Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
27.05.2021 р. справа №520/12121/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - пенсійний орган, владний суб'єкт, адміністративний орган, ГУ, Управління) про скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
Матеріали позову отримані судом 13.11.2019р. Позов прийнятий до розгляду ухвалою від 14.11.2019р. Ухвалою від 11.12.2019р. розгляд справи було зупинено до набрання законної сили рішенням суду у зразковій справі №520/12609/19. Ухвалою суду від 24.05.2021р. розгляд справи було поновлено. Згідно з ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 24.05.2021р.
Позивач, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 850 від 15.10.2019р. про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в здійсненні законного перерахунку основної державної пенсії на підставі ч. 3 ст.59 прямої дії ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 -XII від 28.01.1991р.; 2) визнання неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в здійсненні законного перерахунку основної державної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі ч. 3 ст.59 прямої дії ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІ1 від 28.01.1991 р.; 3) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунки та виплату основної державної пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі ч.З ст.59 прямої дії ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.01.1991, тобто і п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з проведенням перерахунку на 1 січня кожного відповідного року, при зміні мінімільної заробітної плати в Україні, починаючи з 01.10.2017р. - згідно відсотку втрати працездатності (на сьогоднішній день) - 80%, без врахування інших положень Закону України № 796 - XII та положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", без застосування понижуючих коефіцієнтів, інших формул чи розрахунків, 4) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що вчинена адміністративним органом відмова є протиправною і позбавляє громадянина права на отримання пенсії у належному розмірі.
Відповідач, з поданим позовом не погодився.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що розмір пенсії заявника розрахований правильно, пенсія виплачується у повному обсязі, підстави для перерахунку розміру раніше призначеної пенсії - відсутні.
Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 27.04.1985р. по 21.05.1987р. заявник проходив дійсну військову службу в лавах Збройних Сил СРСР за призовом, під час якої у період 08.05.1986р.-31.05.1986р. виконував службові обов'язки на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 30 кілометровій зоні.
У зв'язку із участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електричній станції у якості військовослужбовця дійсної строкової служби заявником було отримано розлад здоров'я у вигляді ІІ групи інвалідності з 20.05.2013р. (показник ступеня втрати професійної придатності склав - 80%).
Заявник документований посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії серії НОМЕР_3 .
26.04.1993р. заявник звернувся за призначенням пенсії вперше.
У подальшому по справі №2-а-331/09/2008 заявник оскаржував волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення розміру пенсії у порядку ст.ст.50 і 54 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 18.04.2019р. (рішення №963080122390) заявник як пенсіонер знаходиться на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, отримує пенсію у порядку ст.54 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах станом на: 01.10.2017р. - 10.740,00грн., 01.12.2017р. - 10.740,00грн., 01.01.2018р. - 11.760,20грн., 01.07.2018р. - 11.760,20грн., 01.12.2018р. - 11.778,20грн., 01.01.2019р. - 11.778,20грн., 01.07.2019р. 11.805,00грн., 01.12.2019р. - 11.834,60грн..
Відповідно до протоколу перерахунку пенсії від 18.04.2019р. (рішення №963080122390 від 22.04.2019р.) заявник отримує пенсію у порядку ст.54 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірах станом на: 01.03.2019р. - 13.605,67грн., 01.04.2019р. - 13.605,67грн., 01.07.2019р. - 13.632,47грн., 01.12.2019р. - 13.662,07грн.
Об'єктивних даних про призначення заявнику пенсії у порядку ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" матеріали справи не містять.
На виконання вимог суду відповідачем не було надано таких доказів.
07.10.2019р. заявник подав звернення установленого формуляра з приводу перерахунку пенсії за ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За цим зверненням пенсійним органом було вчинено волевиявлення у формі відмови, оформлене рішенням №850 від 15.10.2019р.
Стверджуючи про протиправність відмови, вчиненої органом публічної адміністрації, і наполягаючи на проведенні перерахунку розміру пенсії шляхом арифметичного множення показника мінімальної заробітної плати на 5, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України.
Пунктом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України визначено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004р. таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Разом із тим, до відносин за участю заявника підлягають застосуванню також і приписи Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі за текстом - Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ), які унормовують виключно підстави призначення пенсії певним категоріям громадян, але при цьому не визначають самої процедури призначення пенсії.
Отже, стосовно відносин з приводу процедури призначення пенсії слід керуватись саме нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.1 ст.44 якого визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Згідно ч.5 ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додатково регламентований нормами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі за текстом - Порядок №22-1).
Відповідно до п.4.3 розділу IV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Таким чином, відсутність заяви громадянина належної форми за загальним правилом призводить до відсутності підстав як для прийняття адміністративним органом рішення з приводу призначення пенсії вперше, так і до відсутності підстав для прийняття адміністративним органом рішення з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.
У силу ч.4 ст.242 КАС України суд зважає на правовий висновком постанови Верховного Суду від 11.06.2019р. по справі №206/7230/16-а (адміністративне провадження №К/9901/22352/18, К/99901/22351/18), де указано, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку.
У спірних правовідносинах заявник подав до адміністративного органу звернення належної форми відповідно до Порядку №22-1 з приводу перерахунку пенсії.
Відтак, перешкод у призначенні заявнику пенсії у порядку ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ в аспекті форми звернення не існує.
Згідно з ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Матеріалами справи достеменно підтверджено, що заявник підпадає під дію ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ.
Продовжуючи розгляд справи, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а у силу ч.2 ст.77 КАС України обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта шляхом подання до суду доказів та наведення у процесуальних документах доводів як відповідності закону вчиненого волевиявлення, так і помилковості аргументів іншого учасника справи.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки подія вчинення пенсійним органом бездіяльності не підтверджена матеріалами справи, то позов за цим епізодом належить відхилити.
Водночас із цим, перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, суд констатує, що у ході розгляду справи владним суб'єктом не подано доказів відповідності закону реально вчиненого управлінського волевиявлення у формі відмови, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу цього волевиявлення.
Матеріалами справи підтверджено, що у даному конкретному випадку адміністративний орган не забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України, позаяк обставини фактичної дійсності з'ясував неповно, зміст належної норми права витлумачив невірно, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення не узгоджується із характером, змістом та суттю спірних відносин та їх нормативного регламентування.
З цих міркувань слід визнати протиправними і скасувати реально існуюче управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Однак, підстав для задоволення позову у бажаному для заявника порядку суд не знаходить, позаяк постанова КМУ від 23.11.2011р. №1210 є чинним рішенням Уряду України нормативного характеру, а тому підлягає застосуванню до спірних правовідносин у повному обсязі.
До того ж оскільки у спірних правовідносинах пенсія заявнику у порядку ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ не призначалась, то відносини з приводу обчислення розміру такої пенсії ще не склались, а тому вимоги заявника у цій частині звернуті наперед у часі, стосуються прийдешніх подій та зносин, ку яких заявник наразі не має порушеного суб'єктивного права.
Відсутність порушеного суб'єктивного права призводить до відхилення позову.
Застосоване окружним адміністративним судом тлумачення змісту ч.3 ст.59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ цілком відповідає правовим висновкам Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду у справі №520/12609/19.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії"), надав оцінку усім юридично значимим факторам, доводам і обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін; вичерпно реалізував усі правові механізми, спрямовані на з'ясування об'єктивної істини.
З приводу вимоги про зобов'язання пенсійного органу подати звіт з приводу виконання рішення суду по даній справі суд вважає, що положення ст. 382 КАС України в частині обтяження учасника справи обов'язком подати звіт про виконання рішення суду (безвідносно до події одержання позивачем виконавчого листа та стану виконавчого провадження) не повною мірою узгоджуються з положеннями Закону України "Про виконавче провадження", який за загальним правилом вимагає одержання позивачем виконавчого листа та подання цього документа до державного виконавця (приватного виконавця).
Тому випадок застосування судом згаданого вище правового механізму слід вважати виключенням із загального правила, котрий повинен мати вагомі причини.
Судом з матеріалів справи існування таких причини не виявлено.
Відтак, підстав для застосування у даному конкретному випадку приписів ст.382 КАС України суд не знаходить.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в особі Відділу з питань перерахунків пенсій №15 від 15.10.2019р. №850.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у порядку частини 3 статті 59 Закону України від 28.02.1991р. №785-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за зверненням від 07.10.2019р.
Позов у решті вимог - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Суддя Сліденко А.В.