Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
28 травня 2021 р. № 520/4701/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невжиття заходів з повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7668,00 грн (сім тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 00 копійок), помилково сплаченого ним при укладенні договору купівлі продажу-квартири від 20.10.2020, згідно з квитанцією № 0006230 від 20.10.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, до Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 7668,00 грн (сім тисяч шістсот шістдесят вісім гривень 00 копійок), помилково сплаченого ним при укладенні договору купівлі продажу-квартири від 20.10.2020, згідно з квитанцією № 0006230 від 20.10.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що придбав квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі - продажу від 20.10.2020, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. Позивач під час укладання договору сплатив 7668,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від її вартості). Оскільки позивач придбав житло вперше, вважає, що відповідно до пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" сплатив такий збір безпідставно. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із зверненням про складення подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомості, проте, отримав відмову, оскільки в доданих до звернення документах, а саме в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зазначено, що у платника збору ОСОБА_1 вже є у приватній спільній сумісній власності нерухоме майно (квартира ) в смт. Петрове, Петровського р., Кіровоградської області . Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на повернення помилково сплаченого пенсійного збору, оскільки придбав житло вперше, тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 відкрито спрощене провадження в порядку передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення протягом п'яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Копія зазначеної ухвали надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача 12.04.2021 надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса. Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Із наданих позивачем пояснень та доказів вбачається, що обов'язок щодо сплати збору в розмірі 7668,00 грн. для позивача встановив нотаріус при посвідченні договору, а не орган Пенсійного фонду. Стаття 49 Закону України "Про нотаріат" встановлює, що однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії є невнесення встановлених законодавством платежів, пов'язаних з її вчиненням, особою, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії. Враховуючи те, що збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна було перераховано на рахунок УДКС України у м. Харкові, а не на рахунок органу Пенсійного фонду, головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області не має можливості повертати кошти. Управління формує подання до казначейської служби про повернення помилково сплачених коштів.
Представником позивача до суду 19.04.2021 надано відповідь на відзив, в якій зазначив, що відповідно до абзацу 2 пункту 9 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Виходячи з аналізу змісту цих норм, ОСОБА_1 не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки придбав нерухоме майно - трикімнатну квартиру, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 40,7 кв.м., № 96 (дев'яносто шість), що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (сто вісімдесят п ять) вперше. Отже, сплачений позивачем збір є збором, що помилково зарахований до Державного бюджету України.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи та вказані заяви, суд встановив наступне.
Із матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 було придбано квартиру АДРЕСА_1 за договором купівлі - продажу від 20.10.2020, посвідченому приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Лавіндою Н.О. та зареєстрованим в реєстрі за №3260.
Судом встановлено, що під час укладання договору від 20.10.2020 ОСОБА_1 сплачено 7668,00 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% її вартості), що підтверджується квитанцією №0006230 від 20.10.2020.
Позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області з вимогою про повернення помилково сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна.
Проте, листом ГУ ПФУ в Харківській області від 10.03.2021 №2451-4439/К-05/8-2000/21 фактично відмовлено позивачу в поверненні сплаченого збору з операції придбання нерухомого майна та повідомлено, що в доданих до звернення документах, а саме в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зазначено, що у платника збору ОСОБА_1 вже є у приватній спільній сумісній власності нерухоме майно (квартира) в смт. Петрове, Петровського р., Кіровоградської області.
Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю ПФУ, за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 (далі - Закон № 400/97).
Законом України від 15.07.1999 № 967-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності 19.08.1999, статтю 1 Закону № 400/97, що визначає перелік платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, доповнено пунктом 9 такого змісту: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення першої групи основних фондів згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Отже, відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону №400/97 платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є в тому числі фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, - за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. В статті 2 Закону №400/97 зазначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Аналогічні за змістом норми передбачені пунктом 151 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з пунктом 153 Порядку № 1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів встановлена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів. Цей Порядок розроблений на виконання статей 43, 45, 78 та 112 Бюджетного кодексу України та затверджений наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (далі - Порядок №787).
Відповідно до пункту 5 глави I Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Згідно з пунктом 10 Порядку №787 заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету. Платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів, з урахуванням норм частини другої статті 255 Цивільного кодексу України.
Пунктом 18 Порядку №1740 визначено, що облік сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій ведеться відповідно до законодавства. Повернення помилково або надміру сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій здійснюється у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання, щодо повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а також загальні вимоги щодо обліку доходів бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна сплачується платника податку на бюджетні рахунки місцевих органів Державної казначейської служби України за місцезнаходженням майна за кодом бюджетної класифікації 24140500.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 затверджені деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, в тому числі затверджено перелік кодів бюджетної класифікації в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відповідно до цього переліку контроль за справлянням надходжень за кодом бюджетної класифікації 24140500 закріплено за органами Пенсійного фонду України.
23.09.2020 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), відповідно до якої, серед іншого, доповнив Порядок №1740, а саме: пункт 15-2 підпунктами "в" і "г", відповідно до яких збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
"в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
Пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:
«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Постанова №866 набрала чинності 26.09.2020.
З наведених вище нормативних положень Закону № 400/97-ВР та Порядку №1740 вбачається, що з 19.08.1999 фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування цим збором є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу, а ставка збору становить один відсоток від вартості майна.
Законодавець встановив виняток з цього правила для громадян, які придбавають житло вперше, виключивши їх з переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Суд зауважує, що від часу набрання цією нормою чинності в 1999 році до 25.09.2020 включно механізм її реалізації громадянами, що придбавають житло вперше, не функціонував.
Так, ще 13.12.1999 Міністерство юстиції України та Пенсійний Фонд України з метою встановлення єдиної нотаріальної практики з питань застосування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року N 967-XIV (967-14) листом № 34-1712/1851 повідомили, що відповідно до Закону від сплати збору звільняються громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на отримання житла або придбавають житло вперше. Для документального підтвердження пільг громадян щодо звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування нотаріусом може бути прийнята довідка органу, який здійснює поліпшення житлових умов, що свідчить про перебування громадянина-покупця у черзі на поліпшення житлових умов. Поряд з цим на сьогоднішній день в Україні не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та, відповідно, органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставини первинного придбання житла. У зв'язку з цим, Пенсійний фонд України звернувся до Конституційного Суду України за офіційним тлумаченням норми пункту 9 статті 1 згаданого Закону в частині встановлення механізму звільнення громадян, що вперше придбавають житло, від сплати збору. Враховуючи наведене, тимчасово до вирішення зазначеного питання Конституційним Судом України нотаріус може прийняти в якості документа, що підтверджує вказану пільгу, довідку органу Пенсійного фонду України.
Голова правління Пенсійного фонду України в 1999 році звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення терміна «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 15 липня 1999 року № 967-XIV, визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше.
Необхідність в офіційному тлумаченні Голова правління Пенсійного фонду України обґрунтовував невизначеністю змісту зазначеного терміна, що «практично унеможливлює застосування пільг, встановлених цим Законом, призводить до чисельних скарг громадян, які купують житло, знижує ефективність справляння збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна та призводить до поглиблення критичної ситуації з виплатою пенсій».
Конституційний Суд України ухвалою від 23.03.2000 відмовив у відкритті конституційного провадження у справі за поданням Голови правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення пункту 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Конституційний Суд України вказав, що порушене у поданні питання виходить за межі його компетенції та може бути вирішено лише шляхом внесення відповідної зміни до закону, оскільки суб'єкт подання фактично просив визнати шляхом офіційного тлумачення, що пільга щодо звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у разі придбання житла вперше встановлена тільки для «малозабезпечених громадян та молодих сімей, які за рахунок власних коштів знімають з держави тягар соціальних витрат та забезпечення цих категорій громадян житлом».
Суд дослідив проблему практичної реалізації пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 400/97 громадянами, що вперше придбавають житло та з'ясував, що з 1999 до 25.09.2020 включно в Україні не існувало дієвої процедури підтвердження особою, що не повинна сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції придбання нерухомого майна, факту придбання житла вперше.
Порядок № 1740 визначив, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. При цьому Порядок №1740 не визначав, хто та у який спосіб може прийняти рішення про те, що фізична особа придбаває майно вперше та, відповідно, не є платником збору з цієї операції. Адміністративна практика підтвердження факту придбання громадянами житла вперше органами ПФУ відсутня. Тому громадяни, які придбавали житло вперше, були змушені спочатку сплатити збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, щоб уникнути відмови у вчиненні відповідної нотаріальної дії. А вже після нотаріального посвідчення договору звертатися про повернення витрачених на сплату збору коштів як помилково сплачених. Територіальні органи ПФУ, що контролюють сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послідовно відмовляли громадянам у поверненні коштів, посилаючись на відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно. Фактично єдиним дієвим способом повернути сплачений збір було звернення до суду з позовом, а оформити договір купівлі-продажу без сплати збору було неможливо.
Ситуація докорінно змінилася 26.09.2020, коли набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», відповідно до якої затверджено зміни до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, а саме пункт 15-2 доповнено підпунктами "в" і "г", відповідно до яких:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується:
1) заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
3) даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.".
Пункт 15-3 Порядку №1740 з 26.09.2020 доповнено новим абзацом, відповідно до якого нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах "в" і "г" пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, починаючи з 26.09.2020 шляхом внесення змін до Порядку №1740 держава створила дієвий механізм, за умови дотримання котрого фізична особа, що придбаває житло вперше (та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого житла), може не сплачувати збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу такого житла.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
1) заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
2) відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
3) дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи перелічених документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на викладене, твердження позивача, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу є обов'язковою сплата збору на обов'язкове пенсійне страхування та відсутній механізм, суд вважає необґрунтованими.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 26.02.2021 звернувся до ГУ ПФУ у Харківській області із заявою про повернення помилково сплачених коштів. Заявник вважав, що сплачений ним збір при укладенні договору купівлі-продажу від 20.10.2020 підлягає поверненню, оскільки ним вперше придбавалась квартира.
Оцінюючи аргументи ГУ ПФУ у Харківській області на обґрунтування відмови сформувати подання про повернення з бюджету 7668,00 грн. суд керується такими мотивами.
ОСОБА_1 сплатив збір на рахунки державного бюджету на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі продажу нерухомого майна. Як вже зазначав суд, аналізуючи положення частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106, контроль за справлянням надходжень за цим кодом бюджетної класифікації закріплено за органами Пенсійного фонду України. Отже, на підставі норм Порядку №787 саме органи ПФУ мають повноваження та повинні (зобов'язані) вирішувати питання про повернення помилково сплачених коштів шляхом формування подання до місцевого органу Державної казначейської служби України (якщо звернення про помилковість сплати коштів обґрунтоване та документально підтверджене) або відмови сформувати таке подання (якщо звернення необґрунтоване та документально не підтверджене).
Як вже зауважив суд, особа, яка при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу житла не скористалась передбаченим пунктом 15-2 Порядку №1740 механізмом доведення факту, що вона придбаває житло вперше, вправі скористатися цим самим механізмом після сплати коштів в бюджет - шляхом звернення до територіальному органу ПФУ про повернення помилково сплачених коштів та надання визначених підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740 документів, що підтверджують факт придбання житла вперше.
Листом від 10.03.2021 №2451-4439/К-05/8-2000/21 відповідачем зазначено, що згідно доданих до звернення документах, а саме в Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, зазначено, що у платника збору ОСОБА_1 вже є у приватній спільній сумісній власності нерухоме майно (квартира) в смт. Петрове, Петровського району, Кіровоградської області.
16.03.2021 позивачем отримано архівну довідку №300, видану Комунальним підприємством «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації», в якій зазначено про те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 не приймав участі в приватизації житла за адресою АДРЕСА_4 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021 у Комунального підприємства «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» витребувано відомості стосовно набуття права власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_4 , номер запису 4033 в книзі 18, свідоцтво про право власності 69, від 28.11.2007 Петрівського комунального підприємства УЖКГ смт. Петрове згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта ОСОБА_1 .
На виконання ухвали суду від 29.03.2021 про витребування доказів Комунальне підприємство «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації» надало архівну довідку №425 від 29.03.2021, в якій зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 не приймав участі в приватизації житла за адресою АДРЕСА_4 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2021, зокрема, витребувано у позивача дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, а саме довідку з місць проживання (після 1992 року).
На виконання ухвали суду представником позивача надані до суду лише адвокатські запити щодо надання даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, а саме довідку з місць проживання (після 1992 року) із доказами направлення до ПАТ "Ощадбанк", однак станом на час ухвалення рішення зазначені докази до суду позивачем не надані.
Судом встановлено, що зазначені запити складені вже після звернення позивача до суду із зазначеною позовною заявою.
Суд зазначає, що якщо особа не скористалася механізмом звільнення від сплати збору на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то така особа вправі скористатися таким самим порядком вже після посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу житла, подавши територіальному органу ПФУ визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Зазначений документ повинен подаватись пенсійному органу разом із заявою про повернення коштів.
До суду представником позивача 25.05.2021 подано клопотання про витребування доказів, в якому зазначено, що АТ «Ощадбанк» відмовило представнику позивача у наданні вказаної інформації.
Суд вважає дане клопотання необґрунтованим, оскільки з листа АТ «Ощадбанк» від 24.05.2021 №31/9-07/243/33732/2021-00/вих вбачається, що позивачу або його представнику на підставі нотаріально посвідченої довіреності запропоновано звернутись особисто до ТВБВ №10020/0289 філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» для отримання необхідної інформації.
Як свідчать матеріали справи, позивачем не подано до пенсійного органу необхідний пакет документів, зазначений у підпунктах "в", "г" п. 15-2 Порядку, а саме: архівної довідки від 16.03.2021 №300, видану Комунальним підприємством «Олександрійське міжміське бюро технічної інвентаризації», про не приватизацію позивачем нерухомого майна, зазначеного в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду, а саме довідку з місць проживання (після 1992 року).
При цьому, суд у спірних правовідносинах не підміняє собою суб'єкта владних повноважень, який отримавши повний пакет документів, повинен розглянути його у встановлений законом строк та прийняти відповідне рішення, а суд повинен перевірити процедуру розгляду такого звернення.
З огляду на те, що позивачем такий пакет документів до відповідача не подавався, суд приходить до висновку про відсутність протиправних дій з боку суб'єкта владних повноважень.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.А. Волошин