П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 522/8370/20
Головуючий в 1 інстанції: Чернявська Л.М.
рішення суду першої інстанції прийнято у
м. Одеса, 23.12.2020р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Танасогло Т.М.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення № 830/19 від 27.11.2019 року,-
У травні 2020 року ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 27.11.2019 року № 830/19, винесеної Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено в липні 2011 року, а 27.11.2019 року, через 8 (вісім) років правонаступником до якого переходять прав та обов'язки перевіряти дотримання вимог містобудівного законодавства, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради знову було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , щодо його квартири. На думку позивача, контролюючим органом, який проводить перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, було порушено строки (при триваючому правопорушенні не пізніше як через два місяці з дня його виявлення) в період яких можливо притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , щодо квартири АДРЕСА_2 . До того ж, позивач вважає, що відповідачем було порушено процедуру прийняття спірної постанови.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23.12.2020р., в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та скасувати спірну постанову.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що в липні 2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та 27.11.2019 року через 8 (вісім) років правонаступником, до якого переходять права та обов'язки перевіряти дотримання вимог містобудівного законодавства - Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради знову було проведено перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , щодо його квартири. До того ж, спірна постанова була прийнята без участі ОСОБА_1 , а також останній не був повідомлений взагалі про розгляд його справи відповідачем. В матеріалах справи відсутні докази направлення ОСОБА_1 будь-якої кореспонденції відповідачем у справі. Складення протоколу про адміністративне правопорушення також відбулось без участі ОСОБА_1 крім того, на думку апелянта, відповідач взагалі не мав жодних правових підстав для проведення такої перевірки відносно нього, оскільки реконструкції власної квартири не порушує будь-чиїх прав.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2021р. було продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, на підставі наказу в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 01-13/333ДАБК від 01.08.2019 року та звернення фізичної особи вх. № 01-10/481-35 від 22.10.2019 року, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно із направленням для проведення позапланової перевірки від 23.10.2019 року № 001882, строк дії направлення становить з 23.10. - 01.11.2019 року (а.с. 59-61).
Під час перевірки було встановлено, що «відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 94,2 кв.м належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 111 від 30.01.2018 року та мирової угоди № б/н від 17.05.2007 року, а також ухвали Приморського районного суду м. Одеса за № 2-2223/07 від 17.05.2007 року.
Зокрема, перевіркою встановлено, що в 2011 році ОСОБА_1 виконано будівельні роботи із реконструкції даної квартири шляхом зміни її геометричних розмірів, а саме прибудовано житлову кімнату площею 12, 2 кв.м. в рівні третього поверху будинку за рахунок приєднання до квартири об'єму сходової клітини загального користування даного будинку із заведенням металевих горизонтальних балок в несучі конструкції будинку, а також влаштовано дверний проріз в несучій капітальній стіні будинку для доступу до новоутвореної житлової кімнати, що підтверджується матеріалами фотофіксації, що виконано заступником начальника інспекційного відділу № 1 Управління Лисим С.О. у ході проведення позапланової перевірки, на підтвердження чого надано матеріали фотофіксації (а.с. 115).
В результаті вказаних будівельних робіт загальна площа квартири збільшилась до 105,5 кв.м.
Вказане, також підтверджується наданим у ході позапланової перевірки технічним паспортом від 03.11.2011 року, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».
Згідно вказаного технічного паспорта, 3-я кімната загальною площею 12,2 кв.м., тобто, позивач збільшив площу квартири шляхом прибудови даної кімнати.
Відповідно до ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», квартира це комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.
Відповідно до п. 3.2.3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», будівельні роботи це процес зведення нових, реконструкція, капітальний ремонт, технічне переоснащення об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 3.2 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад зміст проектної документації на будівництво»:
будівництво це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
об'єкт будівництва це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
реконструкція це перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо).
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент подання та реєстрації декларації), замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.
Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 № ОД 08211048305 від 28.09.2011 року, подану замовником будівництва ОСОБА_1 .
Відповідно до даної декларації:
1.Планується перепланування квартири АДРЕСА_2 ;
2.Технічний нагляд за будівництвом здійснює ОСОБА_3 , сертифікат ІТ № 001396;
3.Відповідальна особа за виконання робіт ОСОБА_1 ;
4.Проектну документацію розроблено ФОП ОСОБА_4 ;
5.Авторський нагляд здійснює т.в.о. голови облдержадміністрації;
6.Містобудівні умови та обмеження не видавались.
Також, в даній декларації була присутня відмітка про те, що позивачу відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених в даній декларації, встановлена відповідальність відповідно до закону.
Згідно ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», погодження проекту - процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним даним на проектування.
Згідно з п. 3.17 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Відповідно з п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
В свою чергу, Управлінням направлено лист 01-10/481-ЗГ від 24.10.2019 року до ФОП ОСОБА_4 з проханням надати інформацію щодо наявності розробленої проектної документації з реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа ФОП ОСОБА_4 від 25.10.2019 року (вх. № 01-10/481-ЗГ від 28.10.2019 року), проектна документація з реконструкції квартири АДРЕСА_2 не розроблялась.
Таким чином, будівельні роботи з реконструкції вищевказаної квартири позивачем проведено без належно розробленої та затвердженої проектної документації, що є порушенням норм чинного законодавства.
Відтак, відповідно до ст. 376 Цивільного Кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
З викладеного, вбачається, наявність достатньо підстав для встановлення факту незаконності проведених робіт та здійснення самочинного будівництва, в розумінні ст. 376 ЦК України.
У зв'язку з тим, що існування дозвільних документів із зазначенням недостовірної інформації не може продовжувати своє існування, враховуючи наведення недостовірних даних у декларацію про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області № ОД 08211048305 від 28.09.2011 року, чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, яка діяла на момент подання та реєстрації декларації та, відповідно до пп. 5 п. 3 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», зареєстровані до набрання чинності цим Законом декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт можуть бути скасовані відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у разі: виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорт, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 001882 від 01.11.2019 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Лисого С.О, наказом Управління № 01-13/450 ДАБК від 14.11.2019 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 08211048305 від 28.09.2011 року.
Також, посадовою особою Управління у ході проведення позапланової перевірки встановлено, що відповідно до п. 3.15 ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» експлуатація будівлі (споруди) - використання об'єкта за функціональним призначенням (з проведенням необхідних заходів щодо збереження стану конструкцій), за якого він здатен виконувати задані функції, зберігаючи значення параметрів, встановлені вимогами технічної документації.
Згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність вказаного об'єкту до експлуатації за № ОД 14211062303 від 21.10.2011 року, подану замовником будівництва ОСОБА_1 .
Відповідно до декларації:
1. Проведено перепланування квартири АДРЕСА_4 ;
2. Технічний нагляд за будівництвом здійснює ОСОБА_3 , сертифікат ІТ № 001396;
3. Відповідальна особа за проведення авторського нагляду відсутня;
4. Проектну документацію розроблено ФОП ОСОБА_4 ;
5. Проектну документацію затверджено замовником 20.08.2011 року;
6. Загальна площа реконструйованого об'єкту 105,5 кв.м.
Також в даній декларації присутня відмітка про те, що позивачу відомо, що за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених в даній декларації, встановлена відповідальність відповідно до закону.
Виїздом на місце зафіксовано, що реконструйована квартира АДРЕСА_2 експлуатується позивачем за призначенням.
Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Згідно з вимогами п. 13 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, зареєстрована декларація або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
При цьому, проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 Позивач не пред'явив.
В свою чергу, Управлінням направлено лист 01-10/481-ЗГ від 24.10.2019 року до ФОП ОСОБА_4 з проханням надати інформацію щодо наявності розробленої проектної документації з реконструкції квартири АДРЕСА_2 .
Відповідно до листа ФОП ОСОБА_4 № 01-10/481-ЗГ від 25.10.2019 року, проектна документація з реконструкції квартири АДРЕСА_2 не розроблялась.
Тому, експлуатація вказаного об'єкту з реконструкції квартири АДРЕСА_5 позивачем проводиться без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Таким чином, замовником будівництва наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованій Інспекцією ДАБК в Одеській області № ОД 14211062303 від 21.10.2011 року в частині розроблення проектної документації, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
З урахуванням викладеного, на підставі акту, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності № 001882 від 01.11.2019 року та доповідної записки головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 ОСОБА_5 , наказом Управління № 01-13/449 ДАБК від 14.11.2019 року скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт № ОД 14211062303 від 21.10.2011 року.»
Так, в ході перевірки за результатами проведення планового (позапланового) заходу держаного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, було складено акт від 01.11.2019 року № 001882 (а.с. 62).
