28 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1603/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі №280/1603/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задоволено частково.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу 16 березня 2021 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк, з дня отримання ухвали, для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції: заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження; документу про сплату судового збору у розмірі 1261,20 грн.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року заявником апеляційної скарги отримана 11 травня 2021 року.
У межах строку, встановленого для усунення недоліків на адресу Третього апеляційного адміністративного суду від Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявником зазначено про те, що вперше апеляційна скарга заявником була подана у межах строків передбачених КАС України з урахуванням дії карантину, однак ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду було повернуто вперше подану заявником апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції у даній справі у зв'язку з несплатою судового збору. При цьому, на час звернення з апеляційною скаргою вперше заявник не мав можливості сплатити судовий збір, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку для сплати судового збору. З огляду на вказане заявник просить суд врахувати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважної причини і з обставин, які не залежали від волі скаржника та не сплинув один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
Проаналізувавши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла таких висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що 21 квітня 2020 року складено повне оскаржуване рішення суду першої інстанції.
Копія означеного рішення суду першої інстанції отримана відповідачем 28 квітня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
18 травня 2020 року Головне управління ДПС у Запорізькій області вперше подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 21 квітня 2020 року.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без руху з огляду на несплату судового збору.
Копія ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2020 року отримана заявником 03 червня 2020 року.
12 червня 2020 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява відповідача про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області повернуто заявнику з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги.
16 березня 2021 року Головне управління ДПС у Запорізькій області повторно подало апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі №280/1603/20.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року про повернення вперше поданої апеляційної скарги у касаційному порядку не скасована та є чинною, то до повторно поданої апеляційної скарги застосовуються вимоги КАС України, як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Крім того, подання первинної апеляційної скарги в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для заявника апеляційної скарги та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не виконання вимог КАС України щодо форми та змісту апеляційної скарги, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Головне управління Державної податкової служби у Запорізькій області, яке діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинно намагатись отримати вигоду від фінансових та інших складнощів, зокрема тривалого процесу сплати судового збору, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Зазначене пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що заявник апеляційної скарги не навів обставин, які перешкоджали поданню ним апеляційної скарги без зайвих зволікань після отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги від 14 вересня 2020 року у даній справі.
Більш того, подаючи повторно апеляційну скаргу заявник не усунув недоліки апеляційної скарги, які услугували підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а саме: не надав доказів сплати судового збору за подання такої апеляційної скарги.
Вказані обставини ставить під сумнів наявність у Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області реального наміру оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що посилання заявника апеляційної скарги на те, що апеляційна скарга подана для недопущення безпідставних втрат бюджету, а також на збереження права на апеляційне оскарження судового рішення, яке надане Конституцією України, не свідчить про наявність у суб'єкта владних повноважень безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент без урахування процесуальних строків встановлених для цього Законом, а у Суду - обов'язку поновлювати сторонам строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Приймаючи до уваги те, що підстави наведені заявником апеляційної скарги для поновлення строку апеляційного оскарження ухвалою суду апеляційної інстанції від 30 квітня 2021 року визнано неповажними, а також те, що інші зазначені останнім обставини для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суд вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі №280/1603/20 - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі №280/1603/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя В.В. Мельник
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов