про повернення позовної заяви
Справа № 500/2277/21
26 травня 2021 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Подлісна І.М., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу від 22.01.2016 року № 4-К та поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу,
21 квітня 2021 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу від 22.01.2016 року № 4-К та поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та зазначення підстави для його поновлення.
На виконання ухвали суду позивачем 19.05.2021 подана заява про усунення недоліків позовної заяви. Розглянувши заяву суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню враховуючи наступне.
При зверненні до суду позивач зазначив, що він пропустив строк звернення до суду, оскільки незаконними діями відповідача йому було заподіяно психологічних та моральних страждань, що спричинило порушення нормальних життєвих процесів позивача та породило невпевненість у майбутньому. Внаслідок незаконного звільнення позивач змушений був позичати кошти у знайомих з метою забезпечення сім'ї та оплати послуг адвокатів у кримінальному провадженні. Ці обставини, а також часті виклики на судові засідання по кримінальному провадженні змусили його докладати значних зусиль для організації свого життя. Моральні страждання позивача посилювалися постійним нервовим стресом та пов'язаними з ним конфліктами у сім'ї та з оточуючими через що він не міг зосередитись на питанні поновлення на роботі.
Позивач зазначив, що на даний час вказаним вище незаконним звільненням йому завдано істотної шкоди та порушено його конституційне право на працю, а тому він звернувся із заявою до Головного слідчого управління Національної поліції України про скоєння злочину проти мене за статтями 172 та 364 КК України керівництвом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, що проявилось у незаконному звільненні та підробці документів по кадровій лінії.
Головним слідчим управлінням НПУ мою заяву внесено до ЄРДР 17.01.2020 року та відкрито кримінальні провадження за номером 12020000000000035 та від 01.04.2020 року за номером 12020000000000345.
У зв'язку і цим позивач просив суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити цей строк.
Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2021 року зазначені підстави пропуску строку звернення до суду визнано неповажними. З приводу цього позивачу запропоновано додати до позову заяву про поновлення строку звернення до суду у якій вказати інші підстави для поновлення строку.
До заяви про усунення недоліків позивач долучив позовну заяву у якій, поряд з наведеними підставами пропуску строку звернення до суду, додатково пояснив, що він пропустив строк звернення до суду, оскільки протягом лютого - березня 2016 року хворів на ГРВІ з ознаками запального процесу, у нього постійно боліла голова, була нежить і температура, також він не міг самостійно пересуватись, оскільки, послизнувся на вулиці і травмував собі ногу та перебував на амбулаторному лікуванні, а також проти нього були відкриті кримінальні справи через що і пропустив встановлений місячний термін для звернення до суду із адміністративним позовом про поновлення на роботі.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Тернопільського окружного адміністративного суду з вимогами про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення пропущеного строку звернення до суду, і 26.04.2018 року суддею Баранюком А.З. по справі № 604/251/18 ухвалою суду повернено позовну заяву ОСОБА_1 , у відповідності до п.1 ч.4. ст. 169 КАС України.
Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа «Каменівська проти України»), зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі “Устименко проти України” (Заява № 32053/13) також зазначив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.
Згідно із ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Як вже зазначалося, позивач, як на підстави поважності пропуску строку звернення до суду додатково вказав, що він хворів, травмував ногу та перебував на амбулаторному лікуванні. Водночас, позивачем пропущений строк звернення до суду в понад п'ять років і позивачем не надано суду документального підтвердження такого тривалого лікування.
Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права позивача на звернення до суду.
В даному випадку, суд не встановив, а позивач не навів жодних доказів існування обставин об'єктивного і непереборного характеру, які б істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права позивача на звернення до суду.
При цьому суд враховує, що оскаржуваний позивачем наказ винесено відповідачем 22 квітня 2016 року (понад п'ять років тому), ОСОБА_1 в березні 2018 року уже звертався до суду з аналогічним позовом і ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 року йому повернуто вказану позовну заяву та визнано не поважними причини пропуску строку звернення до суду. ОСОБА_2 пропустив строк звернення до суду понад 5 років, що є доволі істотним та перевищує розумні межі без наявності поважності причин, а відтак вказаний строк не підлягає поновленню.
Враховуючи викладене, вказані підстави для поновлення строку звернення до суду не є переконливими та не можуть бути визнані судом поважними, оскільки не перешкоджали звернутись позивачу або його представнику у встановлені законом строки до суду, в тому числі і з врахуванням часу тимчасової непрацездатності.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що недоліки позовної заяви позивачем повністю не усунено.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись статтями 123, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання незаконним та скасування наказу від 22.01.2016 року № 4-К та поновлення на посаді, виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою і доданими до неї документами.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в строк та в порядку, передбаченому статтями 295, 297 КАС України та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Подлісна І.М.