18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/62/21 пров. № А/857/6766/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,
з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 500/62/21 (головуюча суддя Мірінович У.А., час ухвалення 10 год. 38 хв., м. Тернопіль, повний текст рішення складений 17 лютого 2020 року) за адміністративним позовом приватного агропромислового підприємства ,,Батьківщина” до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
05 січня 2021 року приватне агропромислове підприємство (ПАП) ,,Батьківщина” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило:
а) скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Тернопільській області від 22.12.2020 №2253214/30954470;
б) зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 01.12.2020 за №1.
в) стягнути з Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Тернопільській області судові витрати.
Рішенням від 12 лютого 2021 року Тернопільський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.
Скасував рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області від 22.12.2020 р. №2253214/30954470.
Зобов'язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування від 01.12.2020 р. №1, поданий приватним агропромисловим підприємством ,,Батьківщина”.
Також суд стягнув на користь приватного агропромислового підприємства ,,Батьківщина” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області та Державної податкової служби України судові витрати в сумі по 105,00 грн. з кожного сплаченого судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що висновки суду не повністю відповідають фактичним обставинам справи.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що відповідно до Квитанції 1 від 14.12.2020 про зупинення реєстрації Розрахунку коригування №1 від 01.12.2020 року сума компенсації вартості товару/послуги 1005, зазначеного в розрахунку коригуванні на зменшення суми податкових зобов'язань , перевищує величину залишку такого товару, що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснених операцій.
Тому платнику податків було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування №1 від 01.12.2020 у зв'язку з ненаданням ПАП ,,Батьківщина” усіх підтверджуючих документів щодо здійснення господарської операції та розрахункових документів та банківських виписок з особових рахунків, договорів, первинних документів щодо придбання, постачання товарів чи послуг, зберігання, транспортування, навантаження розвантаження, складських документів та інших документів які підтверджували б реальність здійснення господарської операції. Позивач надав комісії надано лише один документ - пояснення, в якому коротко зазначив так звану причину подачі на реєстрацію Розрахунку коригування №1 на суму ПДВ 979 000 грн.
Таким чином, позивач не надав жодних пояснень та документальних підтверджень що правомірності зменшення податкових зобов'язань по ПДВ на суму 979 000 грн., не надав жодних документів, які свідчили б про відсутність операції відображеної в податковій накладній №1 від 01.12.2020 року.
Також позивач не надав до суду підтвердження відсутності господарської операції з ТОВ ,,Компанія Авангард” на суму 5 874 000 грн. (наприклад, акт звірки взаєморозрахунків).
В своїх поясненнях від 14.12.2020 року позивач ,,просить зареєструвати розрахунок коригування №1 від 01.12.2020 року для відновлення суми реєстраційного ліміту та можливості зареєструвати нову правильну податкову накладну з вірними реквізитами”, проте ,,правильну” податкову накладну із ,,вірними” реквізитами так і не реєструє.
Щоб анулювати зайву податкову накладну, спочатку потрібно зареєструвати в ЄРПН правильну податкову накладну, а тоді вже анульовувати неправильну.
В розрахунку коригування №1 від 01.12.2020 року позивач проставляє у причинах коригування код 103 - причина коригування податкової накладної - повернення товару або авансових платежів. По операції відображеній у податковій накладній, коригування до якої це розрахунок коригування №1 від 01.12.2020 року не відбулось повернення товару чи авансових платежів.
Для коригування податкової накладної з метою відновлення суми реєстраційного ліміту платник податків повинен спочатку зареєструвати правильну податкову накладну із правильними реквізитами, а потім подати до неправильної неї розрахунок коригування із зазначенням причини коригування код 20.
Матеріали справи свідчать, що, позивач не лише не підтвердив право на коригування суми ПДВ в розмірі 979 000 грн, а й порушив сам порядок коригування податкових зобов'язань у випадку наявності на це законних підстав.
З огляду на викладене, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ПАП ,,Батьківщина” правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду, заперечив вимоги апеляційної скарги та просить їх відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Представник відповідача в судове засідання апеляційного суду не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за посиланням приватне агропромислове підприємство ,,Батьківщина” 26.04.2000 зареєстроване як юридична особа з основним видом економічної діяльності ,,01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур” та станом на 29.06.2000 взяте на облік як платник податків.
ПАП ,,Батьківщина” 11.12.2020 подало на реєстрацію податкову накладну №1 від 01.12.2020, виписану на ТОВ ,,Компанія ,,Авангард” за номенклатурою товару ,,кукурудза 3 класу”, на загальну суму обсягів постачання 5874000,00 грн, в тому числі ПДВ 979000,00 грн (а.с. 8).
Податковий орган 11.12.2020 зареєстрував податкову накладну №1 від 01.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної, яку надіслано позивачу (а.с. 9).
14.12.2020 позивач склав та направив на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, розрахунок коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної №1 від 01.12.2020 (далі розрахунок коригування) (а.с. 10).
ДПС України направило позивачу квитанцію від 14.12.2020 № 9332136678, згідно якої реєстрація податкової накладної зупинена на підставі пункту 5 Критеріїв ризиковості господарської операції (а.с. 11-12).
На виконання вимог контролюючого органу, ПАП ,,Батьківщина” 14.12.2020 надіслало ДПС України повідомлення №2 про подання пояснення та копій документів з додатками (а.с. 13).
Проте, Головне управління ДПС у Тернопільській області прийняло рішення від 22.12.2020 №2253214/30954470, яким відмовлено у реєстрації розрахунку коригування, з підстав не надання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (а. с. 7).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачами не доведена наявність інших підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, а суд не встановив обставин, які б перешкоджали реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної №1 від 01.12.2020 шляхом прийняття оскарженого рішення та не відповідність такого рішення критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті частини 2 статті 2 КАС України, при цьому ДПС України зобов'язана зареєструвати у ЄРПН розрахунок коригування до податкової накладної №1 від 01.12.2020 року, що поданий позивачем.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними.
Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу (ПК) України визначено, що Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаної норми Кабінет Міністрів України 11 грудня 2019 року прийняв постанову № 1165 ,,Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних” (далі Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Згідно із приписами пункту 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
За правилами пунктів 10-11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок №520).
Відповідно до пункту 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно із приписами пункту 5 вказаного Порядку перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що підставою для зупинення реєстрації складеного ПАП ,,Батьківщина” розрахунку коригування від 01.12.2020 №1 у квитанції податковий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість зазначено у Додатку №3 до Порядку №1165, зокрема, пунктом 5 передбачено: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання умов: перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Також суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що контролюючий орган не взяв до уваги те, що податкова накладна від 01.12.2020 №1, до якої складено оспорюваний розрахунок коригування, пройшла реєстрацію та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За таких обставин колегія суддів визнає вірними та мотивованими висновки суду першої інстанції про те, що під час зупинення реєстрації спірного розрахунку коригування відповідач застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пункту 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав власне для зупинення реєстрації розрахунку коригування.
Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та встановив, що матеріалами справи не підтверджено факт виявлення під час моніторингу об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з постачання товарів, дані про які зазначено у розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Також суд першої інстанції дослідив податкову декларацію з ПДВ контрагента позивача ТОВ ,,Компанія ,,Авангард” за грудень 2020 року (а.с. 74-78).
Згідно Додатку 5 до податкової декларації ,,Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розріз контрагентів” ТОВ ,,Компанія ,,Авангард” не включила до податкового кредиту суми по операції з придбання продукції у позивача на підставі податкової накладної №1 від 01.12.2020 року, розрахунок коригування щодо яких є предметом розгляду у даній судовій справі.
Наведене підтверджує правомірність висновку суду першої інстанції про те, що виписка та реєстрація податкової накладної, яку корегує оспорюваний розрахунок коригування, не була спрямована на отримання контрагентом-покупцем сум податкового кредиту у звітному періоді.
Відповідно до приписів частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, суд першої інстанції вказав, що в оскарженому рішенні Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області від 22.12.2020 №2253214/30954470 не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що зупинення реєстрації господарських операцій не повинно підміняти документальну перевірку платника податків. Тому висновки комісії контролюючого органу за результатами вивчення поданих платником для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування документів повинні обмежуватися лише попередньою оцінкою наявних первинних документів стосовно господарської операції; повний контроль господарської операції здійснюється контролюючим органом під час проведення документальної перевірки постачальника та покупця у порядку, встановленому законом.
Заслуговує на увагу і той факт, що оскаржені рішення контролюючого органу є актами індивідуальної дії, визначальними рисами яких є чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, що видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових обов'язків, обумовлених цими актами; відповідності такого акту нормам чинного законодавства. Відтак, оскільки оскаржені рішення відповідачів таким критеріям не відповідають та породжують їх неоднозначне трактування, що впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень, то вказане свідчить про їх протиправність.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були належні правові та фактичні підстави для висновку про протиправність та необхідність скасування оспорюваного рішення Комісії ГУ ДПС у Тернопільській області від 22.12.2020 №2253214/30954470
Суд першої інстанції також обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних ПАП ,,Батьківщина” розрахунок коригування від 01.12.2020 р. №1, оскільки вони є похідними від позовних вимог, які задоволені та задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Наведе узгоджується також приписами пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 ( в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341 із наступними змінами) та пункту 18 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2021 року у справі № 500/62/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 28.05.2021.