27 травня 2021 року Справа № 480/182/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Соп'яненка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - ГУ Держгеокадастру, відповідач), яку обґрунтовує тим, що на виконання рішення суду відповідачем повторно було розглянуто заяву позивача та наказом від 02.12.2020 № 18-35571/16-20-СГ було відмовлено у задоволенні його заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, пославшись при цьому на підстави, котрі не зазначені в ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Таким чином, позивач вважає, що відмова ГУ Держгеокадастру у задоволенні заяви є безпідставною, необґрунтованою та не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2.0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області за межами населеного пункту; стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Сумський області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача 840 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування судових витрат по оплаті судового збору; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумський області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк десять днів з дня набрання законної сили даним рішенням.
Відповідач з позовними вимогами не погодився, у відзиві на позовну заяву та зазначив, що наказом ГУ Держгеокадастру від 02.12.2020 № 18-35571/16-20-СГ було відмовлено позивачу у задоволенні її заяви, оскільки невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 ЗУ України. При цьому, згідно згоди ОСОБА_2 від 07.05.2020 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 09.12.2016, не можливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об'єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавством. Також відповідач заперечує проти позовних вимог щодо зобов'язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень.
Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Суд, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру із заявою від 13.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.0 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області.
Листом від 26.06.2020 № С-20375-663/21-20 відповідач повідомив позивача про неможливість задоволення поданої нею заяви з огляду на те, що бажана земельна ділянка перебуває у користуванні на умовах оренди в іншої особи.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 по справі № 480/5650/20 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Сумській області стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 від 13.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області; зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області та прийняти рішення у формі наказу з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 по справі № 480/5650/20 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та наказом № 18-35571/16-20-СГ від 02.12.2020 ГУ Держгеокадастру відмовило позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, що розташована на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області землі, з таких підстав: невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України. Статтею 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до державного земельного кадастру. При цьому, згідно згоди ОСОБА_2 від 07.05.2020 на безоплатне вилучення частини земельної ділянки, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди землі від 09.12.2016, не можливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об'єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавством.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений ст. 118 ЗК України.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).
Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
З наказу ГУ Держгеокадастру № 18-35571/16-20-СГ від 02.12.2020 вбачається, що підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність зазначено те, що не можливо визначити, на яку саме частину земельної ділянки надана згода на вилучення та чи сформована вона як об'єкт цивільних прав в порядку встановленому законодавством.
Частиною 7 ст. 118 ЗК України визначений перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним.
Разом з тим, суд зазначає, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає прийняття позитивного рішення про надання її у власність, оскільки процес передачі земельної ділянки громадянам у власність є стадійним, зокрема, першою стадією якого є надання уповноваженим органом дозволу на розробку вказаного проекту, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для встановлення будь-яких обмежень у надані дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі при дотриманні нею вимог Земельного кодексу України.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17.
Суд визнає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, площею 2,0 га, що розташована на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області.
Щодо посилання відповідача на те, що позовна вимога про зобов'язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є втручанням в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.
Згідно до положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У справі, що розглядається, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивовано відмови у його наданні, регламентовано частиною шостою статті 118 ЗК України.
Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі № 2040/6320/18.
Враховуючи наведене вище, а також те, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду 30.10.2020 по справі № 480/5650/20 вже визнавалися протиправними дії ГУ Держгеокадастру щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Що стосується клопотання позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, вказаною статтею встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено рішення, подати у встановлений судом строк звіт про його виконання.
Проаналізувавши обставини справи, суд не вбачає достатніх підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по вказаній адміністративній справі, оскільки судове рішення є обов'язковим до виконання, у тому числі, в примусовому порядку, а за невиконання рішення суду передбачена відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому на користь позивача підлягає стягненню 840,80 грн. сплаченого судового збору при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області № 18-35571/16-20-СГ від 02.12.2020.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2.00 гектара за рахунок земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території Коротченківської сільської ради Шосткинського району Сумської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) суму судового збору в розмірі 840,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Соп'яненко