27 травня 2021 року
м. Київ
справа № 240/5281/18
адміністративне провадження № К/9901/1198/21
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Дашутін І. В., Яковенко М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №240/5281/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліссягаз» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
5 січня 2021 року Головне управління ДПС у Житомирській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №240/5281/18.
Верховний Суд ухвалою від 1 лютого 2021 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків - подання документа про сплату судового збору.
Скаржник виконав вимоги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 1 лютого 2021 року про залишення касаційної скарги без руху.
Верховний Суд ухвалою від 17 березня 2021 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків касаційної скарги - подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на ті ж підстави, що і при поданні касаційної скарги та які вже були визнані судом неповажними. Інших поважних підстав пропуску строку на касаційне оскарження скаржником не наведено.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та програми "Діловодство спеціалізованого суду" скаржник уперше звернувся до суду з касаційною скаргою 26 лютого 2020 року. Верховний Суд ухвалою від 16 березня 2020 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків (подання документа про сплату судового збору та зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга). Ухвалою від 15 вересня 2020 року Верховний Суд касаційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Вказану ухвалу скаржник отримав 21 вересня 2020 року.
Вдруге з касаційною скаргою відповідач звернувся лише 5 січня 2021 року, тобто майже через п'ять місяців після повернення первинно поданої касаційної скарги, що свідчить про значне зволікання з боку скаржника щодо повторного звернення з касаційною скаргою.
Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Судом не встановлено наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За наведених вище обставин, заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Житомирській області у поновленні строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі №240/5281/18.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: підписМ. Б. Гусак
підписІ. В. Дашутін
підписМ. М. Яковенко