19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/9566/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року в адміністративній справі №280/9566/20 (суддя у 1 інстанції Прасов О.О.) за позовом Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Комунальне підприємство «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради звернулося з позовом до суду до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.08.2020 року за №0023195804 ГУ ДПС у Запорізькій області про сплату штрафу у розмірі 38355,38 грн., що винесене відносно КП «Тепловодоканал» ЕМР.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 26.08.2020 року за №0023195804 в адміністративному порядку, проте контролюючим органом скарга розглядалася понад 60 календарних днів та підприємство не отримувало рішення керівника контролюючого органу про продовження строків розгляду скарги, а тому скарга щодо скасування податкового повідомлення-рішення має бути повністю задоволеною на користь платника податків внаслідок пропуску граничних строків її розгляду. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року зі змінами на всій території України введено карантин з 12.03.2020 року, який триває до теперішнього часу. Дана подія, на думку позивача, є форс-мажорною обставиною, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язань зі сплати податкових зобов'язань. На комунальному підприємстві комунальні платежі від категорії споживачів «населення» (яка за грошовими надходженнями становить 83% від доходів підприємства) приймаються в окремих приміщеннях - «Інформаційних центрах», де знаходяться каси підприємства. Після введення карантину відповідно до наказу по підприємству діяльність «Інформаційних центрів» була обмежена. Крім того, нормативна заборона припинення тепло-, водопостачання за борги та заборона нарахування пені також негативно вплинула на різке зменшення поточної оплати за отримані житлово-комунальні послуги. Склалася ситуація, що КП «Тепловодоканал» ЕМР як монополіст зобов'язаний надавати послуги, купувати теплоносії, нести фінансові зобов'язання по оплаті за них, в той же час заборонено припиняти та обмежувати надання цих послуг навіть у випадках відсутності оплати за них. Разом з цим, КП «Тепловодоканал» ЕМР зобов'язано розраховуватися, не маючи на рахунках достатніх сум коштів у зв'язку з відсутністю оплати споживачів та наявності заборгованості по сплаті комунальних послуг.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року у задоволені позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга обґрунтована аналогічними доводами що і адміністративний позов.
В відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду у суді апеляційної інстанції, що контролюючим органом в ході камеральної перевірки позивача складено акт від 05.08.2020 за №71/08-01-58-04/42346158, яким встановлено порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відповідальність платника за порушення правил сплати (перерахування) податку на додану вартість передбачена ст.126 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акту винесено відносно КП «Тепловодоканал» ЕМР податкове повідомлення-рішення №0023195804 від 26.08.2020 року, яким до позивача за затримку на 10 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 383553 грн. 78 коп. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 38355 грн. 38 коп.
Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку 08.09.2020 року.
Рішенням Державної податкової служби України від 26.11.2020 року за №33612/6/99-00-06-02-05-06 скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення №0023195804 від 26.08.2020 року залишено без задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.
У п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України зазначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (…). Якщо граничний строк сплати податкового зобов'язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов'язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
За матеріалами справи позивач не заперечує, що ним було порушено термін сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України).
Як зазначено у п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Водночас, у п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених: статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу; (…). З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що з урахуванням приписів п.52-8 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України суд контролюючим органом не порушено строк розгляду скарги позивача від 08.09.2020 року за №3671 (вх.ДПС №35647/6 від 14.09.2020 року).
Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Як зазначено у п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач обґрунтовано притягнув позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відсутність на рахунках позивача сум коштів для оплати податкових зобов'язань не може бути підставою для їх не сплати у встановлені законом строки.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року в адміністративній справі №280/9566/20 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 року в адміністративній справі №280/9566/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва