про роз'єднання позовів
31 травня 2021 р. Справа № 120/5217/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні питання про роз'єднання позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії,
25.05.2021 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні позивачки з військової служби, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачці грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як одинокій матері, яка має дитину віком до 15 років, за 2014-2021 рр., виходячи з розміру з грошового забезпечення станом на день звільнення позивачки з військової служби 02.03.2021, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці таку грошову компенсацію;
- визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що наказом начальника Головного інформаційно-телекомунікаційного вузла від 01.03.221 № 9-РС позивачку звільнено з військової служби у запас за підпунктом "б" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (за станом здоров'я), а наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2021 № 42 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 02.03.2021. Позивачка зазначає, що як одинока матір, яка має дитину віком до 15 років, вона мала право на щорічну додаткову відпустку із збереженням заробітної плати. Однак така відпустка під час військової служби їй не надавалась. Відтак позивачка вважає, що у зв'язку зі звільненням з військової служби вона мала отримати грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки протягом 2014-2021 рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення. Проте відповідач виплату такої компенсації не здійснив.
Крім того, позивачка зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства на день звільнення з військової служби з нею мав бути проведений повний розрахунок за усіма видами забезпечення. Однак відповідач не здійснив виплату індексації грошового забезпечення за 2016-2018 рр.
У березні 2021 року позивачка звернулась до відповідача із заявами, в яких просила здійснити нарахування та виплату грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки протягом 2014-2021 рр., виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення, та індексації грошового забезпечення за 2016-2018 рр. Однак листом від 29.04.2021 за № 665/К-13/8 відповідач відмовив у здійсненні таких виплат, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Позивачка вважає, що оскаржувана бездіяльність відповідача суперечать вимогам чинного законодавства, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 28.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Водночас до початку розгляду справи по суті суд вважає необхідним вирішити питання про роз'єднання заявлених позивачем вимог в окремі самостійні провадження.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому в силу положень ч. 6 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Отже, нормами процесуального права передбачено можливість роз'єднання позовів в окремі провадження, в тому числі за ініціативою суду, якщо це необхідно для забезпечення всебічного та об'єктивного розгляду справи протягом розумного строку.
Як видно з матеріалів позовної заяви, позивачка об'єднала в одному провадженні різні за своєю суттю та підставами виникнення позовні вимоги.
На переконання суду, це істотно ускладнює розгляд справи у розумний строк, оскільки в межах одного провадження суду фактично необхідно вирішити кілька окремих спорів, кожен з яких відрізняється предметом доказування, а отже і доказами, які підлягають дослідженню з метою прийняття законного та обґрунтованого рішення. Безсумнівно, це не сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
З огляду на викладене суд доходить висновку про доцільність роз'єднання заявлених позовних вимог у два самостійних провадження, а саме:
1) про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні позивачки з військової служби, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачці грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як одинокій матері, яка має дитину віком до 15 років, за 2014-2021 рр., виходячи з розміру з грошового забезпечення станом на день звільнення позивачки з військової служби 02.03.2021, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці таку грошову компенсацію;
2) про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008.
Відтак матеріали справи необхідно передати відділу документального забезпечення (канцелярії) Вінницького окружного адміністративного суду для виконання вимог пункту 7 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 814 від 20.08.2019.
Керуючись ст.ст. 172, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
1. Роз'єднати позовні вимоги в адміністративній справі № 120/5217/21-а за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити дії.
2. В межах адміністративної справи № 120/5217/21-а розглядати позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення остаточного розрахунку при звільненні позивачки з військової служби, що полягає у ненарахуванні та невиплаті позивачці грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як одинокій матері, яка має дитину віком до 15 років, за 2014-2021 рр., виходячи з розміру з грошового забезпечення станом на день звільнення позивачки з військової служби 02.03.2021, та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачці таку грошову компенсацію.
3. Виділити в самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачці індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008, та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці індексацію грошового забезпечення за вказаний період, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01.01.2008.
4. У зв'язку з виділенням позовних вимог в самостійні провадження згідно з пунктом 3 цієї ухвали, присвоїти новій адміністративній справі єдиний унікальний номер.
5. Копію ухвали надіслати сторонам - для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 31.05.2021.
Суддя Сало Павло Ігорович