28 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/4449/21
категорія 108120000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попової О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування пункт вимоги,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Державна установа "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, в якому просить:
- Визнати протиправними та скасувати пункт 1 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області викладені у листі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 04.03.2021 №260603-14/833-2021 «Про усунення порушень законодавства у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області».
- Присудити на користь Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області» документально підтверджені понесені нею судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до направлень №387 від 30.10.2020. №453 від 17.12.2020 та Програми ревізії від 30 10.2020 і Зміни до програми ревізії від 16.12.2020 фахівцями Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (далі - Відповідач) проводилася із 30.10.2020 по 25.01.2021 ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «ТМО Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області», яка охопила період з 01.01.2020 по 31.12.2020. За результатами перевірки відповідачем складено акт ревізії № 03-30/001 від 25.01.2020 відповідно до якого ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» при використанні коштів державного бюджету, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS- CoV-2, та стан збереження державного майна, встановлено проведення касових видатків ТМО МВС на суму 980000,00 грн. при закупівлі автоматичного імуноферментного аналізатора Labline-090 не у відповідності до п.1 розпорядження №353-р. Такі висновки відповідача позивач вважає безпідставними.
Вказує, що МВС, як головний розпорядник коштів, погодило питання придбання медичного обладнання: автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090, затвердивши кошторис та план асигнувань. Позивач вважає помилковим твердження відповідача, викладене в акті ревізії, що автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090 не передбачений розрахунком додаткової потреби, поданим МВС.
На думку позивача, ДУ ТМО не допущено ніяких порушень при проведенні процедури замовлення, отримання та використання коштів па придбання медичного обладнання. Кошти на його придбання надійшли до ДУ ТМО у відповідності до коду програми класифікації видатків (КПКК 1001710) та коду економічної класифікації видатків 3110), які і були вказані у листі ДУ ТМО на адресу МВС. На переконання позивача, закупівля автоматичного імуноферментного аналізатора Labline-090 проведена у відповідності п.1 Розпорядженню № 353-р, а наведені в акті ревізії припущення є безпідставними.
Ухвалою судді від 29.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 22.04.2021 о 11:30.
12.04.2021 від Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що не погоджується із заявленими позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. На підтвердження такої правової позиції вказав, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 року № 353-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Міністерству внутрішніх справ України виділено з резервного фонду державного бюджету кошти в сумі 140 000 000,00грн. з метою проведення санітарно-карантинного контролю з умовах пандемії внаслідок поширення короновірусу на території України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 225 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2020 року № 248) затверджений перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів спрямованих на запобігання виникнення та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України. Відповідно до Переліку № 225 автоматичний імуноферментний аналізатор (ІФА) відноситься до лабораторного обладнання, а саме: «Комплект обладнання для проведення дослідження методом ІФА 3822 00 00 00, 9027», а не медичних виробів, як стверджує позивач.
Відповідач вказує, що відповідей на листи від 02.06.2020 року № 749/33/26-2020 та від 19.06.2020 року № 874/33/26-2020 від Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України Позивач не надав, а ні під час проведення ревізії, а ні до позовної заяви, щодо погодження виділення фінансування на суму 701 000,00 грн. та на суму 980 000,00 грн. До позовної заяви Позивач додав тільки копію кошторису на 2020 рік станом на 01.07.2020 року по КЕКВ 3110 «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування» на суму 980 000,00 грн. На думку відповідача, позивач кошти виділені з резервного фонду державного бюджету використав не у відповідності до п. 1 Розпорядження № 353-р та напрямів, які визначені розрахунком додаткової потреби в коштах на забезпечення карантинних заходів з метою протидії поширенню епідемії коронавірусу 2019- nCoV для системи МВС, складеного МВС України.
Твердження позивача, що потреба у придбання автоматичного імуноферментного аналізатора була обґрунтована, оскільки вона перевірена та підтверджена головним розпорядником коштів (МВС) є необгрунтованим, оскільки, відповідно до Додатків (розрахунок додаткової потреби в коштах на забезпечення карантинних заходів з метою протидії поширенню епідемії коронавірусу 2019-nCoV для системи МВС) листа Міністерства внутрішніх справ України від 20.11.2020 року № 39513/15-2020 чітко визначений перелік медичних засобів та засобів індивідуального захисту, які підлягають закупівлі.
Протокольною ухвалою від 22.04.2021 судом заслухавши думку сторін, закрито підготовче засідання та призначено засідання для розгляду справи по суті на 29.04.2021 о 11:00.
29.04.2021 протокольною ухвалою суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами документи, з'ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням наданих доказів, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що у відповідності до направлень №387 від 30.10.2020. №453 від 17.12.2020 та Програми ревізії від 30 10.2020 і Зміни до програми ревізії від 16.12.2020 фахівцями Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області проводилася із 30.10.2020 по 25.012021 ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, яка охопила період з 01.01.2020 по 31.12.2020.
