Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження у справі
31 травня 2021 р. Справа №200/2737/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
09 березня 2021 року засобами поштового зв'язку позивач, ОСОБА_1 , подав до суду з адміністративний позов до відповідача, Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878,23 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878,23 гривень за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447,28 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що з 10.04.2015 по 17.01.2020 він проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зарахований на грошове забезпечення до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.12.2015 по 17.01.2020 не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення. У зв'язку з цим позивачем надіслано до відповідача заяву щодо виплати індексації грошового забезпечення та отримано відповідь, де зазначено, що індексація грошового забезпечення за період 01.12.2015 по 28.02.2018 не виплачувалась. Механізму нарахування індексації грошового забезпечення за даний період немає. За період з 01.03.2018 по 17.01.2020 індексація грошового забезпечення виплачена в повному розмірі у сумі 2119,96 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі №200/5889/20-а зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.01.2020 - березень 2018 року.
Разом з цим, через небажання посадових осіб Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виконати вимоги абзаців 4,6 пункту 5 Порядку №1078 та виплатити на користь ОСОБА_1 належну суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 позивач змушений повторно звертатись до суду з новою позовною заявою щодо бездіяльності Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невиплаті позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення.
Так, позивач зазначає, що 01.03.2018 вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Порядок №704), якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Пунктом 2 Порядку №704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошовий дохід позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року збільшився на: 8003,16 грн. - 7622,64 грн. = 380,52 грн.
Так як в лютому 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, а величина приросту індексу споживчих цін 241,70% (розрахунок додається), то відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за лютий рахується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 лютого 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 (1762,00 грн. * 241,70% / 100), що становить 4258,75 грн.
Тобто, відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4258,75 грн. - 380,52 грн. = 3878,23 грн.
Виходячи з вищенаведеного у супереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 3878,23гривень в місяць.
Таким чином, за період проходження служби з 01.03.2018 по17.01.2020 сума невиплаченої індексації грошового забезпечення складає 87447,82 грн., яку необхідно зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача.
27 квітня 2020 року відповідачем подано відзив на адміністративний позов, у якому він заперечує проти позову з огляду на те, що рішенням суду по справі №200/5889/20-а відповідача було зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.01.2020 - березень 2018 року.
Відповідно до вказаного судового позивачу 23.10.2020 була перерахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з квітня 2015 року по січень 2020 року.
Позивач оскаржує нарахування виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020, але такий перерахунок зроблено та виплачено позивачу за цей період у сумі 2118,76 грн.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з 01.03.2018 у військовослужбовців Збройних Сил України значно зросли складові грошового забезпечення та в свою чергу зріс і дохід. Сукупний дохід позивача зріс на 6513,97 грн., що в свою чергу перевищує суму індексації грошового забезпечення, яка в березні 2018 року складала 4463,15 грн.
Врахування позивачем щомісячної додаткової допомоги до сукупного доходу не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що вона не входить, а ні до основного грошового забезпечення, а ні до додаткового та була одним з видів соціальної підтримки військовослужбовців.
Таким чином, відповідач при здійснені розрахунку індексації грошового забезпечення за оскаржуваний період діяв на підставі абз. 3 п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а саме, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Зазначає, що діяв у порядку визначеному частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Просив суд відмовити у задоволенні позову.
22 березня 2021 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.
22 березня 2021 року від відповідача витребувані докази.
5 квітня 2021 року на адресу суду надійшли витребувані судом докази.
20 квітня 2021 року призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12 травня 2021 року.
26 квітня 2021 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
7 травня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь позивача на відзив.
11 травня 2021 року судом відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судові засідання, призначені 12 та 20 травня 2021 року, учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи суду не надавали.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, проходив військову службу у Торецькому міському військовому комісаріаті та перебував на грошовому забезпеченні в Донецькому обласному військовому комісаріаті, 17.01.2020 був звільнений з військової служби, що підтверджується сторонами.
Наказом військового комісара Торецького міського військового комісаріату від 17.01.2020 №11 позивача виключено зі списків особового складу.
Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (№ рішення 90723440) рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі №200/5889/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020 - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо не нарахування та не виплати в повному розмірі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період його служби з 01.12.2015 по 17.01.2020. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 17.01.2020 - березень 2018 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Згідно з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №200/5889/20-а (№ рішення згідно ЄДРСР 93743641) 9 листопада 2020 року від представника Спірідонова С.С. до суду надійшла заява в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо невиплати ОСОБА_1 фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3878 гривень 23 копійки в місяць в період з 01.03.2018 по 17.01.2020 відповідно до абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 із застосуванням фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 3878 гривень 23 копійки в місяць відповідно до абз. 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Вказаною ухвалою в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020 відмовлено.
Аргументуючи вказану заяву (як зазначено у позовній заяві по справі №200/2737/21-а) позивач зазначив, що відповідачем не виплачено на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 17.01.2020. Так при застосуванні базового місяцю “березень 2018 року” з урахуванням щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення 3878 гривень 23 копійки відповідно до абзаців 4,6 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 сума невиплаченої щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення складає 87447,82 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2020 у справі №200/5889/20-а (№ рішення згідно ЄДРСР 93743639) встановлено, що 09 листопада 2020 року до суду надійшла заява представника позивача Дяченка О.В. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №200/5889/20-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015по 17.01.2020, у задоволенні якої було відмовлено.
