про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
Справа № 600/1337/20-а
28 травня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши у письмовому провадженні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стартрек-ойл» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 позов задоволено повністю.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
При цьому в апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обгрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що рішення отримано податковим органом 13.11.2020. У зв'язку із перебуванням відповідального юриста управління супроводження судових справ ГУ ДПС у Чернівецькій області, неможливість вчасно передати поштову кореспонденцію та через унеможливлення контактування з іншими особами задля нерозповсюдження короновірусної хвороби, не було можливості вчасно сформувати та подати апеляційну скаргу.
Суд апеляційної інстанції перевіривши строк на апеляційне оскарження та ознайомившись із клопотанням про поновлення строку, дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
При цьому, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Згідно матеріалів справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 09.11.2020 у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Повне судове рішення складено 11.11.2020. Згідно відмітки на супровідному листі, копію оскаржуваного рішення отримано представником апелянта Оларом В. Г. 12.11.2020.
При цьому до апеляційної скарги надано копії листів непрацездатності ОСОБА_1 . Вказані листи непрацездатності видані на періоди починаючи з 02.12.2020 до 22.12.2020. З 23.12.2020 ОСОБА_1 мала стати до роботи.
Однак апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції скаржником подано через відділення поштового зв'язку 21.04.2021, що підтверджується відбитком штампу поштового відділення на конверті відправлення.
Таким чином скаржником не наведено поважності причин пропуску строку з дати виходу на роботу представника ОСОБА_1 (23.12.2020) по дату подання апеляційної скарги - 21.04.2021.
Крім того суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень не позбавлений можливості уповноважити іншого представника виконувати функції особи, яка перебуває на лікарняному.
Також слід вказати, що саме по собі включення до переліку форс-мажорних обставин карантину, не свідчить про те, що карантин автоматично звільняє сторону зобов'язання від відповідальності за невиконання її обов'язку. При цьому протягом пропущеного скаржником строку процесуальні строки не були продовжені.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення.
В рішенні у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004 Європейський суд з прав людини зазначає, що безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26.04.2007 та рішення у справі "Трух проти України" від 14.10.2003).
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Окрім цього, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосудця в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 8 КАС України, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Такі приписи наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображенні і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 39 рішення у справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.
Отже, наведеними правовими нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.
Наведені скаржником твердження не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції як підстава для поновлення строку апеляційного оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2021.
Враховуючи вказані обставини, колегія суддів не вбачає наявності поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2021, а тому у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09.11.2021 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.121, 295, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Чернівецькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року відмовити.
Визнати неповажними причини пропуску Головного управління ДПС у Чернівецькій області строку на апеляційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2020 року.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.