За результатами перевірки відповідачем складено акт ревізії № 03-30/001 від 25.01.2020 року (а.с.10-19). В ході ревізії в частині дотримання законодавства при використанні коштів державного бюджету, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та стан збереження державного майна встановлено наступне (а.с.17-19).
Висновок акту ревізії: ревізією дотримання законодавства при використанні коштів державного бюджету, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та стан збереження державного майна встановлено проведення касових видатків ТМО МВС на суму 980000,00 грн. не у відповідності п. 1 Розпорядження 353-р.
Не погоджуючись із зазначеними в акті порушеннями, ТМО МВС надала до Управління Північного офісу Держаудитслужби заперечення №189/33/26- 2021 від 08.02.2021 (а.с.20-23).
03.03.2021 на адресу позивача надійшов лист від Відповідача за №260608-14/790-2021 від 01.03.2021 «Про розгляд заперечення» із додатком - висновки на заперечення до акту ревізії. Відповідно до висновку відповідачем не прийнято заперечення позивача (а.с.24-30).
12.03.2021 Управління Північного офісу Держаудитслужби пред'явило позивачу вимогу про усунення виявлених порушень №260603-14/833-2021 від 04.03.2021 за актом ревізії від 25.01.2021 №03-30/001 (а.с.5):
1. Повернути до державного бюджету нот ти. як те передбачено п.32 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМ України від 29.03.2002 №415 (далі - Порядок №415) в сумі 980000,00 грн., що використані не у відповідності до п. 1 розпорядження КМ України від 25.03.2020 № 353-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету».
2. Забезпечити дотримання в подальшій роботі Порядку № 515.
Інформацію про вжиті заходи з усунення порушення надати Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області до 01.04.2020 року.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХІІ (далі - Закон №2939-ХІІ).
Згідно зі ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірки закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
На підконтрольних установах, щодо яких за відповідний період їх фінансово-господарської діяльності відповідно до цього Закону проведено державний фінансовий аудит, інспектування за ініціативою органу державного фінансового контролю не проводиться.
Постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 28.10.2015 створено Державну аудиторську службу України, як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
За приписами пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль у: міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); суб'єктах господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні та реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: інспектування (ревізії).
Згідно із пунктом 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 № 266 «Про утворення міжрегіональних органів Державної аудиторської служби» до складу органів Державної аудиторської служби України входять Держаудитслужба та такі міжрегіональні територіальні органи: Північний офіс Держаудитслужби, Північно-східний офіс Держаудитслужби; Західний офіс Держаудитслужби та Східний офіс Держаудитслужби, які також наділені вищевказаними повноваженнями щодо вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб.
Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок № 550.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.
Відповідно до пункту 16 Порядку № 550 ревізія проводиться шляхом: документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об'єкта контролю, пов'язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень. (пункт 46 Порядку № 550).
За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.
Зазначені норми також кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Пунктом 13 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.
Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.
Тобто, органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки (зокрема обов'язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься), і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.
Спірна вимога Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області «Про усунення порушень законодавства у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області» є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов'язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.
Бюджетним кодексом України регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 БК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 113 БК України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита).
Отже, Держуадитслужба як учасник бюджетного процесу уповноважена БК України на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства (у частині цільового і ефективного використання бюджетних коштів), наділена правомочностями з накладення санкції у вигляді попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства.
Суд зазначає, що Закон №2939-ХІІ визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, проте саме БК України регламентує, зокрема, питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а відтак є спеціальним нормативним актом щодо регулювання правовідносин в частині способів і форм притягнення осіб до відповідальності за порушення бюджетного законодавства. І саме вказаним спеціальним законом передбачено повноваження органів державного фінансового контролю накладати попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 24 частини першої статті 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме - нецільове використання бюджетних коштів.
Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 117 БК України за порушення бюджетного законодавства до учасників бюджетного процесу можуть застосовуватися такі заходи впливу, зокрема, як: попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства з вимогою щодо усунення порушення бюджетного законодавства - застосовується в усіх випадках виявлення порушень бюджетного законодавства; зупинення операцій з бюджетними коштами - застосовується за порушення бюджетного законодавства, визначені пунктами 1 - 3, 10, 11, 14 - 29, 32 - 36, 38 і 40 частини першої статті 116 цього Кодексу, у порядку, встановленому статтею 120 цього Кодексу.
За приписами 1 статті 119 БК України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:
бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);
напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів;
бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).
Надаючи оцінку виявленим під час ревізії порушенням в частині дотримання законодавства при використанні коштів державного бюджету, а також коштів, отриманих з інших джерел, для забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та стан збереження державного майна встановлено проведення касових видатків ТМО МВС на суму 980000,00 грн. не у відповідності п. І Розпорядження 353-р., суд виходить з такого.
Відповідно до Закону № 1645-111 Кабінет Міністрів України видає постанову від 20.03.2020 №225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. на території України», якою затверджує Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих па запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. на території України.
