18 травня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/2896/19 пров. № А/857/7476/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.
суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.
з участю секретаря судового засідання Юрченко М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 (головуюча суддя Недашківська К.М., м. Рівне) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 800 грн. 00 коп. відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу та в цій частині позов задоволено.
Рішення набрало законної сили 01.07.2020.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.01.2021 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення.
25 лютого 2021 року до суду надійшов Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення у справі №460/2896/19 (далі - Звіт).
Ухвалою від 23 березня 2021 року Рівненський окружний адміністративний суд Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 25 лютого 2021 року у справі №460/2896/19 визнав прийнятним.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує, що відповідач не виконав судові рішення, оскільки для його виконання необхідно здійснити перерахунок та виплату, що не здійснено відповідачем.
Вказує на правову позицію, висловлену в ухвалі Верховного Суду від 04.05.2020 у зразковій справі №160/3586/19, яка полягає у тому, що незважаючи на те, що рішення суду було включено в Реєстр судових рішень, виконання яких буде проведено в Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 “Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду”, Верховний Суд дійшов висновку, що надані боржником документи не підтверджують виконання рішення суду у повному обсязі, оскільки на час розгляду поданого відповідачем звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.
Вважає, що покликання на ту обставину, що виплата, яка нарахована за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 в розмірі 4324,61 грн буде виплачуватися після збільшення видатків з Державного бюджету України є безпідставною та не передбачена жодним чинним законодавством України.
Крім того, відповідач жодних доказів про неспроможність здійснити виплату пенсії в сумі 4324,61 грн, на виконання судових рішень не надав, та судом не перевірялось.
Відтак, на даний час судові рішення у даній справі в частині належного нарахування та виплати перерахованої пенсії та правничої допомоги не виконано, чим порушені вимоги ст. 129-1 Конституції України, ч. 7 ст. 13 Закону України №1402-VIII, ст. 14, 370 КАС України.
З огляду на викладене, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області новий строк для подання звіту; накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в сумі тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протягом тридцяти днів з дня набрання даною постановою законної сили подати до Рівненського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області провести перерахунок та виплату пенсії (з врахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 з 05.03.2019 з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 та в частині стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на користь ОСОБА_1 понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Приймаючи звіт Головного управління пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання рішень судів стосовно ОСОБА_1 суд першої інстанції керувався тим, що відповідачем вживаються необхідні та належні заходи для виконання рішення суду; відповідач жодним чином не відмовляв позивачу у виконанні судового рішення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх передчасними, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Судом можуть бути вжиті заходи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин 1 та 2 статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України.
З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що відповідно до поданого Звіту пенсійний орган провів перерахунок пенсії позивача починаючи з 05.03.2019, про що свідчить копія перерахунку. Розмір пенсії після перерахунку становить 9248,09 грн, проте доплата за період з 05.03.2019 по 30.06.2020 в сумі 4324,61 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України, оскільки статтею 8 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” передбачено, що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.
Отже, на момент подання Звіту повної виплати перерахованої суми пенсії позивачу здійснено не було.
З урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета спору, колегія суддів вважає за правильне керуватися позицією Верховного Суду у даній категорії справ.
Так, зокрема, слід зазначити, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду була саме несвоєчасна виплата пенсії в повному обсязі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, і суд своїм рішенням зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 5 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Верховний Суд, вирішуючи спір у зразковій справі № 160/3586/19 також визнав такі вимоги законними. При цьому про ухвалення рішення у справі №160/3586/19 та мотиви його прийняття обізнані Кабінет Міністрів України та Пенсійний фонд України, які були залучені до розгляду цієї справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
А тому судове рішення є обов'язковим до виконання для всіх, і в тому числі для Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.
При цьому колегія суддів зауважує, що основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Матеріалами Звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області підтверджується, що на момент подання такого, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 виконані не в повному обсязі, а саме - здійснено лише перерахунок (розрахунок) пенсії, та не здійснено її виплату. Відтак, на переконання колегії суддів, наявні підстави для встановлення нового строку подання звіту або накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу.
В силу ч.1 ст. 382 КАС України прийняття звіту про виконання судового рішення віднесено до повноважень суду, який ухвалив судове рішення.
Використання у приписах вказаної статті словосполучення ,,суд, який ухвалив судове рішення” дає підстави для висновку, що для встановлення судового контролю після ухвалення судового рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) і саме судом, який постановив відповідне рішення.
Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 у справі № 286/766/17, які суд, з урахуванням вимог ч.5 ст.242 КАС України, враховує при вирішенні спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахуванням викладеного вище, судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення питання про прийняття звіту про виконання рішення суду, а розгляд питання про прийняття звіту про виконання судового рішення у цій справі віднесено до повноважень Рівненського окружного адміністративного суду. А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування ухвали Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №460/2896/19 та направити справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в частині вирішення питання про встановлення нового строку подання звіту і накладення штрафу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
Р. Й. Коваль
Повне судове рішення складено 28.05.2021.