П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/3260/20
Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, третя особа - Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма "Нові технології", про скасування рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Щасливцевської сільської ради, Виконавчого комітету Щасливцевської сільської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Командитне товариство Науково - впроваджувальна фірма "Нові технології", в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Щасливцевської сільської ради №2639 від 16 жовтня 2020 про відмову в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області; зобов'язати Щасливцевську сільську раду затвердити ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована на території АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6522186500:04:001:2280.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову повністю.
З огляду на неприбуття сторін, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 26 травня 2021 року, колегія суддів у відповідності до ст.311 КАС України вирішила розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. 28 травня 2021 року було складено повне судове рішення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що до Щасливцевської сільської ради від позивача надійшов проект землеустрою з заявою про затвердження та передачу у власність земельної ділянки від 12 жовтня 2019 року (вх №Я/854-01.01 від 15 жовтня 2020 року) орієнтовною площею 0,010 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , детально позначена у графічних матеріалах, що додавалися.
Командитне товариство Науково-впроваджувальна фірма «Нові технології» звернулося до Щасливцевської сільської ради з листом від 10 березня 2020 року №1883 в якому повідомлялося, що 20 березня 2020 року о 08-00 годині будуть проводитися роботи по закріпленню межовими знаками меж земельної ділянки за адресою:
АДРЕСА_1 отримала вказаний лист (копія додається), зареєструвала його за №09/02.16-480 від 18 березня 2020, та видала розпорядження сільського голови №42 від 18 березня 2020 року «Про призначення представників для закріплення межових знаків меж земельної ділянки».
Представники Щасливцевської сільської ради, прибувши за вказаною в листі від 10 березня 2020 року №1883 адресою о 08:00 год., не застали (за їх посиланням) ні позивача, ні представника третьої особи.
Рішенням 129 сесії Щасливцевської сільської ради 7 скликання №2639 від 16 жовтня 2020 року позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) на території Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області, із земель житлової та громадської забудови орієнтовною площею 0.10 га за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю погодження меж земельної ділянки з Щасливцевською сільською радою, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власники (користувачами) є обов'язковим при виділенні земельної ділянки у власність. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду в справі №350/67/15-ц від 20 березня 2019 року є безпідставними, оскільки позивач в справі, що переглядалась, був власником житлового будинку, а користувачі суміжних земельних ділянок відмовлялись погодити межі земельної ділянки через особисті неприязні стосунки з позивачем.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Положеннями статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Зі змісту ч.6, 7 та 9 ст.118 ЗК України вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Так, положеннями ст.181 ЗК України передбачено, що землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних одиниць, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.
Статтею 184 ЗК України визначено, що землеустрій, серед іншого, передбачає: складання проектів відведення земельних ділянок; встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок; проведення топографо-геодезичних, картографічних, ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень і розвідувань земель.
Відповідно до статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
З наведеного вбачається, що виготовлення кадастрового плану є складовою частиною процедури кадастрової зйомки, мета проведення якої є, зокрема, визначення меж земельних ділянок.
Водночас, положеннями ч.3 ст.50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки), матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки), а також кадастровий план земельної ділянки.
Отже, враховуючи, що кадастровий план земельної ділянки є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та розробляється з метою визначення меж земельних ділянок, та з огляду на ту обставину, що частинами вказаного проекту є також і акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, складання якого не є можливим без перенесення меж земельної ділянки в натуру, колегія суддів приходить до висновку, що погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками (користувачами) є складовою частиною належним чином розробленого проекту землеустрою та повинно бути вчинено (погодження) станом на час розгляду радою відповідного проекту.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на не прибуття представників відповідача під час робіт по закріпленню межовими знаками меж земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , хоча вони були належним чином повідомлені (за посиланнями позивача), оскільки п.3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18 травня 2010 року №376 передбачено, що повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Разом з тим, як встановлено судом та не спростовується позивачем, Щасливцевська сільська рада лист про проведення відповідних робіт 20 березня 2020 року отримала лише 18 березня 2020 року, тобто менше ніж за 5 робочих днів, як це передбачено п.3.12 вищевказаної Інструкції.
В позові та апеляційній скарзі позивач посилався на те, що представники відповідача не прибули на проведення процедури погодження меж земельної ділянки, що було відображено в акті погодження від 2019 року (а.с.5).
В свою чергу відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на неприбуття позивача та третьої особи на погодження меж земельної ділянки, що було оформлено актом від 20 березня 2020 року (а.с. 64).
Обґрунтовуючи власні позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги, позивач посилався на рішення Великої Палати Верховного Суду в справі №350/67/15-ц від 20 березня 2019 року, в якому суд прийшов до висновку про безпідставну та протиправну відмову сторони у справі від погодження меж земельної ділянки.
Разом з тим, в ході розгляду даної справи, позивачем не було надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження ухилення відповідача від погодження меж земельної ділянки або протиправної та невмотивованої відмови у такому погодженні.
За таких обставин, при розгляді даного спору, визначальним є встановлення судом факту відсутності у поданих позивачем на затвердження документах погодження меж земельної ділянки суміжними землекористувачами, як складової проекту землеустрою, у зв'язку з чим судова колегія вважає обґрунтованою відмову відповідача у затвердженні цього проекту.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин стосовно відсутності правових підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.