:
- власного поштового індексу;
- власної адреси електронної пошти (або ж інформації про те, що вона у нього відсутня);
- офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі (або ж інформації про те, що вони йому не відомі).
Частиною 3 статті 161 КАС України, визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На виконання вищезазначених вимог законодавства ОСОБА_1 додав до позовної заяви квитанцію від 15.03.2021 №65 про сплату судового збору в розмірі 882,00 гривень.
Разом з тим, ознайомившись зі змістом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, суд прийшов до висновку, що судовий збір сплачений ним у меншому розмірі, ніж це передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 2 статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у становить 2102,00 гривень.
З вищезазначеного вбачається, що загальний розмір судового збору, який ОСОБА_1 повинен був сплатити при зверненні з даним позовом до суду становить 908,00 гривень (2102,00 грн. * 0,4 * 1 = 908,00 грн., де: 2102,00 грн. - прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, встановлений на 01 січня 2020 року; 0,4 - ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість заявлених позивачем вимог немайнового характеру).
Однак, позивач до позовної заяви долучив квитанцію від 15.03.2021, яка свідчать про сплату ним судового збору в розмірі 882,00 гривень.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно доплатити судовий збір у розмірі 26,00 гривень (908,00 грн. - 882,00 грн. = 26,00 грн.).
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що процесуальне законодавство пов'язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спірних правовідносин є виплата ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 31.12.2020 страхових виплат в розміру меншому, ніж передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме без здійснення перерахування таких виплат у зв'язку із зростанням у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки.
При визначенні початку перебігу процесуального строку для звернення ОСОБА_1 з даним позовом до суду, суд враховує, що спірні страхові виплати є щомісячними платежами, а щодо їх отримання, на думку позивача, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та про порушення своїх прав позивач мав дізнатися, отримуючи таку виплату за відповідний місяць.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що звернувшись 18 травня 2021 року до суду з вказаним позовом про перерахунок йому страхових виплат за період з 01.01.2016 по 31.12.2020 у розмірі 55 % втрати ступеня працездатності, позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що позов ОСОБА_1 подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду.
Згідно з ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Разом з тим, позивач з відповідною заявою про поновлення пропущеного процесуального строку до суду не зверталась.
Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:
- належним чином оформленої уточненої позовної заяви (в 2-х екземплярах) із зазначенням у ній: поштового індексу позивача; адреси електронної пошти позивача (або ж інформації про те, що вона у позивача відсутня); офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі (або ж інформації про те, що вони позивачу не відомі).
- заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
- доказу (оригіналу квитанції) сплати судового збору в розмірі 26,00 гривень.
Платіжні реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Житомирський окружний адміністративний суд.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович