про розподіл судових витрат
м. Вінниця
27 травня 2021 р. Справа № 120/3591/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про компенсацію судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.05.2021 року провадження у даній адміністративній справі вирішено закрити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
19.05.2021 року представник позивача подав заяву про компенсацію судових витрат, у якій останній просить стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. та понесені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3000,00 грн.
Ухвалою від 20.05.2021 року заяву представника позивача призначено до розгляду на 27.05.2021 року.
21.05.2021 року стороною позивача подано клопотання про долучення додаткових доказів.
27.05.2021 року сторони у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином. Водночас, представник ОСОБА_1 , 27.05.2021 року, подав заяву про розгляд справи без участі, у якій також просив клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та судового збору задовольнити.
У зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, суд на підставі частини 3 статті 194 та частини 9 статті 205 КАС України вирішив здійснити розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Вирішуючи заяву представника позивача про компенсацію судових витрат, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Вирішуючи подану представником позивача заяву в частині відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з частини 1 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача надано: договір про надання професійної правничої допомоги від 08.04.2021 року, додаток 1 до договору від 08.04.2021 року про надання професійної правничої допомоги "Оплата послуг адвоката (гонорар) відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання послуг № б/н від 08.04.2021 року, квитанцію до прибуткового касового ордеру №6/21 від 08.04.2021 року на суму 3000,00 грн.
Згідно з договором про надання професійної правової допомоги від 08.04.2021 року адвокат Шенченко Віталій Валерійович, який діє відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000666, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Вінницької області від 15.04.2020 року №4/20 (далі - адвокат), з однієї сторони, та ОСОБА_1 з другої сторони, уклали даний договір, відповідно до п. 1 якого визначено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання на захист прав, свобод і законних інтересів клієнта з усіма правами адвоката, передбаченими Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", під час здійснення цивільного судочинства, державних органах, а також перед фізичними та юридичними особами.
Додатком 1 до договору від 08.04.2021 року визначено таке:
1. Фіксована оплата праці адвоката за весь комплекс правових послуг становить 3000 грн.
2. Авансування гонорару становить 3000 грн.
3. Оплата проводиться в день укладення угоди.
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг за договором про надання послуг № б/н від 08.04.2021 року, позивачу надано такі юридичні послуги:
1. Вивчення (ознайомлення) з документів, консультація (1 год.) - 500,00 грн.
2. Адвокатський запит (1 год.) - 500,00 грн.
3. Написання позову (2 год.) - 2000,00 грн.
Загальна вартість послуг складає - 3000,00 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно пов'язані з розглядом справи та підтверджені документально.
У той же час, суд дійшов висновку, що розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Суд не ставить під сумнів вартість однієї години часу, витраченої адвокатом на надання позивачу правових послуг, однак кількість часу витраченого адвокатом на складання позовної заяви у цій справі, а саме 2 години, на переконання суду, є непропорційною складності справи та предмету спору, адже у позові заявлено лише одну основну вимогу.
Окрім того, суд наголошує, що предметом розгляду даної справи є позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Вінницькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки. Дані вимоги є типовими, практика щодо вирішення таких спорів є сталою та однозначною, відтак підготовка позову даної категорії не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних та нормативно-правової бази.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Суд зазначає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про стягнення з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.
Щодо повернення сплаченого при зверненні до суду судового збору, суд зазначає наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08.07.2011 року № 3674-VI.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №58225 від 19.04.2021 року.
З огляду на викладене, та враховуючи те, що ухвалою суду від 17.05.2021 року провадження у справі закрито на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України (відповідач самостійно усунув обставини, які слугували підставою для звернення з цим позовом до суду) сплачений при зверненні до суду судовий збір у сумі 908,00 грн. підлягає повернення позивачу.
Водночас, суд зазначає, що судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, а не стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. 132, 134, 238 КАС України суд, -
Заяву представника позивача про компенсацію судових витрат задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, 21021, код ЄДРПОУ 38635397).
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок), сплачений відповідно до квитанції №58225 від 19.04.2021 року.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Копію ухвали надіслати (надати) учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна