м. Вінниця
31 травня 2021 р. Справа № 120/4338/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Златоустівська, 55, каб. 61-62, м. Київ, 01135); треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство "Банк Форвард" (вул. Саксаганського, 105, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34186061); акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (далі - відповідач).
За змістом позовних вимог, з урахуванням редакції позовної заяви, яка надійшла до суду 20.05.2021 року, позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Тетяни Леонідівни Павелків щодо безпідставного не зняття арешту, накладеного за постановою від 23.02.2021 року у виконавчому провадженні №64619954 з рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" з виплати заробітної плати;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчою округу міста Києва Тетяну Леонідівну Павелків вчинити дії щодо зняття арешту з коштів на рахунку із виплати заробітної плати № НОМЕР_2 , що відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо не скасування арешту, накладеного постановою від 23.02.2021 року у виконавчому провадженні ВП №64619954 на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів. Як вказує позивач, в переліку рахунків був рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк" для виплати заробітної плати, яку він отримує за місцем своєї роботи в управлінні Держаної казначейської служби України у Літинському районі Вінницької області.
Окрім того, ОСОБА_1 вказує, що двічі звертався до відповідача із заявами з проханням зняти арешт з його зарплатного рахунку, долучаючи до заяв довідки про цільовий характер зарахування коштів із заробітної плати на арештований банківський рахунок, однак до моменту звернення до суду арешт не знято.
На переконання позивача така бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни є протиправною та такою, що порушує його законні права та інтереси.
Ухвалою суду від 11.05.2021 року позовну заяву залишено без руху.
20.05.2021 року позивачем усунуто недоліки, визначені ухвалою від 11.05.2021 року.
21.05.2021 року стороною позивача подано до суду заяву про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 25.05.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку, визначеному ст. 287 КАС України. Даною ухвалою також залучено до участі у справі акціонерне товариство "Банк Форвард" (далі - АТ "Банк Форвард") та акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (далі - АТ "КБ "Приватбанк"), як третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Окрім того, вирішено витребувати у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни належним чином засвідчені копії виконавчого провадження № 64619954 та зобов'язати надати останні до 27.05.2021 року.
Судове засідання у справі призначено на 31.05.2021 року.
Сторони та треті особи у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідач причини неявки суду не повідомив, витребувані докази суду також надано не було.
У свою чергу, позивач, 31.05.2021 року, подав заяву, у якій просив здійснити розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Статтею 268 КАС України встановлено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. Так, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, враховуючи вищезазначені положення КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності суд встановив, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №64619954 з виконання виконавчого напису № 317 від 29.01.2021 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ "Банк Форвард" заборгованості у розмірі 21799,94 грн.
23.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках: ПАТ "ОТП Банк" (МФО 300528), ПАТ "Державний ощадний банк України" (МФО 300465), ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (МФО 300335), ПАТ "Укрсиббанк" (МФО 351005), ПАТ "Альфа-Банк" (МФО 300346), АТ "КБ "Приватбанк" (МФО 305299), ПАТ "Креді Агріколь Банк" (МФО 300614), ПАТ Акціонерний банк "Укргазбанк" (МФО 320478), ПАТ "Універсал Банк" (МФО 322001), АТ "Пумб" (МФО 334851), АТ "Банк Форвард" (МФО 380418), АТ "Таскомбанк", (МФО 339500), АТ "А - Банк" (МФО 307770), ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (МФО 313849), ПАТ "Банк Восток" (МФО 307123), АТ "Оксі Банк" (МФО 325990), а також на кошти та рахунки, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом та належать боржнику.
24.02.2021 року позивач звернувся до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. із заявою, у якій просив зняти арешт з його зарплатного рахунку. До вказаної зави ОСОБА_1 додано копію банківської довідки АТ "КБ "Приватбанк", в якій зазначено, що на арештований рахунок № НОМЕР_2 позивач отримує зарплатні виплати.
Листом від 15.03.2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. відмовила позивачу у знятті арешту з рахунку та акцентувала увагу заявника на тому, що банк наділений обов'язком щодо повернення постанови про накладення арешту, якщо рахунок має спеціальний режим використання.
У подальшому, 25.03.2021 року, ОСОБА_1 звернувся із запитом щодо зняття арешту до АТ "КБ "Приватбанк". У відповідь на вказаний запит, АТ "КБ "Приватбанк" листом від 22.04.2021 року №20.1.0.0.0/7-210325/752 повідомило, що, 23.02.2021 року банк отримав від приватного виконавця Павелків Т.Л. постанову про арешт коштів боржника від 23.02.2021 ВП № 64619954. Постановою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат, виконавчого провадження у розмірі 26479,94 грн. Водночас АТ "КБ "Приватбанк" зазначає, що у постанові не зазначено, що накладення арешту має здійснюватися банком на всі кошти, крім цільових.
Окрім того, третя особа зазначила, що, якщо арешт було накладено на грошові кошти, на які не може бути звернено стягнення, відповідно до чинного законодавства України, банк рекомендує сформувати у системі Інтернет-банкінгу Приват24 довідку про цільове призначення картки та звернутися з вказаною довідкою до приватного виконавця для зняття арешту з таких рахунків.
29.04.2021 року, як вказує позивач, він повторно звернувся до відповідача із заявою про зняття арешту, долучивши до неї відповідні довідки, однак станом на момент звернення до суду арешт із зарплатного рахунку ОСОБА_1 знято не було.
Не погоджуючись з бездіяльністю приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. щодо не зняття арешту з коштів, розміщених на зарплатному рахунку № НОМЕР_2 , позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.
Питання примусового виконання судових рішень регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404 визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 1404 арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Частиною 7 ст. 26 Закону № 1404 передбачено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 1404 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Положеннями ст. 56 Закону № 1404 визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № 1404 забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.ст.19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 15 - 1 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
З наявної в матеріалах справи довідки АТ "КБ "Приватбанк" від 25.02.2021 року № NSGDMJ5MDMR3PDLV судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно отримує заробітну плату, яка зараховується на зарплатний рахунок № НОМЕР_2 .
Таким чином, судом встановлено, що картковий рахунок рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ "КБ "Приватбанк" є зарплатним, тобто призначеним для виплати та отримання позивачем заробітної плати.
З огляду на зазначене, суд вказує, що ст. 43 Конституції України визначено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), ч. 3 ст.15, ст.22, ч.ч. 1, 6 ст.24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Проаналізувавши наведені вище норми права, суд доходить висновку, що зобов'язання зі сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1404 виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону № 1404 підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у ч. 1 цієї статті, за заявою стягувача зобов'язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень ст. 70 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, державний виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 за наступних обов'язкових умов:
- отримання документального підтвердження про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;
- заборона на звернення стягнення, визначена законом.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що відповідачем не були дотримані вимоги, що визначені частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, щодо зняття арешту з частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що відбулося звернення стягнення на кошти, звернення на яке заборонено законом.
Відтак, отримавши довідку АТ "КБ "Приватбанк", яка свідчить про те, що рахунок на який накладено арешт є зарплатним рахунком, відповідач не вчинила жодних дій щодо зняття арешту з вищезазначеного рахунку, що свідчить про протиправну бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. щодо не зняття арешту, накладеного за постановою від 23.02.2021 року у виконавчому провадженні №64619954 з рахунку № НОМЕР_2 , що відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".
В той же час суд зауважує, що при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що також призводить до порушення конституційних прав громадян.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 70 Закону № 1404 із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Таким чином, накладення арешту на банківський рахунок позивача відповідно до оскаржуваної постанови унеможливлює отримання позивачем заробітної плати у передбачених законом розмірах, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зняти арешт з коштів на рахунку із виплати заробітної плати № НОМЕР_2 , що відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами ч.ч 1,2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд зазначає про наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна підлягає стягненню судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни щодо не зняття арешту, накладеного постановою від 23.02.2021 року у виконавчому провадженні №64619954 з рахунку № НОМЕР_2 , який відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".
Зобов'язати приватного виконавця виконавчою округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну зняти арешт з коштів на рахунку із виплати заробітної плати № НОМЕР_2 , який відкритий в акціонерному товаристві "Комерційний банк "Приватбанк".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення (ухвалення).
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (вул. Златоустівська, 55, каб. 61-62, м. Київ, 01135).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: акціонерне товариство "Банк Форвард" (вул. Саксаганського, 105, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 34186061); акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 14360570).
Рішення суду в повному обсязі виготовлено: 31.05.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна