справа № 156/222/21
Провадження № 2/156/238/21
рядок статзвіту 65
27 травня 2021 року смт Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Федечко М. О.,
за участю: секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іваничі за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 156/222/21 за ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі, крім нього, зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , однак остання з моменту реєстрації у квартирі, а саме, 24 липня 2019 року, ніколи у ній не проживала. Адреса місця її проживання невідома. Відповідач догляду за будинком не здійснює, за комунальні послуги коштів не сплачує.
Реєстрація відповідача в його квартирі перешкоджає здійсненню ним права власності, користування та розпорядження належним йому майном, а також створює певні незручності матеріального характеру, в частині оплати за комунальні послуги.
Просить визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням, квартирою АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити та пояснив, що ОСОБА_3 з моменту реєстрації у його квартирі ніколи у ній не проживала, прописалася ще за згодою його покійного батька ОСОБА_5 Місцезнаходження її невідоме та добровільно знятися з реєстрації його місця проживання не бажає. На підставі вказаного, змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, про дату та час розгляду справи повідомлялася своєчасно, шляхом направлення судових повісток. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив не подала, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 167 ЖК України, у разі вибуття члена сім'ї на постійне місце проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті, він втрачає право користування жилим приміщенням, з дня вибуття.
Відповідно до положень ч.2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Вказану квартиру позивач набув у власність на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. (а.с. 11,13).
Актом підтвердження фактичного місця проживання особи ОСОБА_3 , Литовезької сільської ради від 18 лютого 2021 року № 110 стверджується, що зі слів сусідів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 громадянка ОСОБА_3 з часу реєстрації ніколи не проживала в даному будинку. ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: квартира, АДРЕСА_1 з 24 липня 2019 року. На даний час місце перебування ОСОБА_3 невідоме. (а.с.6).
Згідно довідки Литовезької сільської ради від 18 лютого 2021 року № 109 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.7).
Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Поромівської сільської ради від 18 лютого 2021 року № 209/01-14, ОСОБА_3 на території Поромівської сільської ради не зареєстрована та не проживає. (а.с.8).
Як стверджується матеріалами справи відповідач в зазначеній квартирі не проживає, будь-яких витрат по утриманню квартири не несе, будь-яких зв'язків з позивачем не підтримує.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_7 показали суду, що вони проживають по сусідству із позивачем. Знають, що відповідач у квартирі АДРЕСА_1 не проживає та ніколи у ній не мешкала, ніколи її не бачили у цьому житлі.
Згідно статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Судом встановлено, що відповідач перешкоджає позивачу у здійсненні права щодо розпорядження житлом, не сплачує комунальних послуг за жиле приміщення, не бере участі в його утриманні.
Оскільки відповідач в зазначеному будинку не проживає понад рік, за відсутності будь-яких домовленостей із власником та законних підстав на збереження за ним житла, ніяких обов'язків щодо утримання квартири не несе, вона втратила право користування жилою площею в даній квартирі та, в порядку ст. 405 ч. 2 ЦК України, підлягає до визнання її такою, що втратила право користування житлом в судовому порядку.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду (позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням), отже, відповідач підлягає зняттю з реєстраційного обліку.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, на підставі ст. ст. 319, 321, 405 ЦК України, ст.ст. 71,167, ЖК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання АДРЕСА_3 до ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 908 грн. судового збору.
Повний текст судового рішення складено 31 травня 2021 року.
Згідно підп. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Іваничівський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М. О. Федечко