Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 травня 2021 р. Справа№200/5126/21
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Хохленкова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивачу - ОСОБА_1 було призначено пенсію за віком із зменшенням віку по списку №1, відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 27.06.2019 року довічно.
21.04.2021 року позивач з пенсійного кабінету дізнався, що йому відповідач не зарахував: до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» та до загального стажу період роботи з 01 січня 2004 року по 18 квітня 2006 року у ТОВ «Автомобіліст».
Позивач вважає таку бездіяльність відповідач протиправною та просить суд
1. Визнати протиправним бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) щодо не врахування під час призначення пенсії позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» та до загального стажу періоду з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р., хоча робота в цей період підтверджується відповідними записами в трудовий книжці (п. 15. переведено водієм на автобус IKARUS 25059.
2. Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного та зарахувати до загального стажу періоду роботи позивача водієм автобусу IKARUS 25059 з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням цих періодів з часу призначення пенсії за віком за Списком №1 з 27.06.2019 р.
Ухвалою від 29 квітня 2021 року суд відкрив провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.
27 травня 2021 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просив суд відмовити в задоволені позовних вимог. Свою позицію Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вмотивовує тим, що у 2019 році ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про повторний розгляд заяви про призначення пенсії на пільгових умовах.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.10.2019 року по справі № 200/11251/19-а було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Управлінням було повторно розглянуто заяву про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 , та призначено пенсію з 27.06.2019 року, але не враховано до пільгового стажу роботи періоди навчання, проходження військової служби, період роботи з 24.07.1984р. по 02.11.1984р., та не враховано до загального стажу роботи період роботи з 01.04.2004 р. по 18.06.2006р. на посаді водія автобусу.
Листом управління від 18.05.2020 року за вихідним № 1668/34-4/04 повідомлено ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та про неврахування до пільгового стажу роботи періоди навчання, проходження військової служби, період роботи з 24.07.1984р. по 02.11.1984р. та не враховано до загального стажу роботи період роботи з 01.04.2004 р. по 18.06.2006р. на посаді водія автобусу.
Не погодившись з наведеним у листі управління, 21.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періодів навчання та проходження військової служби та зарахування до загального стажу роботи період роботи з 01.04.2004 р. по 18.06.2006р. на посаді водія автобусу.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 200/7818/20-а було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Зобов'язано управління зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання та період проходження військової служби.
Управлінням на виконання рішення суду по справі № 200/7818/20-а було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період навчання та період проходження військової служби та проведено перерахунок пенсії.
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.07.1984р. по 02.11.1984р., управління зазначає, що ОСОБА_1 не надав довідку про підтвердження пільгового характеру за період роботи з 24.07.1984 року по 02.11.1984 року на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит».
Щодо позовних вимог про зарахування до загального стажу періоду роботи з 01.01.2004р. по 18.04.2006р. управління стверджує, що позовні вимоги позивача вже були предметом розгляду в адміністративній справі №200/7818/20-а.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 200/7818/20-а було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
Зобов'язано управління зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період навчання та період проходження військової служби.
Управлінням на виконання рішення суду по справі № 200/7818/20-а було зараховано до пільгового стажу за Списком №1 ОСОБА_1 період навчання та період проходження військової служби та проведено перерахунок пенсії. Управлінням Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2020 року по справі № 200/7818/20-а виконано в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області просить відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , громадянин України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 , виданим Сніжнянським МВ УМВС України в Донецькій області 26.11.1997 року, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 42171861, 87548, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Зелінського, 27а та є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
З довідки від 21 березня 2016 року № 1412-26735, позивач є переміщеною особою, за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 (а. с. 12 - зворотній бік).
Згідно трудової книжки НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. працював на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» та з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р., переведено водієм на автобус IKARUS 25059.
Згідно довідки про підземні виходи №3877 від 15.11.2013 року вбачається, що позивач з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. працював на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» (а.с.14).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі №200/11251/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язати вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Маріупольського об'єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області №25 від 30.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії по Списку №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2019 року №3525 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням віку по списку №1) відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та врахувати відомості про навчання за період з 01.09.1980 року по 24.05.1983 року.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2019 року №3525 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (із зменшенням віку по списку №1) відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та врахувати відомості про роботу та заробітну плату за період з 23.03.1987 року по 03.11.1993 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року по справі №200/7818/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування під час призначення пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періодів: навчання з 01 вересня 1980 року по 25 червня 1984 року в Сніжнянському гірничому технікумі за професією гірничий технік-електромеханік та період служби в армії з 12 листопада 1984 року по 17 січня 1987 року, а також щодо не врахування під час призначення пенсії до загального стажу період роботи з 01 квітня 2004 року по 18 червня 2006 року.
Зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди навчання ОСОБА_1 з 01.09.1980 року по 25.06.1984 року в Сніжнянському гірничому технікумі за професією гірничий технік-електромеханік та періоди служби в армії з 12 листопада 1984 року по 17 січня 1987 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням цих періодів з часу призначення пенсії за віком за Списком №1.
Дізнавшись у квітні 2021 року з ВЕБ порталу Пенсійного фонду України про не зарахування до стажу періодів з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» та до загального стажу періоду з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р., водієм автобуса позивач звернувся із даним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону № 1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються у т. ч. пенсія за віком.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-ІV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12 серпня 1993 року у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ ,пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З трудової книжки позивача вбачається, що з 05 березня 2000 року позивач працював АТЗТ Автомобіліст водієм на автомобілі КАМАЗ 5420, з 15 жовтня 2001 року переведений водієм на автобус Ікарус 25059, 18 квітня 2006 року звільнений за власним бажанням. (а.с. 7-11).
Вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином (мають номера наказів, дати їх винесення, підписи та посади осіб, які вносили вказані записи, печатки підприємств).
Тобто, спірні записи у період з 01 квітня 2004 року по 18 червня 2006 року у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача на АТЗТ Автомобіліст та ПП Пріазовавто -2 .
В відзиві на адміністративний позов управління стверджує, що позовні вимоги позивача вже були предметом розгляду в адміністративній справі №200/7818/20-а.
Суд з цього приводу зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в адміністративній справі №200/7818/20-а було задоволено частково.
Визнано протиправними дії Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не врахування під час призначення пенсії ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 періодів: навчання з 01 вересня 1980 року по 25 червня 1984 року в Сніжнянському гірничому технікумі за професією гірничий технік-електромеханік та період служби в армії з 12 листопада 1984 року по 17 січня 1987 року, а також щодо не врахування під час призначення пенсії до загального стажу період роботи з 01 квітня 2004 року по 18 червня 2006 року та зобов'язано Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди навчання ОСОБА_1 з 01.09.1980 року по 25.06.1984 року в Сніжнянському гірничому технікумі за професією гірничий технік-електромеханік та періоди служби в армії з 12 листопада 1984 року по 17 січня 1987 року та зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням цих періодів з часу призначення пенсії за віком за Списком №1. Судом не було зобов'язано зарахувати до загального стажу період роботи позивача 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р. водієм автобусу IKARUS 25059.
Отже, відповідач протиправно не зарахував позивачу до загального стажу період роботи з 01 квітня 2004 року по 18 червня 2006 року.
Щодо не врахування під час призначення пенсії позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит», суд зазначає наступне.
Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13, 62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача відображені періоди роботи з 24.07.1984р. по 02.11.1984р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит».
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення. Такі повноваження повинні бути використані з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вони спрямовані.
Також, в підтвердження роботи в особливо шкідливих і тяжких умовах праці за списком №1 надано суду довідку про підземні виходи №3877 від 15.11.2013 року вбачається, що позивач з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. працював на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» (а.с.14).
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит» були підтверджені в контексті статей 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.48 Кодексу законів про працю в Україні, з дотриманням вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу і була підтвердженою всіма необхідними документами, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Приписами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, в повному обсязі.
Згідно абзацу другому частини 4 статті 245 КАС Україні у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 908 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
Визнати протиправним бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) щодо не врахування під час призначення пенсії позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного на підприємстві «Сніжнеантрацит».
Визнати протиправним бездіяльність Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) щодо не врахування під час призначення пенсії позивачу до загального стажу періоду роботи з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р., на посаді водія на автобусі IKARUS 25059.
Зобов'язати Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 24.07.1984 р. по 02.11.1984 р. на посаді слюсаря підземного та зарахувати до загального стажу періоду роботи ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) водієм автобусу IKARUS 25059 з 01.01.2004 р. по 18.04.2006 р. та здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з урахуванням цих періодів з часу призначення пенсії за віком за Списком №1 з 27.06.2019 р.
Стягнути з Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (за місцезнаходженням юридичної адреси: 87548, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а, код ЄДРПОУ 42171861) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) суму судового збору в розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 31 травня 2021 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної
сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя О.В. Хохленков