Пунктом 1 розпорядження КМ України від 25.03.2020 № 353-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Міністерству внутрішніх справ України виділені кошти для закупівлі засобів індивідуального захисту та медичного обладнання з метою здійснення санітарно-карантинного контролю під час проведення протиепідемічних заходів з протидії поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19. спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. на території України (а.с.32).
Відповідно до п.2 розпорядження № 353-р Міністерству внутрішніх справ затвердити у тижневий строк за погодженням з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і Міністерством фінансів перелік витрат, пов'язаних із здійсненням заходів, передбачених у пункті І цього розпорядження.
Вказаний перелік витрат МВС затверджений. У найменуванні витрат вказано - придбання індивідуального захисту та медичного обладнання (а.с.33).
Так, ДУ ТМО звернулося із листом від 19.06.2020 №874/33/26-2020 до Департаменту охорони здоров'я та реабілітації МВС України щодо виділення додаткових асигнувань по загальному фонду Державного бюджету на загальну суму 980 тис. грн. До листа додано розрахунки, які обґрунтовують показники видатків бюджету на 2020 рік. Зокрема у розрахунку вказано код програми класифікації видатків - КПКВ 1001710, код економічної класифікації видатків - КЕКВ 3110, найменування товару - Автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090 (у комплекті з набором реагентів для визначення коронавірусу (COVID- 19) (а.с.34-37).
Департаменту охорони здоров'я та реабілітації МВС України погодило питання придбання медичного обладнання Автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090 (у комплекті з набором реагентів для визначення коронавірусу (COVID- 19) затвердивши кошторис та план асигнувань.
Позивачем проведено закупівлю Автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090.
Щодо тверджень акті ревізії, що Автоматичний імуноферментний аналізатор Labline-090 не відноситься до медичного обладнання, суд зазначає наступне.
Автоматичний імуноферментний аналізатор відповідно Національного класифікатора України (Класифікатор медичних виробів НК 024:2019) затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05.02.2019 №159 має код 18627. Вказаний Класифікатор дає визначення термінів «медичний виріб» - будь-який інструмент, апарат, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для зання спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належною функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профіктики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта у разі захворюння (а.с.38).
У Переліку №225 у розділі «Медичне обладнання для закладів охорони здоров'я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19» за кодом згідно з УКТЗЕД 3822 00 00 00, 9027 значиться «Комплект обладнання для проведення досліджень методом ІФА» (а.с.41).
У висновках на заперечення до акту ревізії відповідач вказує, що відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 комплектне обладнання для проведення дослідження методом ІФА відноситься до лабораторного, а не до медичного обладнання.
Суд зазначає, що якщо проаналізувати Єдиний закупівельний словник за кодом 33000000-0«Медичне обладнання, фармацевтична продукція та засоби особистої гігієни», то комплектне обладнання для проведення дослідження методом ІФА відноситься до коду 33127000-6 «Прилади для імунного аналізу», а це - медичне обладнання. «Фармацевтична продукція» розпочинається з коду 33600000-6, а «Засоби особистої гігієни» - з коду 33700000-7 (а.с.39-40).
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що потреба позивача у придбанні автоматичного імуноферментного аналізатора Labline-090 (у комплекті з набором реагентів для визначення коронавірусу (COVID- 19) була обґрунтованою, оскільки вона перевірена та підтверджена головним розпорядником коштів (МВС), про що свідчить факт затвердження головним розпорядником Кошторису на 2020 рік від 01.07.2020, Плану асигнувань на 2020 рік та Переліку витрат МВС відповідно до яких ДУ ТМО виділені кошти загального фонду за програмою класифікації видатків 1001710 та кодом економічної класифікації видатків КЕКВ 3110 з метою придбання обладнання відповідно до заявленої у розрахунках потреби.
Відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За таких обставин, під час розгляду справи висновки відповідача про проведення позивачем касових видатків в сумі 980000,00 грн. не у відповідності п.1 Розпорядженню № 353-р, не знайшли свого підтвердження.
Відтак, вимога про зобов'язання повернути до державного бюджету кошти, як не передбачено п.32 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою КМ України від 29.03.2002 №415 в сумі 980000,00 грн., що використані не у відповідності до п. 1 Розпорядження КМ України від 25.03.2020 № 353-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету», - є необґрунтованою.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Отже, відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області викладеної у листі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 04.03.2021 №260603-14/833-2021 «Про усунення порушень законодавства у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області», у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а пункт 1 вказаної вимоги підлягає скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача з відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" (вул. Професора Кравченка, 2, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 08734196) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 40479560) про визнання протиправним та скасування пункт вимоги, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати пункт 1 вимоги Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області викладені у листі управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 04.03.2021 №260603-14/833-2021 «Про усунення порушень законодавства у Державній установі «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області».
Стягнути з Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 28 травня 2021 року.
Суддя О.Г. Попова