26 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/2483/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в порядку письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Державне підприємство «Цуманське лісове господарство» (далі - ДП «Цуманське лісове господарство», позивач) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку ДП «Цуманське лісове господарство» щодо своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, якою встановлено порушення пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), про що складено акт від 07 жовтня 2020 року №146/00991491.
На підставі висновків акта перевірки, контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585, відповідно до якого до позивача застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 69232,22 грн за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код платежу 11010100).
Рішенням Головного управління ДПС у Волинській області від 14 грудня 2020 року №28429/10/03-20-05-03-10 скаргу ДП «Цуманське лісове господарство» на вказане податкове повідомлення - рішення залишено без розгляду.
Представник позивача вказує, що за результатами перевірки податковим органом встановлено порушення в частині несвоєчасної сплати суми грошових зобов'язань, однак притягуючи позивача до відповідальності, відповідачем застосовано штрафні санкції поза строком давності, що визначений статтею 102 ПК України та не враховано, що граничний строк сплати грошових зобов'язань закінчився ще в 2016-2017 роках.
З наведених підстав уважає податкове повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити.
У відзиві на позовну заяву від 01 квітня 2021 року №933/03-20-20 представник ГУ ДПС у Волинській області позовних вимог не визнав, обґрунтовуючи це тим, що заступником начальника Ківерцівського відділу податків і зборів з фізичних осіб та економічного аналізу ГУ ДПС у Волинській області 07 жовтня 2020 року було проведено камеральну перевірку ДП «Цуманське ЛГ» щодо своєчасності, сплати податку на доходи фізичних осіб, за результатами якої складено акт від 07 жовтня 2020 року №146/00991491, яким встановлено порушення вимог пункту 57.3 статті 57 ПК України.
Зазначає, що несплата податкового зобов'язання є триваючим порушення, яке закінчується у день фактичної сплати суми грошового зобов'язання. Санкції за порушення граничних термінів нараховуються в ІКП платника в автоматичному режимі в день погашення податкового боргу, у зв'язку із чим контролюючий орган може самостійно визначити суму зобов'язань платника тільки після факту погашення податкового боргу. Датою, з якої обчислюється 1095-денний строк, впродовж якого може бути накладений штраф, є дата сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, а не дата, на яку припадає закінчення встановленого законом , строку сліпати узгодженого грошового зобов'язання.
З урахуванням вказаного представник податкового органу просить в задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 29-31).
Представник позивача у відповіді на відзив від 09 квітня 2021 року додатково повідомляє, що закінчення встановленого статтею 102 ПК України строку є безумовною підставою для відсутності у контролюючого органу права визначати платнику податків суму грошових зобов'язань, в тому числі штрафних санкцій, за період поза межами такого строку. Вказаною імперативною нормою податкового законодавства чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань. Встановлені пунктом 102.1 статті 102 ПК України вичерпні випадки, коли грошове зобов'язання може бути нараховане без дотримання строку давності відсутні у спірних правовідносинах (арк. спр. 35-37).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено у даній справі судове засідання на 10:00 год. 11 травня 2021 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви у даній справі без розгляду (арк. спр. 73-74).
Розгляд справи призначений на 10:00 год. 11 травня 2021 року було відкладено на 14:30 год. 20 травня 2021 року та в подальшому на 15:00 год. 26 травня 2021 року (арк. спр. 45, 71).
У судове засідання 26 травня 2021 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 72).
Представник позивача 26 травня 2021 року подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача (арк. спр. 85).
Предстаник відповідача у поданій до суду 26 травня 2021 року заяві просить розглдяати справу за відсутності представника ГУ ДПС у Волинській області (арк. спр. 82).
Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною четвертою статті 229 КАС України, передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вказане, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження на підставі, наявних в матеріалах справи доказів та усних пояснень представників сторін наданих у судовому засіданні 20 травня 2021 року.
Суд, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ДП «Цуманське лісове господарство» перебуває на обліку в ГУ ДПС у Волинській області та є платником податку на доходи фізичних осіб.
Головним управління ДПС у Волинській області проведена камеральна перевірка щодо своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, за результатами якої складений акт від 07 жовтня 2020 року №146/00991491, яким встановлено порушення пункту 57.3 статті 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, за що передбачена відповідальність пунктом 126.1 статті 126 ПК України (арк. спр. 7-8).
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585, яким за затримку більше 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання до позивача застосовано штраф у розмірі 20% від погашеної суми, що становить 69232,22 грн (арк. спр. 11).
Як убачається із матеріалів справи рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Головного управління ДПС у Волинській області та 14 грудня 2020 року №28429/10/03-20-05-03-10 скаргу підприємства на вказане податкове повідомлення - рішення залишено без розгляду (арк. спр. 12-16, 17-18).
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням - рішенням ДП «Цуманське лісове господарство» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи
Згідно із пунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних ЄРПН та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Пунктом 76.1. статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Як убачається із інтегрованої картки платника з податку на доходи фізичних осіб (арк. спр. 63-67) та розрахунку штрафної санкції (арк. спр. 9-10) за наслідками проведення перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати ДП «Цуманське лісове господарство» узгодженої суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями від 28 березня 2016 року №0005222201, від 21 листопада 2018 року №0464101303 та №0464121303, від 15 листопада 2017 року №0279351303, від 17 листопада 2017 року №0283911401.
Так, згідно із податковим повідомленням-рішенням від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585, за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за податковими повідомленням-рішенням від 28 березня 2016 року №0005222201 до позивача застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 51321,08 грн; за податковим повідомленням-рішенням від 21 листопада 2018 року №0464101303 в cумі - 204,00 грн; за податковим повідомленням-рішенням від 21 листопада 2018 року №0464121303 в сумі - 295,85 грн; за податковим повідомленням-рішенням від 15 листопада 2017 року №0279351303 - в сумі 102,00 грн та за податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2017 року №0283911401 в загальному розмірі - 17309,29 грн.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог вказує, що такі штрафні санкції застосовані поза строком давності, що визначений статтею 102 ПК України.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як убачається із матеріалів справи, сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 28 березня 2016 року №0005222201 була відображена в інтегрованій картці ДП «Цуманське лісове господарство» з податку на доходи фізичних осіб 02 лютого 2017 року (арк. спр. 63) та за несвоєчасну сплату такого грошового зобов'язання до позивача застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 51321,08 грн.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Водночас пунктом 113.1 статті 113 ПК України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань.
Згідно з пунктом 114.1 статті 114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
За правилами пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Аналіз наведеного правового регулювання дає підстави для висновку, що закінчення встановленого статтею 102 ПК України строку є безумовною підставою для відсутності у контролюючого органу права визначати платнику податків суму грошових зобов'язань, в тому числі штрафних санкцій, за період поза межами такого строку.
Суд відхиляє доводи представника відповідача стосовно того, що штрафна санкція може бути застосована тільки після сплати суми, тобто строк визначення зобов'язань повинен починатися з дня сплати, оскільки положенням наведеної норми податкового законодавства чітко визначено, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Враховуючи, що граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 ПК України, відповідно штрафні санкції можуть бути застосовані в межах 1095 днів, з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм викладена в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2021 року у справі № 1.380.2019.004085, від 13 листопада 2020 року у справі № 826/11626/15, від 05 липня 2019 року у справі № 820/11541/13-а.
Таким чином, перебіг строку в 1095 днів, визначеного статтею 102 ПК України, починається з дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань за податковим повідомленням - рішенням від 28 березня 2016 року №0005222201 (02 лютого 2017 року), відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій в сумі 51321,08 грн прийнято відповідачем без дотримання строків давності, визначених статтею 102 ПК України.
За правилами пункту 102.2 статті 102 ПК України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті, якщо: податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано; посадову особу платника податків (фізичну особу - платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов'язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.
Суд зауважує, що винятки, з якими законодавець пов'язує можливість визначення грошового зобов'язання без дотримання строку давності, передбаченого в абзаці першому пункту 102.1 статті 102 ПК України, встановлені пунктом 102.2 цієї статті та мають вичерпний характер, однак при розгляді цієї справи таких винятків судом не встановлено та їх наявність відповідачем не доведена.
Стосовно застосування згідно із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 21 листопада 2018 року №0464101303 в cумі - 204,00 грн; за податковим повідомленням-рішенням від 21 листопада 2018 року №0464121303 в сумі - 295,85 грн; за податковим повідомленням-рішенням від 15 листопада 2017 року №0279351303 - в сумі 102,00 грн та за податковим повідомленням-рішенням від 17 листопада 2017 року №0283911401 в загальному розмірі - 17309,29 грн, суд зазначає наступне.
Як убачається із рекомендованого повідомлення про вручення податкові повідомлення - рішення від 21 листопада 2018 року №0464101303 та №0464121303 були отримані ДП «Цуманське лісове господарство» 27 листопада 2018 року (арк. спр. 79), як наслідок штрафна санкція за несвоєчасну сплату таких грошових зобов'язання, визначена контролюючим органом в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України.
Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням від 15 листопада 2017 року №0279351303 була відображена в інтегрованій картці ДП «Цуманське лісове господарство» з податку на доходи фізичних осіб 31 грудня 2017 року (арк. спр. 63).
Суд зауважує, що ні відповідачем, ні позивачем не надано письмових доказів на підтвердження дати вручення вказаного повідомлення - рішення та відповідно іншої дати набуття грошовим зобов'язанням статусу податкового боргу аніж 31 грудня 2017 року, проте навіть у разі якби податкове повідомлення - рішення від 15 листопада 2017 року №0279351303 було вручено позивачу у день його винесення, застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату такого грошового зобов'язання згідно із податковим повідомленням - рішенням від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 здійснено відповідачем в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України.
Також суд зазначає, що згідно із рекомендованим повідомлення про вручення податкове повідомлення - рішення від 17 листопада 2017 року №0283911401 були вручено ДП «Цуманське лісове господарство» 27 листопада 2018 року (арк. спр. 77).
Разом з тим, як встановлено судом вказане податкове повідомлення - рішення було предметом розгляду справи №803/376/18 за адміністративним позовом ДП «Цуманське лісове господарство» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року позов ДП «Цуманське лісове господарство» до ГУ ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області №0011241401, №0284301401, №0283901401, №0283911401 від 17 листопада 2017 року та №0001112200 від 13 лютого 2018 року.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 08 травня 2018 року у справі №803/376/18 - скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ДП «Цуманське лісове господарство» (арк. спр. 89-91).
З огляду на зазначене, позивач був зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму грошового зобов'язання, за податковим повідомленням -рішенням від 17 листопада 2017 року №0283911401 протягом 10 календарних днів, наступних за днем набрання законної сили рішенням у справі №803/376/18, тобто до 16 вересня 2018 року, а відтак штрафна санкція за несвоєчасну сплату таких грошових зобов'язання, визначена контролюючим органом в межах строків, встановлених статтею 102 ПК України (до 16 вересня 2021 року).
Оскільки у поданій позовній заяві представник позивача не заперечує самого факту вчинення порушення щодо несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання за податковими повідомленнями - рішеннями від 21 листопада 2018 року №0464101303, №0464121303, від 15 листопада 2017 року №0279351303, від 17 листопада 2017 року №0283911401 та позовна заява не містить інших обґрунтувань позовних вимог у цій частині, аніж порушення відповідачем строків давності для притягнення платника податків до відповідальності, що спростовується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 в частині застосування до підприємства штрафних санкцій в сумі 17911,14 грн.
Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин та аналізу норм чинного законодавства, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС у Волинській області від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 в частині застосування до позивача штрафних санкції в сумі 51321,08 грн. У задоволені решти позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
За змістом частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно із платіжним дорученням від 11 березня 2021 року №1723 позивачем за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) (арк. спр. 6), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 22).
Оскільки суд задовольняє позов частково, то за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ДП «Цуманське лісове господарство» необхідно стягнути судовий збір в сумі 1682,73 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні сімдесят три копійки) пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Адміністративний позов Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» (45233, Волинська область, Ківецівський район, селище міського типу Цумань, вулиця Незалежності, 124, ідентифікаційний код юридичної особи 00991491) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код юридичної особи 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 03 листопада 2020 року №б/н 03-20-04-09585 в частині застосування штрафних санкції в сумі 51321,08 грн (п'ятдесят одна тисяча триста двадцять одна гривня вісім копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь Державного підприємства «Цуманське лісове господарство» судовий збір в розмірі 1682,73 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят дві гривні сімдесят три копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2021 року.