19 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/7999/20 пров. № А/857/3375/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Григоренко Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, прийняте суддею Потабенко В.А. о 09 годині 30 хвилин у місті Львові, повний текст складений 28.12.2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області (надалі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці та наданні до ГУ ПФУ у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти для перерахунку з 01.02.2020 року основного розміру пенсії; зобов'язання оформити та надати до ГУПФУ у Львівській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року для перерахунку пенсії з 01.02.2020 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020 року, та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, встановлені у додатках 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року позов задоволено.
Суд виходив з того, що відповідно до ст. ст. 7 та 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, мінімальну заробітну плату з 1 січня - 4723 гривні. Тобто, 50% мінімальної заробітної плати становить 2361,50 грн., що є більшим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовано відповідачем.
Отже, в даному випадку, вихідний показник, який повинен братись для перерахунку показників значень для визначення розміру окладу за посадою та військовим званням повинен бути 2361,50 грн.
Суд також зазначив, що нечіткість Порядку № 704 , коли примітки до додатків 1, 14, на які покликається позивач і які не визнає відповідач, є в свою чергу частинами даного нормативно-правового акта, які представляють державно-владний припис, визначений для спеціального текстового або символічного підкреслення, має супровідний характер.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що спірним у даній справі є правомірність застосування відповідачем при обчислені посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років позивача такого показника як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 1 січня 2018 року».
Суд не врахував, що п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.07.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Відтак, з 01.01.2017 року існує заборона застосовувати мінімальну заробітну плату, як розрахункову величину для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 04.11.2020 року у справі №200/9195/19-а.
Враховуючи те, що додатки 1 і 14 до Постанови КМУ №704 затверджені 30.08.2017 року, а п.4 цієї ж постанови змінено 21.02.2018 року на підставі Постанови КМУ №103, то пріоритетними в цьому випадку є положення саме п.4 Постанови.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд не в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» довічно. Вислуга років у календарному обчисленні - 26 років.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у вересні 2020 року звернувся до відповідача із зверненням, у якому просив оформити та надати до ГУ ПФУ у Львівській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення для перерахунку з 01.01.2020 року раніше призначеної пенсії з урахуванням розмірів окладів за посадою і військовим званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти, надбавки за вислугу років (50%).
Листом від 23.09.2020 року № 5801-6476/5807 ГУ ДСНС у Львівській області повідомлено позивача про те, що: п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103) було визначено, що для перерахунку з 01.01.2018 року пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», враховуються оклад за посадою, оклад за військовим званням, відсоткова надбавки за вислугу років, розміри яких визначені за відповідною або аналогічною посадою станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Пунктом 4 постанови КМУ №704 (зі змінами, внесеними постановою Кабміну №103) встановлено, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. При цьому в примітки до додатків 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабміну № 704 відповідних змін внесено не було. Враховуючи зазначене, при визначенні станом на 01.03.2018 року розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років, діючим військовослужбовцям та в подальшому для перерахунку пенсій за відповідною або аналогічною посадою колишнім військовослужбовцям, відповідач керувався правовою нормою прямої дії саме нормативно-правового акту, тобто п. 4 постанови Кабміну №704, а не примітками до додатків 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабміну №704, які в частині встановлення конкретної розрахункової величини, що множиться на тарифний коефіцієнт, суперечать нормі цього ж нормативно-правового акту. З 01.03.2018 року і на цей час постановою Кабміну №704 не передбачено встановлення у грошовому забезпеченні діючим військовослужбовцям нових розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років, у зв'язку із залишенням у примітках до додатків 1,12, 13 і 14 іншої розрахункової величини, що множиться на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно, з 01.03.2018 року і на цей час для призначення пенсій щойно звільненим військовослужбовцям враховуються ті розміри посадових окладів та окладів за військовим званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років, які було визначено станом на 01.03.2018 року шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 1.2, 13 і 14. Беручи до уваги наведене, у відповідача відсутні повноваження для встановлення нових розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, а також відсоткової надбавки за вислугу років, у зв'язку із зміною розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та мінімальної заробітної плати з 01 січня 2020 року.
Спірним питанням у цій справі є застосування положень пункту 4 в співвідношенні до п. 1 Примітки додатку 1 та Примітки додатку 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме визначення розрахункової величини для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням.
З метою з'ясування питання правильності застосування п. 4 Постанови № 704 у взаємозв'язку з Примітками до неї, варто дослідити історію внесення змін до вказаної Постанови.
Станом на час прийняття Постанови № 704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови № 704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
В Додатках 1 та 14 до Постанови № 704 у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти. Вказані Додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто вказані додатки до п. 4 Постанови № 704 дублювали положення п. 4 Постанови № 704 в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
В подальшому Постановою № 103 внесено зміни до Постанови № 704 та пункт 4 викладено в новій редакції, а саме: виключено вимогу щодо обрахування посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями виходячи із розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)», вказавши цю розрахункову величину як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Однак зміст приміток до додатків 1 та 14 до Постанови № 704 не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї Постанови.
Проте, не приведення Кабінетом Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704 у відповідність до змін, що були внесені в п. 4 цієї ж Постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)».
Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
У постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №700/668/16-а визнано, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
Оскільки додатки 1 і 14 до постанови №704 були затверджені 30 серпня 2017 року, а пункт 4 цієї ж постанови змінено 21 лютого 2018 року на підставі Постанови № 103, то відповідно і у цьому випадку пріоритетним у застосуванні є положення саме пункту 4 Постанови №704.
Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18 лютого 2021 року у справі № 200/3775/20-а.
При цьому, вказані недоліки були виправлені постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2020 року № 1038, яка застосовується з 01 жовтня 2020 року.
Так, примітки до додатка 1 викладено в такій редакції:
« 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами.
Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.»
Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції:
«1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.
2. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «генерал-полковник», які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством.
3. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями «старший прапорщик», «старший мічман», «прапорщик», «мічман», «старшина», «головний корабельний старшина», які присвоєні до 1 жовтня 2020 року, зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством».
Разом з цим, примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 06 вересня 2005 року № 870 були затверджені Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (далі - Правила № 870), які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акту, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року № 34/5, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
Крім того п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
При цьому, згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме п. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, колегія суддів не вбачає правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що згідно з Постановою № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 240/12309/20, від 11 лютого 2021 року у справі № 200/3757/20-а, від 11 лютого 2021 року у справі №200/3774/20-а, від 1 лютого 2021 року у справі № 240/11952/19.
Вищенаведене свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги являються суттєвими і дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також наявна невідповідність висновків суду обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області задовольнити.
Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 380/7999/20 та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 28.05.2021 року.