На підставі даного Акту складено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.11.2019 року.
Відповідно до вказаного припису Управління № 663/19 від 01.11.2019 року, Позивача зобов'язано привести самочинно реконструйований об'єкт у відповідність до договору купівлі-продажу № 111 від 30.01.2018 року шляхом демонтажу прибудованої житлової кімнати площею 12,2 кв.м. та звільнення зайнятого об'єму сходової клітини, яка находиться в загальному користуванні мешканців будинку.
Також, у вказаному приписі вимагалося обов'язково повідомити Управління про його виконання до 01.12.2019 року.
Окрім того, складено протокол про адміністративне правопорушення від 01.11.2019 року щодо відповідальності передбаченої ч. 9 ст. 96 КУпАП, які були надіслані поштою, у зв'язку з відмовою позивача від підписання та отримання матеріалів перевірки (відправлення 6506503611409).
Між тим, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, було повідомлено в протоколі про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме 14.11.2019 року о 14.30 год.
27.11.2019 року була винесена постанова № 830/19 по справі про адміністративне правопорушення та було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 9 статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 10200 гривень, яка була надіслана поштою (відправлення 6506503654647).
Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюючи постанову від 27.11.2019 року № 830/19, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, а наведені ним доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи.
В той же час, як зазначив суд першої інстанції, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення, а надана постанова від 07.07.2011 року лише додатково підтверджує викладені в оскаржуваній постанові обставини.
Також, суд першої інстанції зауважив, що позивачем не надано доказів, які б спростовували обставини, викладені заступником начальника управління начальником інспекційного відділу № 1 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Єфремовим В.Ю. в постанові по справі про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів допущених відповідачем порушень під час розгляду та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 та 2 статті 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Відповідно до вимог ч.1 ст.287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Положеннями ст. 245 КУпАП зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення), будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" .
Згідно з вимогами ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних постанов про адміністративні правопорушення), експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
У відповідності до ч.9 ст. 96 КУпАП, експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), крім порушень, передбачених частиною восьмою цієї статті тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона даного адміністративного правопорушення виражається у експлуатації об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1).
Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки, відповідачем було встановлено, що згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, встановлено, що Інспекцією ДАБК в Одеській області зареєстровано декларацію про готовність вказаного об'єкту до експлуатації за № ОД 14211062303 від 21.10.2011 року, подану замовником будівництва ОСОБА_1 .
Відповідно до декларації, проведено перепланування квартири АДРЕСА_2 , проектну документацію розроблено ФОП ОСОБА_4 , проектну документацію затверджено замовником 20.08.2011 року; загальна площа реконструйованого об'єкту 105,5 кв.м.
Також, в даній декларації присутня відмітка про те, що позивачу відомо про відповідальність встановлену за подання не в повному обсязі та недостовірних даних, зазначених в даній декларації.
Виїздом на місце було зафіксовано, що реконструйована квартира АДРЕСА_2 експлуатується позивачем за призначенням.
Вимогами ч. 8 ст. 39 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011р. № 461 передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію забороняється.
При цьому, проектну та дозвільну документацію на проведення будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , Позивач не пред'явив.
Згідно листа ФОП ОСОБА_4 від 25.10.2019р. на лист Управління № 01-10/481-ЗГ від 24.10.2019 року, проектна документація з реконструкції квартири АДРЕСА_2 , нею не розроблялась.
Таким чином, відповідачем було встановлено, що будівельні роботи з реконструкції квартири позивачем проведені та здійснюється експлуатація вказаного об'єкту без належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Таким чином, замовником будівництва наведено недостовірні дані в декларації про готовність об'єкту до експлуатації, зареєстрованій Інспекцією ДАБК в Одеській області № ОД 14211062303 від 21.10.2011 року в частині розроблення проектної документації, чим порушено ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Колегією суддів з матеріалів справи також встановлено, що наказом Управління від 14.11.2019р. № 01-13/450 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт №ОД 08211048305 від 28.09.2011р., згідно з пп. 5 п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», у зв'язку із тим, що існування дозвільних документів із зазначенням недостовірної інформації не може продовжувати своє існування, враховуючи наведення недостовірних даних у цій декларації.
Згідно статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Твердження апелянта про те, що постанову прийнято через 8 років правонаступником органу, який виявив у 2011 році відповідне правопорушення, а відомості зазначені в матеріалах не відповідають дійсності, колегія суддів відхиляє, оскільки у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови Кабінету Міністрів України № 671 від 19.08.2015 року «Деякі питання діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю», з 04 жовтня місяця 2016 року повноваження з державного архітектурно-будівельного контролю в місті Одесі здійснює Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради.
Відповідний Акт приймання-передавання документів та додатком до якого є «Опис документів які підлягають передачі» (перелік документації, пов'язаної з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також декларації про готовність до експлуатації об'єктів І, ІІ, та ІІІ категорії складності) № 37 підписали 03 жовтня 2016 року Голова державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев і Одеський міський голова Геннадій Труханов.
За вказаного, є обґрунтованим твердженням відповідача з яким погодився суд першої інстанції, що повноваження з державного архітектурно-будівельного контролю здійснюються Управлінням з жовтня 2016 року.
Твердження апелянта про порушення відповідачем строку притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку із тим, що факт проведення перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення від 07.07.2011 року, колегія суддів оцінює критично, адже вказана постанова від 07.07.2011р. винесена була за порушення ч.3 ст. 96 КУпАП, та у даному випадку не є предметом розгляду даної справи.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що перевірку, результати якої й стали підставою для прийняття спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення №830/19 від 27.11.2019р. було проведено у період з 23.10.2019 року по 01.11.2019 року.
Результати вказаної перевірки оформлено відповідним актом від 01.11.2019р., яким зафіксовано виявлені правопорушення (а.с.62-81).
Оскаржувану постанову було прийнято відповідачем 27.11.2019р. на підставі вказаного вище акут перевірки, тобто в межах передбаченого законом строку для притягнення до адміністративної відповідності за виявлене порушення.
З огляду на вказане вище, посилання ОСОБА_1 про порушення відповідачем строку для притягнення до відповідальності за ч.9 ст. 96 КУпАП України є безпідставними.
Разом з цим, як вірно зауважив суд першої інстанції, оспорюючи постанову від 27.11.2019 року № 830/19, в обґрунтування власної правої позиції позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 9 ст. 96 КУпАП, а наведені ними доводи не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду справи. В той же час, позивач в своєму позові, жодним чином не обґрунтовує відсутності факту вчиненого адміністративного правопорушення, а надана постанова від 07.07.2011 року лише додатково підтверджує викладені в оскаржуваній постанові обставини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надана позивачем копія постанови № 1513 від 07.07.2011 року, якою на ОСОБА_1 було накладено штраф, згідно ч.3 ст. 96 КУпАП в сумі 850 грн. жодним чином не свідчить на користь позивача та не спростовує порушення ОСОБА_1 за ч. 9 ст. 96 КУпАП України, виявленого відповідачем за наслідками проведеної у період з 23.10.2019р. по 01.11.2019р. перевірки.
До того ж, апелянт в свою чергу також жодним чином не заперечує факту проведення ним реконструкції власної квартири зі збільшенням її площі без наявності передбаченої проектної та дозвільної документації.
Твердження про відсутність підстав для проведення позапланової перевірки, за наслідками якої було прийнято спірну постанову, спростовані наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Так, згідно п. 3 п. 15 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 698 (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови), підставами для проведення позапланової перевірки є:
3) обґрунтоване звернення фізичної чи юридичної особи про порушення їх прав, визначених законодавством, об'єктом нагляду під час виконання ним повноважень у сфері містобудівної діяльності.
Таким у даному випаду являється звернення ОСОБА_6 .
З приводу процедурних порушень відповідачем, а саме відсутності доказів направлення ОСОБА_1 будь-якої кореспонденції, листів спростовується наданими відповідачем списками поштових відправлень № 2266 та № 4046 на адресу ОСОБА_1 (а.с. 99, 112).
Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що з акту перевірки, припису та протоколу слідує, що позаплановий захід було проведено у присутності позивача, який від підпису та отримання зазначених вище документів відмовився, про що відповідачем зроблені відповідні відмітки.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання позивача про неотримання ним кореспонденції від відповідача, що в свою чергу не може слугувати достатньою підставою для скасування спірної постанови за підтвердженого факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч. 9 ст. 96 КУпАП України.
Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає вказану апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 23 грудня 2020 року у справі №522/8370/20 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя Танасогло Т.М.
Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.