Справа № 2-4417/11
Провадження № 6/161/4/21
26 травня 2021 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Денисюка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа у справі №2-4417/11 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Свою заяву обґрунтовує тим, що постановою приватного виконавця Пироги С.С. від 02 серпня 2019 року відкрито виконавче провадження (ВП №59690178) за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі №2-4417/11 про звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 128,8 кв. м, житловою площею 79 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,19 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Липинської сільської ради Луцького району Волинської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором надання відновлювальної кредитної лінії №071-22-03/07 від 12 квітня 2007 року, укладеним між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Уксоцбанк» та ОСОБА_2 ; та про стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1820 грн судових витрат.
Заявник вважає, що виконавчий лист належить визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не містить інформації щодо розміру вимог стягувача, які мають бути погашені за рахунок коштів отриманих від примусової реалізації предмету іпотеки. Вказує, що Закон України «Про іпотеку» є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правові відносини, які виникають з приводу іпотеки та встановлює особливі вимоги щодо того, яка саме інформація має зазначатись у виконавчому документі, яким звертається стягнення на предмет іпотеки. Так, ст. 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються, серед іншого, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки. На думку заявника, виконавчий лист не може бути виконаним, оскільки державний або приватний виконавець не уповноважений самостійно, без рішення суду, визначити суму стягнення.
На підставі наведеного ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий 13 квітня 2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області у справі №2-4417/11 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою суду від 22 грудня 2020 року до участі у справі залучено АТ «Альфа-Банк» в якості заінтересованої особи.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою представника заявника адвоката Запорожця І.А.
Від представника АТ «Альфа банк» - Дзудндзи О.В. надійшла заява про розгляд справи без участі представника АТ "Альфа-Банк", у задоволенні заяви просить відмовити.
Представник АТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлялявся про дату, час та місце розгляду справи.
За змістом ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
У відповідності до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2011 року позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення задоволено, ухвалено: звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 128,8 кв. м, житловою площею 79 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,19 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована на території Липинської сільської ради Луцького району Волинської області, що належить на праві власності ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за договором надання відновлювальної кредитної лінії №071-22-03/07 від 12 квітня 2007 року, укладеним між АКБСР «Уксоцбанк» та ОСОБА_2 ; та стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» 1820 грн судових витрат (а.с. 133-134, Т.1).
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення в цій справі залишено без задоволення (а.с.145, Т.1).
Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 17 лютого 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2011 року в справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно повернуто апелянту (а.с.188, Т.1).
Таким чином, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 вересня 2011 року в справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно набрало законної сили та є чинним. З метою здійснення примусового виконання рішення судом 03 квітня 2012 року видано виконавчий лист.
Виконавчий лист - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов як підстава для їх виконання.
Порядок видачі виконавчого листа чітко регламентований. Цей документ видається за заявою осіб, на користь яких було ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення судового рішення.
Відповідно до частини 2 статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Вказане дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у своїй постанові від 16 січня 2018 року по справі №755/15479/14-ц зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання. Тобто, такий перелік є вичерпний.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV було визначено вимоги до виконавчого документа. Виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області 03 квітня 2012 року в справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на майно, повністю відповідає вищевказаним вимогам Закону.
Звертаючись до суду із вказаною заявою, ОСОБА_1 свої вимоги обґрунтував тим, що виконавчий лист може бути визнаний судом згідно із ч. 2 ст. 432 ЦПК України таким, що не підлягає виконанню з інших причин, а саме з тієї підстави, що він не відповідає вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку», оскільки у ньому не зазначено загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки.
Законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Невідповідність вказаного виконавчого листа вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку» (в редакції станом на час видачі судом виконавчого листа), зокрема у зв'язку з не зазначенням у ньому загального розміру вимог та всіх його складових, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки, не може бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, оскільки ні ч. 2 ст. 432 ЦПК України, ні Законом України «Про виконавче провадження» такої підстави не передбачено.
Зміст виконавчого листа повністю відповідає резолютивній частині рішення суду в цій справі. На думку суду, доводи заявника ОСОБА_1 фактично зводяться до незгоди з ухваленим рішенням та вказують на невідповідність саме резолютивної частини рішення вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Однак, незгода заявника із ухваленим судом рішенням, не може свідчити про наявність правових підстав визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановивши, що підстави для визнання виконавчого листа у справі №2-4417/11 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, таким що не підлягає виконанню, відсутні, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 5, 12,13, 76,71,81, 89, 423, 432 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складання повного тексту ухвали 28 травня 2021 року.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк