Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
28.05.2021 справа № 520/4881/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -
Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - з 12.12.2017 року по 29.10.2020 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 року по 29.10.2020 року в сумі 352677,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 520/4354/2020, що набрала законної сили.
Від представника відповідача, через канцелярію суду, надійшло клопотання з проханням закрити провадження по справі, оскільки середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 12.12.2017 року по 23.09.2020 року був предметом розгляду позовної заяви по справі 520/4354/2020, та на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 520/4354/2020 позивачу нараховано середній заробіток з 12.12.2017 по 23.09.2020 року у розмірі 931,30 грн. та виплачено 29.10.2020 року.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі №520/4354/2020- адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 сум індексації його грошового забезпечення з 07.11.2015 по 31.10.2017.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування і виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по 30.10.2017. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі № 520/4354/2020 - скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті доплати за службу в нічний час з 07.11.2015 по 12.12.2017; зобов'язання Головного управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування і виплату доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 12.12.2017 у кількості 864 години; стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 по день ухвалення рішення у справі.
Прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в зазначеній частині задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та невиплаті доплати за службу в нічний час з 07.11.2015 по 12.12.2017.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Харківській області провести нарахування і виплату доплати за службу в нічний час за період з 07.11.2015 по 12.12.2017 у кількості 864 години.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на середню заробітну плату за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 по день ухвалення рішення у справі.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 01.06.2020 року по справі № 520/4354/2020 залишено без змін.
Як зазначає позивач на виконання вказаної постанови 29.10.2020 року ОСОБА_2 на картку ПАТ КБ "Приватбанк" була перерахована, зокрема, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 року по день ухвалення рішення у справі № 520/4354/2020, тобто по 23.09.2020 року, у розмірі 931,30 грн.
Вважаючи, що відповідачем допущено помилку під час розрахунку середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, ОСОБА_2 12 січня 2021 року звернувся із заявою до керівництва ГУНП в Харківській області, в якій зазначив, що розмір середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 по день ухвалення рішення у справі, тобто по 23.09.2020, на думку ОСОБА_2 , має складати 341844,21 грн.
У зв'язку з цим, заявник з метою виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року по справі №520/4354/2020 просив провести перерахунок його середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 по 23.09.2020 у розмірі 341844,21 грн., яку перерахувати на вказані ним банківські реквізити.
Листом від 01.02.2021 №Н-49/119/05/29-2021 керівництвом ГУНП в Харківській області ОСОБА_2 надано відповідь, з якої вбачається, що сума середнього заробітку за час затримки, яка розрахована заявником, в розмірі 341844,21 грн. є некоректною.
Повідомлено, що рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 520/4354/2020 відповідачем - ГУНП в Харківській області виконано в повному обсязі.
24.12.2020 року ОСОБА_2 , звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з заявою про відкриття виконавчого провадження з додатком вигляді виконавчого листа Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 520/4354/2020.
Як вбачається з повідомлення відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання від 11.01.2021 року №931 відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження" - рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 (Далі - Постанова № 845) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.
Пунктом 3 розділу І Постанови № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Головне управління Національної поліції в Харківській області є органом державної влади та фінансується з державного бюджету.
Таким чином виконавчий документ Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/4354/2020 підлягає виконанню органами Казначейської служби України у відповідності з Постановою № 845, а саме Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області.
Крім того, позивач, вважаючи, що Головним управлінням Національної поліції в Харківській області не в повному обсязі виконані судові рішення у справі №520/4354/2020 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про визнання протиправними дій на виконання рішення суду, встановлення судового контролю в порядку ст. 382, 383 КАС України.
Вказана заява перебуває на розгляді Харківського окружного адміністративного суду, судове рішення за результатами її розгляду не ухвалено.
Тобто, фактично підставою для звернення до суду із позовними вимогами стала незгода позивача із діями відповідача під час виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 у справі №520/4354/2020.
Слід зазначити, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.09.2020 по справі № 520/4354/2020 не визначалась сума стягнення середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 по 23.09.2020.
Водночас, слід вказати позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17 щодо дотримання судом, який розглядає спір про стягнення суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, принципів розумності, справедливості та пропорційності суми відшкодування, та зменшення за певних умов розміру відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП України, необхідно враховувати:
- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством. Колективним договором, угодою чи трудовим договором;
- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов'язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;
- ймовірний розмір пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;
- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов'язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Також Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення та, зокрема, визначених Великою Палатою Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника незалежно від того, чи він задовольняє позовні вимоги про стягнення належних звільненому працівникові сум у повному обсязі чи частково.
За змістом статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року № 640/15623/19.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов'язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відтак, судом встановлено, що є така, що набрала законної сили постанова суду фактичного з того самого предмету спору і між тими самим сторонами, а тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - з 12.12.2017 року по 23.09.2020 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 року по 23.09.2020 року.
Водночас, суд продовжує розгляд справи в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - з 24.09.2020 року по 29.10.2020 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 24.09.2020 року по 29.10.2020 року.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.
Згідно ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись положеннями статей 238, 239, 243, 244, 248, 255, 294, 295 КАС України, суд, -
Закрити провадження у справі №520/4881/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, а саме в частині позовних вимог визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка виразилась в не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку - з 12.12.2017 року по 23.09.2020 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.12.2017 року по 23.09.2020 року.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Продовжити розгляд справи №520/4881/21 в іншій частині позовних вимог.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.