Відповідно до ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №200/5889/20-а (№ рішення згідно ЄДРСР 94290330) 18 січня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача Дяченка О.В. про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №200/5889/20-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дій, стягнення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 17.01.2020, та про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду, постановлення окремої ухвали по справі, у задоволенні якої судом відмовлено.
Згідно з ухвалою суду від 03.03.2021 по справі №200/5889/20-а (№ рішення згідно ЄДРСР 95271878) 02 березня 2021 року від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява в порядку статті 383 КАС України, в якій позивач просив суд визнати протиправною бездіяльність Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невиконання рішення суду від 30.07.2020 у справі №200/5889/20-а в частині виплати на користь ОСОБА_1 щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно відповідно до абзаців 4,6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; зобов'язати Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки належним чином виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.07.2020 у справі № 200/5889/20-а, про що повідомити Донецький окружний адміністративний суд упродовж 30 днів з дня отримання копії окремої ухвали, у задоволенні якої судом відмовлено.
Крім того, як зазначає позивач та вбачається з рішення суду від 09.02.2021 у справі №200/591/21-а (№ рішення згідно ЄДРСР 94764966) 16.01.2021 позивач звернувся до суду з позовною заявою до Головного державного спеціаліста Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Крушеницької В.А. у якій просив визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.11.2020 у виконавчому провадженні №63282073, що винесена головним державним спеціалістом Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Крушеницькою В.А., зобов'язати головного державного спеціаліста Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) вжити заходи щодо виконання боржником виконавчого листа від 10.09.2020 у справі № 200/5889/20-а в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020. Рішенням суду у задоволенні позову було відмовлено.
Як встановлено вказаним рішенням, позивач наполягав на тому, що залишається невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 в сумі 87447,82 грн.
Суд зазначає, що згідно з інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень, вищевказані судові рішення не були предметом перегляду апеляційним судом.
Окрім викладено, суд зазначає, що позивач, звертаючись з позовною заявою у справі №200/2737/21-а, вказав, що ним подається нова позовна заява щодо бездіяльності Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка полягає у невиплаті позивачу щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 3878 гривень 23 копійки за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 через небажання посадових осіб Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки виконати вимоги абзаців 4,6 п. 5 Порядку №1078 та виплатити на його користь належну суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020.
Тобто, фактично звертаючись до суду із даним позовом, позивач не погоджується із частковим виконанням рішення суду від 30 липня 2020 року №200/5889/20-а, яким вирішено спір по суті, а неодноразові намагання скористатися процесуальними правами, визначеними в статтями 382, 383 КАС України не призвели до бажаного результату для позивача.
Суд звертає увагу, що позивач жодного разу не скористався правом подання апеляційної скарги на ухвали суду по справі №200/5889/20-а щодо відмов у задоволені його заяв, поданих в порядку статей 382,383 КАС України, і фактично подав новий позов, із вимогами, які були предметом спору у справі №200/5889/20-а, за результатами розгляду якої було ухвалено рішення від 30 липня 2020 року та постановлені ухвали від 22 грудня 2020 року, 20 січня 2021 року, 3 березня 2021 року, що набрали законної сили.
КАС України визначає систему процесуальних засобів, які адміністративні суди вправі застосовувати для забезпечення своєчасного, точного, неухильного та повного виконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судового рішення полягає у перевірці судом належного, точного та своєчасного виконання судового рішення у спосіб отримання звіту про таке виконання або спонукання до виконання судового рішення через визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у справі; наявність судового контролю за виконанням судового рішення передбачає безпосереднє виконання останнього та виключає можливості подання окремого позову, предметом якого є протиправні дії або бездіяльність суб'єкта, який має виконати таке рішення.
Процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтями 382 383 КАС України.
Стосовно сутності судового контролю у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року по справі №295/13613/16-а зазначено, що статтями 382, 383 КАС України визначено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.
У цій справі Верховний Суд акцентував увагу на тому, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
При цьому Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому в КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
На цій підставі Верховний Суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Слід зазначити, що аналогічна правова позиція міститься також у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 819/1430/17, від 12 листопада 2018 року у справі № 806/3099/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 802/1933/18-а.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо, та для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення, прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №0240/2226/18-а зазначив: "...26. Таким чином, вказана процесуальна норма спрямована на захист прав особи-позивача щодо належного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушуються його права, свободи чи інтереси, то він має право звернутись до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності".
Таким чином, судом встановлено, що позивачем заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878 гривень 23 копійки та зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878 гривень 23 копійки за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447 гривень 82 копійки, у зв'язку з не виконанням відповідачем рішення суду від 30 липня 2020 року №200/5889/20-а в частині зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.01.2020.
Тобто, позивач звертаючись до суду з вимогами, які вже були предметом розгляду у судовому провадженні №200/5889/20-а, не врахував, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судових рішень. прийнятих в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З огляду на наведене суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 2, 5, 238, 241-243, 250, 251, 256, 294, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд
провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Громової, буд.67; код ЄДРПОУ 08301764) про
визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3878,23 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;
зобов'язання нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3878,23 гривень за період з 01.03.2018 по 17.01.2020 включно в сумі 87447,28 гривень відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із одночасним відрахуванням 1,5% військового збору та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, закрити.
Ухвала постановлена, складена та підписана 31 травня 2021 року.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Донецького окружного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.І. Циганенко