Україна
Донецький окружний адміністративний суд
18 травня 2021 р. Справа№200/1574/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Загацької Т.В.,
при секретарі судового засідання Скрипник К.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Лушер Н.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Університетська, 6) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецької обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності Донецької обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/5411/20-а, яким допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020; стягнення з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку (неотриману заробітну плату) за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/5411/20-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020, за період з 13.10.2020 по 31.01.2021 включно, у сумі 164369,20 (сто шістдесят чотири тисячі триста шістдесят дев'ять гривень двадцять копійок), з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на затримку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а, яким допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020. Звертає увагу суду, що довідка прокуратури Донецької області від 15.05.2020 №18-85-677 про заробітну плату була видана в прокуратурі Донецької області. На теперішній час змінено назву прокуратури Донецької області на Донецьку обласну прокуратуру та рішенням суду поновлено позивача в Донецьку обласну прокуратуру, з 11.09.2020 встановлені інші посадові оклади прокурорів, які позивач повинен був отримувати після поновлення па роботі з 13.10.2020 згідно ч.1 ст.81, ч.2 ст.81, ч.3 ст.81, ч.4 ст.81 та ч.7 ст.81 Закону України «Про прокуратуру». Вважає, що на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 164369,20 грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що судом поновлено ОСОБА_1 не в прокуратуру, з якої його було звільнено - прокуратури Донецької області, а на посаді Донецької обласної прокуратури, в той час, коли закон передбачає єдину можливість переведення на посаду в новостворену прокуратуру - тільки через успішне проходження процедури атестації. Виконання рішення суду щодо поновлення ОСОБА_1 в Донецькій обласній прокуратурі призведе до прямого порушення вимог закону №113-ІХ. З приводу виконання рішення суду листами ОСОБА_1 було неодноразово повідомлено та запропоновано невідкладно прибути до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури для ознайомлення з наказом та надати оригінал трудової книжки. Але ОСОБА_1 до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури не з'явився. Крім того, позивач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про відмову роботодавця виконувати рішення суду та його умислу, спрямованого на такі дії чи бездіяльність. Таким чином, на думку відповідача, порушень вимог статті 236 КЗпП України не вбачається, а отже відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення про поновлення на роботі. Вважає, що для негайного виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі прокуратурою було вжито вичерпних заходів у межах діючого законодавства, наразі рішення суду виконано, його конституційні права не порушені.
Ухвалою суду від 25.02.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено справу розглядати за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 04.03.2021.
Ухвалою суду від 04.03.2021 відкладено підготовче засідання на 20.04.2021.
Ухвалою суду від 30.03.2021 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи Easycon задоволено.
Ухвалою суду від 20.04.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.05.2021.
Ухвалою суду від 29.04.2021 клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи Easycon задоволено.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та надав пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , та проходив службу в прокуратурі Донецької області (нині - Донецька обласна прокуратура) з 11.12.2012 на різних посадах, що підтверджується записами у трудовій книжці серії НОМЕР_3 .
Судом встановлено, що позивач з 11.12.2012 до 04.05.2020 працював в органах прокуратури України на різних прокурорсько-слідчих посадах.
Наказом прокуратури Донецької області №368-к від 04.05.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури.
Зазначені обставини встановлені в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а, і підтверджуються матеріалами справи.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а позовні вимоги ОСОБА_1 до Донецької обласної прокуратури, Другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення другої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора від 09.04.2020 №303 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 №368-к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020. Стягнуто з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.05.2020 по 12.10.2020 в сумі 112566 (сто дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) гривень 30 копійок. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Донецької обласної прокуратури судовий збір в розмірі 220 (двісті двадцять) гривень 20 копійок. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора судовий збір в розмірі 220 (двісті двадцять) гривень 20 копійок. В решті позовних вимог відмовлено. Постанову в частині поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 21489,93 грн. (з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів) звернуто до негайного виконання.
З метою забезпечення виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 звернувся до органів Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання виконавчого листа №200/5411/20-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 03.12.2020 ВП №63800338 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим документом.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 15.02.2021 ВП №63800338 виконавчий лист №200/5411/20-а виданий 15.10.2020 було повернуто стягувачу.
Наказом Донецької обласної прокуратури №1946-к від 31.12.2020 скасовано наказ прокурора Донецької області №368-к від 04.05.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області з 05.05.2020. Підставою зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження №63800338 від 03.12.2020, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а.
В судовому засіданні позивач пояснив, що з 19.03.2021 працює на посаді слідчого в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у м.Краматорську.
Доказів виплати позивачу середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а за період з 13.10.2020 по 31.01.2021 включно до суду не надано.
Згідно довідки про середньомісячну заробітну плату від 02.07.2020 №18-85-830 встановлено, що останніми 2 повними календарними місяцями, які передували звільненню ОСОБА_1 , є березень та квітень 2020 року. Відповідно до зазначеної довідки середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складає 1023,33 грн.
Частиною 1 ст.129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з п.3 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Частинами 1 та 7 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Приписами ст.236 КЗпП України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.2 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 236 КЗпП України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо працівник не вчинив додаткові дії, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Добровільне виконання рішення суду боржником - це його законодавчо встановлений обов'язок. Зазначений обов'язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.
У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Відповідно до ст.236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов'язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.
У постанові від 12.06.2019 у справі №826/18436/16 Верховний Суд зазначив, що наведений обов'язок виплатити поновленій на посаді особі середній заробіток за час вимушеного прогулу не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді.
Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст.236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.
Так, судом встановлено та не заперечується відповідачем, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №200/5411/20-а своєчасно виконано не було.
ОСОБА_1 на виконання вищезазначеного рішення суду був поновлений на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області наказом №1946-к від 31.12.2020.
При цьому суд відхиляє доводи відповідача в якості підстави невиконання рішення суду про те, що позивач не з'явився до відділу кадрової роботи та державної служби обласної прокуратури, оскільки норми КЗпП України не містять застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, у разі якщо працівник не вчинив додаткових дій, що вказують на його бажання поновитися на роботі.
Суд вважає, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно виконується не з часу набуття ним законної сили (як це передбачено для переважної більшості судових рішень), а негайно з часу його проголошення (постановлення).
Аналогічна правова позиція визначена Верховним Судом в судовій практиці у подібних справах, зокрема, у постанові від 09.02.2018 у справі №П/811/218/14, від 16.02.2018 у справі №807/2713/13-а.
Відповідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача на вжиття всіх можливих заходів для працевлаштування позивача, зокрема, поновлення позивача на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області, оскільки рішенням суду ОСОБА_1 був поновлений на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань саме Донецької обласної прокуратури.
Суд не приймає доводи позивача про те, що оскільки рішенням суду позивача поновлено на посаду в Донецьку обласну прокуратуру, в якій з 11.09.2020 встановлені інші посадові оклади прокурорів, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду у сумі 164369,20 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 п.32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.
Умови обчислення середньої заробітної плати визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок).
Абзацом 3 п.2 Порядку передбачено, що у всіх інших випадках (крім випадків обчислення середньої заробітної плати для оплати щорічної відпустки) збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Відповідно до п.5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
За правилами п.8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до довідки про середньомісячну заробітну плату від 02.07.2020 №18-85-830 встановлено, що останніми 2 повними календарними місяцями, які передували звільненню ОСОБА_1 є березень та квітень 2020 року. Відповідно до зазначеної довідки середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складає 1023,33 грн.
Відтак, загальна сума середньої заробітної плати за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі за період з 13 жовтня 2020 року по 31 січня 2021 року становить 76749,75 грн. (1023,33 грн. х 75 робочих днів). З вказаної суми слід відрахувати податки, збори та інші обов'язкові платежі, які утримуються із сум доходу, нарахованого на користь фізичної особи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з Донецької обласної прокуратури середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на посаді.
Щодо вимоги позивача звернення до негайного виконання рішення суду у частині присудження виплати середнього заробітку (неотриману заробітну плату) за один місяць, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про: 1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби; 4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; 5) уточнення списку виборців; 6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; 7) включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: 1) у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті; 2) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності громадського об'єднання; про примусовий розпуск (ліквідацію) громадського об'єднання; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства; 4) про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань.
Оскільки в даній справі суд не вирішує питання щодо стягнення періодичних платежів, то вищевказана норма закону не підлягає застосуванню.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 80, 90, 132-139, 143, 241-246, 250, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Донецької обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул.Університетська, буд.6, м.Маріуполь, Донецька область, 87500) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної прокуратури щодо несвоєчасного виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/5411/20-а, яким допущено до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020.
Стягнути з Донецької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №200/5411/20-а, допущеного до негайного виконання у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Донецької обласної прокуратури з 05.05.2020, за період з 13.10.2020 по 31.01.2021 включно, у сумі 76749,75 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок дев'ять гривень сімдесят п'ять копійок), з відрахуванням податків, зборів та обов'язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 18.05.2021.
Повний текст рішення виготовлено 28.05.2021.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька