20 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/17306/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Матящук Л.Р.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Шостака В.В.,
представників відповідача Арендарчука О.Ю., Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі -відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення від 05.08.2020 № 000297-32.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Головним управлінням ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку за місцем здійснення діяльності позивача за результатами якої складено акт перевірки № 03/34/32-05/ НОМЕР_1 від 07.02.2020.
Актом перевірки зафіксовано факт торгівлі алкогольними напоями без ліцензії та факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги п.п. 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій» та статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
На підставі акту перевірки, 05.08.2020 ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 000297-32, яким до підприємця застосовані фінансові санкції - штраф у розмірі 34000 грн. по 17000 грн. за кожне виявлене порушення.
Позивач вважає, що оскаржуване рішення винесене всупереч вимогам чинного законодавства, зокрема, вказує на незаконність проведення перевірки, оскільки вона відбулася без присутності позивача, під час її проведення не було вилучено алкогольних напоїв. Не було долучено доказів, що акцизні марки не відповідають вимогам чинного законодавства. В акті перевірки зазначено, що під час її проведення був присутній продавець ОСОБА_2 , який таким не являється та в трудових відносинах із позивачам не перебуває.
Також на обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за рішеннями Луцького міськрайонного суду та постанови Волинського апеляційного суду були закриті провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення складені відносно позивача та її чоловіка за частиною 1 статті 155 та частиною 1 статті 164 КУпАП, що в свою чергу доводить безпідставність висновків відповідача про наявність порушень зі сторони позивача викладених в акті перевірки.
Позивач вважає, що висновки за результатами проведеної перевірки ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, достатньо не доведених та спростованих належними доказами позивача, оскаржуване рішення контролюючого органу щодо застосування фінансових санкцій прийняте безпідставно, незаконно та необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. 12.03.2021 судом постановлено ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, продовжено строк підготовчого засідання та призначено у справі підготовче засідання на 14:00 год. 30.03.2021.
30.03.2021 відкладено підготовче засідання на 12:30 год. 12.04.2021. 12.04.2021 ухвалою суду закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 16:00 год. 11.05.2021.
Відповідач у відзиві на позов (а.с.77-79) позовні вимоги заперечив та зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області 06.02.2020 проведено фактичну перевірку за місцем здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Актом перевірки № 03/34/32-05/ НОМЕР_1 від 07.02.2020 встановлено факт продажу пива та батона без застосування реєстраторів РРО, а також виявлено 10 пачок сигарет «НЕМАН», виробництва Республіки Білорусь без марок акцизного збору встановленого зразка.
У позивача відсутня ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Вказане є порушенням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Тому, на підставі акту перевірки встановлено факт порушення позивачем законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на підставі статті 17 даного Закону відповідачем прийнято рішення від 05.08.2020 № 000297-32 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень - по 17000 грн. за факт продажу алкогольних напоїв без наявної ліцензії та факту зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні щодо заявлених позовних вимог заперечили та просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Заслухавши вступне слово учасників справи, пояснення свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області відповідно до наказу про проведення перевірки від 04.02.2020 № 379, направлень на перевірку від 04.02.2020 № 086, № 087 проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 83-84).
З вказаним наказом на проведення перевірки та направленнями ознайомився ОСОБА_2 (а.с. 83).
За результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області складено акт перевірки № 03/34/32-05/ НОМЕР_1 від 07.02.2020 (а.с. 80-82), в якому зроблений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог статтей 11,15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка; здійснена роздрібна торгівля алкогольними напоями без наявності ліцензії; пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення про виготовлення, зберігання продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджених Постановою КМ України №1251 від 27.12.2010.
Перевіркою встановлено, що в магазині, розташованому за вказаною адресою, де здійснює торгівельну діяльність ОСОБА_1 було придбано 1 пляшку пива "Перша приватна броварня", об'ємом 0,5 л. та один батон запашний. Особа, яка здійснювала розрахункову операцію відмовилась надавати будь-які документи.
З актом перевірки особа, яка здійснювала розрахунки - ОСОБА_2 ознайомилася, від підписання та отримання одного примірника акту відмовивсь (а.с. 85 зворот), про що складено відповідні акти відмови (а.с. 84, 85 зворот).
В акті перевірки зазначено, що тютюнові вироби без марок акцизного податку вилучені з обігу згідно протоколу огляду місця події б/н, старшим слідчим СВ Луцького РВП Когуць О.В.
Листом № 1036/ФОП/03-20-32-05-15 ГУ ДПС у Волинській області надіслало позивачу матеріали фактичної перевірки, проведеної 06.02.2020 та запропоновано ОСОБА_1 прибути до управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС у Волинській області для ознайомлення з матеріалами перевірки, надати пояснення та документи щодо фактів, викладених в акті, у зручний для неї час в робочі дні з 09:00 год. до 11:00 год. (а.с. 129). Позивачем лист отримано 18.02.2020.
Листом від 10.02.2020 № 3462/10/03-20-40-32-05-15 для розгляду та прийняття відповідного рішення по виявлених порушеннях, матеріали перевірки надіслані до Луцького РВП ГУНП у Волинській області для розгляду та складання протоколу за фактом торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка та притягнення винної особи до адміністративної відповідальності відповідно до статей 155, 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) (а.с. 132).
На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій від 05.08.2020 № 000297-32, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн. - по 17000 грн. за факт продажу алкогольних напоїв без наявної ліцензії та факту зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка (а.с. 34-35).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що оскаржуване рішення, прийняте ГУ ДПС у Волинській області як суб'єктом владних повноважень, а тому при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, з огляду на таке.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
Згідно із пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, визначених підпунктами 80.2.1-80.2.7 п.80.2 ст.80 даного кодексу.
Як встановлено пунктами 80.4, 80.5, 80.7,80.10 статті 80 даного кодексу перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів :направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Як встановлено 81.2 ст.81 даного кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.
У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, та/або у разі відмови отримати примірник цього акта чи надати письмові пояснення до нього, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує такий факт, та реєструється в контролюючому органі не пізніше наступного робочого дня.
06.02.2020 працівники податкового органу на підставі наказу, направлень вийшли для проведення фактичної перевірки за місцем здійснення торгівельної діяльності ФОП ОСОБА_1 .
Як підтверджується матеріалами справи, наказ на проведення фактичної перевірки та направлення на перевірку пред'являлися особі, яка проводила розрахункові операції і ним зроблені відповідні записи про їх отримання.
Посадові особи на підставі вказаного, приступили до проведення фактичної перевірки.
Проаналізувавши зазначені обставини суд зазначає, що в даному випадку у податкового органу були законні підстави для проведення перевірки, ними дотримано вимоги статей 75, 80, 81 ПК України щодо процедури проведення фактичної перевірки та пред'явлено всі документи для її проведення.
Крім того, в наказі на проведення перевірки, відповідних направленнях зазначено дату їх видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта господарювання, мета, вид, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.
Нормами чинного законодавства, які регламентують проведення фактичної перевірки чітко визначено, що така перевірка може проводитись за присутності особи, яка безпосередньо є власником торгового об'єкта, або яка здійснює безпосередньо розрахункові операції.
У даному випадку, на місці здійснення торгівлі був присутній ОСОБА_2 , який проводив розрахункову операцію. Він був ознайомлений з наказом на проведення перевірки та направленнями та допустив працівників до її проведення, про що свідчать відповідні записи на наказі про проведення перевірки та акті складеного за результатами її проведення.
Суд звертає увагу на те, що наявність чи відсутність трудових відносин з особою яка проводить фактичну перевірку для працівників контролюючого органу не є визначальною та не впливає на можливість проведення перевірки. Вона може проводитись за присутності особи, яка здійснює розрахункові операції.
За таких обставин відсутність ФОП ОСОБА_1 під час проведення перевірки не є обов'язковим.
Отже, ГУ ДПС у Волинській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача з питань дотримання вимог ПК України, Законів України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Відтак твердження позивача з цього приводу є безпідставними.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку. Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 86.6. статі 86 ПК України відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 була розпочата 06.02.2020 та завершена 12.09.2017.
Акт складений за результатами фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами зареєстрований 07.02.2020, тобто на наступний день після завершення перевірки.
В акті зазначено, які саме порушення були виявлені під час проведення перевірки та, які норми чинного законодавства при цьому порушено.
При цьому факт відсутності ліцензії на торгівлю алкогольними та тютюновими виробами не заперечується учасникам справи. Позивач, стверджувала в судовому засіданні, що вона її не отримувала, оскільки такої торгівлі не здійснює.
З актом перевірки особа, яка здійснювала розрахунки - ОСОБА_2 ознайомився, від підписання та отримання одного примірника акту відмовилась (а.с. 84 зворот), про що складено відповідні акти відмови (а.с. 84, 85 зворот).
Листом ОСОБА_1 надіслано другий примірник акту фактичної перевірки.
Як вже зазначалося вище особою, яка проводила розрахункову операцію було допущено працівників контролюючого органу до її проведення.
Суд вказує на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 13.02.2018 у справі № 804/5402/14 саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.
Якщо допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду в суді може бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактична перевірка, оформлена актом від 07.02.20207 № 03/34/32-05/ НОМЕР_1 була проведена з дотриманням вимог пунктів 80.2, 80.7 статті 80, пункту 86.5 статті 86 ПК України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).
Статтею 11 Закону № 481/95-ВР встановлено порядок маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Так, відповідно до абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення № 1251, в редакції на момент винесення спірного рішення).
Відповідно до пункту 20 даного Положення маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.
Згідно з пунктом 23 цього Положення на тютюнові вироби марки наклеюються: на пачки сигарет та цигарок серійного виробництва, сигар, сигарил, а також цигарок, упакованих у сувенірні коробки (незалежно від їх розміру), - у такій спосіб, щоб марки обов'язково розривалися під час відкривання; на тютюнові вироби в упаковці, що підлягає обгортанню у поліпропіленову плівку, - під плівку.
Актом перевірки зафіксовано факт зберігання за місцем здійснення торгівлі тютюнових виробів без марок акцизного збору, а саме 10 пачок сигарет, виробництва ФЕСТ ОАО «Гродненська табачна фабрика «НЕМАН», датою виробництва 08.10.2019, штрих код 48102414. Факт наявності цих тютюнових виробів було підтверджено в судовому засіданні позивачем та свідком ОСОБА_2 . Останній зазначив, що такі тютюнові вироби придбані ним для особистого споживання та господарських потреб.
Відповідно до абзацу 4 пункту 23 Порядку провадження торгівельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 15 червня 2006 року № 833 забороняється зберігання на місці проведення розрахунку (в касі, грошовому ящику, сейфі тощо) готівки, що не належить суб'єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.
Згідно з абзацом 4 пункту 32 вказаного Порядку для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнується окреме приміщення.
Отже, зберігання особистих речей в приміщенні магазину не допускається.
Також в судовому засіданні підтверджено, факт продажу пива «Перша приватна броварня» ємкістю, 0,5 л під час здійснення господарської діяльності позивача.
Безпосередньо, сам свідок в судовому засіданні підтвердив факт наявності на місці проведення перевірки даної пляшки пива.
Не вилучення пляшки пива з місця торгівлі та не з'ясування того чи є за місцем реалізації інші алкогольні напої немає значення при застосуванні до особи санкції за продаж алкогольними напоями без ліцензії, оскільки тут визначальними є безпосередньо продаж алкоголю під час здійснення розрахункової операції та відсутність відповідної ліцензії, що мало місце в даному випадку, та зафіксовано актом перевірки.
Відсутність фіскального чека не може свідчити про нездійснення розрахункової операції так, як зазначено в акті перевірки будь-які розрахункові документи не видавались.
Як встановлено частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
З аналізу вищенаведеного слідує, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановлено зразка або з підробленими марками акцизного податку є підставою для застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафів.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону № 481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні.
Ні під час перевірки, ні під час розгляду справи контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки, ні під час розгляду справи судом, позивачем не було належними та допустимими доказами спростовано факту торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка за, що на неї було накладено фінансові санкції.
Також допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 , наданими показаннями, не спростував встановлені актом перевірки порушення позивача.
Тому суд вважає, що під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій контролюючим органом доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні порушень, зафіксованих в акті перевірки від 07.02.2020 року, що є підставою для притягнення позивача до відповідальність за їх вчинення та застосування до неї фінансових санкцій згідно з оскаржуваним рішенням від 05.03.2018 000297-32.
Отже, враховуючи факт вчинення позивачем порушень, виявлених при перевірці, суд вважає, що відповідачем правомірно застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції на загальну суму 34 000,00 грн.
Протилежного судом не встановлено.
Що стосується посилань позивача та його представника на судові рішення, якими було закрито провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 у справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-5 КУпАП та ОСОБА_2 за ч.1 ст.155 КУпАП, то суд їх до уваги не приймає, оскільки, вони не спростовують факт продажу підприємцем алкогольного напою без наявної ліцензії та зберігання тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка за місцем торгівлі, які стали підставою для застосування до неї санкцій визначених ст.17 Закону № 481/95-ВР.
Крім того, що за своїм змістом підстави притягнення до адміністративної відповідальності в межах даних статей КУпАП та Закону № 481/95-ВР є різними.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проаналізувавши вищевикладене, суд прийшов висновку, що рішення ГУ ДПС у Волинській області від 05.08.2020 000297-32, прийняте відповідачем з дотриманням вимог чинного законодавства України та в межах наданих йому повноважень, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 243 ч.3, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення від 05.08.2020 № 000297-32 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Р.С. Денисюк
Повний текст рішення суду складено 31.05.2021