Справа № 640/13643/20
27 травня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бєлової Л.В. та суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В., перевіривши клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 06 квітня 2021 року за вх.№0314/54504/21.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Апелянту надано строк для усунення недоліків 7 (сім) днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2021 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності; оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору.
05 травня 2021 року відповідач отримав копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, що підтверджується зворотнім повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги є 12 травня 2021 року.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 07 травня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання про усунення недоліків, разом з платіжним дорученням про сплату судового збору та клопотанням Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року отримано апелянтом 02 березня 2021 року, що підтверджується, на думку апелянта, копією першої сторінки рішення з відміткою про отримання.
Перевіривши клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Із матеріалів справи вбачається, що апелянтом оскаржується рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року.
Апеляційну скаргу відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року подано до суду засобами поштового зв'язку 01 квітня 2021 року та зареєстровано судом першої інстанції 06 квітня 2021 року за вх.№0314/54504/21.
Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що належним чином завірену копію рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року отримано відповідачем в справі 01 березня 2021 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 242).
Отже, останнім днем звернення з апеляційною скаргою з врахуванням отримання апелянтом копії оскаржуваного рішення 01 березня 2021 року, було 31 березня 2021 року, однак, апелянт подав дану апеляційну скаргу 01 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку, передбаченого в КАС України.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Апелянтом не зазначено жодних обставин, які є об'єктивно непереборними, такими, що не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою, і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Стосовно твердження апелянта про те, що повний текст рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року отримано апелянтом засобами електронного зв'язку 02 березня 2021 року, на підтвердження чого надано копію першої сторінки рішення з відміткою про отримання, колегія суддів зазначає наступне.
Враховуючи положення Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55, номер та дата реєстрації вхідної кореспонденції, проставленої самим органом в односторонньому порядку, самі по собі не свідчать про дату отримання рішення суду, а лише фіксують факт реєстрації кореспонденції суду при надходженні до контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2021 року у справі № 640/23728/19.
Таким чином, в даному випадку матеріалами справи підтверджується отримання оскаржуваного рішення відповідачем саме 01 березня 2021 року.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України Державна податкова служба України, яка діє як суб'єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
З викладеного вбачається, що об'єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного апелянтом строку суд не вбачає.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з частиною третьою статті 299 КАС України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відтак, з огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. 248, 255, 298, 299 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Державної податкової служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Саливонківський цукровий завод» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду з урахуванням положень статті 329 КАС України.
Суддя-доповідач Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
Н.В. Безименна