05 травня 2021 року Справа № 160/2934/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача-2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 лютого 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1: комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача-2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, меншому, ніж передбачено статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня учасникам бойових дій повинна виплачуватись у розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач до 5 травня 2020 року, не дотримуючись вимог ст. 13 Закону №3551-ХІІ, здійснив виплату разової грошової допомоги в розмірі 3160 грн., що є значно меншим ніж семи мінімальних пенсій за віком. Відтак, позивач вважає дії відповідача незаконними та протиправними, та задля захисту свого порушеного права останній вимушений звернутися із позовом до суду.
05.04.2021 року від комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій виплачується у розмірі, визначеному КМУ в межах бюджетних призначень, встановлених закони про Державний бюджет. Відповідач вказує, що постанова КМУ від 19.02.2020 №112, якою встановлений розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій за 2020 рік 1390 грн., не визнана неконституційною та є чинною. При цьому, відповідач окремо зазначив, що Комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради є неналежним відповідачем у справі.
05.05.2021 року від Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить визнати його неналежним та відмовити у позові повністю. В обґрунтування правової позиції відповідач зазначає, що Департаментом не ведеться персональний облік отримувачів допомоги по містах та районах області, не здійснюється персональне нарахування та виплата усіх видів допомог.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2021 року зазначена вище справа розподілена та 01.03.2021 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення від 10.08.2015 року (Серія НОМЕР_1 ), яка наявна в матеріалах справи.
Як зазначив позивач у поданій до суду позовній заяві, останній проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України на посаді начальника юридичної служби родів військ і служб. Відповідно п.п. «б» п.2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказом командувача Національної гвардії України від 22.08.2019 №148 о/с позивача було звільнено в запас з військової служби за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу. В порядку реалізації даного наказу, після проведення взаєморозрахунків, позивача було виключено зі списків особового складу наказом командира військової частини ЗОН від 28.08.2019 №224 (по стройовій частині). На даний час позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в УПСЗН за місцем реєстрації як особа з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи та у відповідності до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком.
10 квітня 2020 року на особистий рахунок банківської картки через філію АТ «Ощадбанк» позивач отримав вказану виплату в розмірі 3160 гривень.
Згідно довідки КЗ “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради» позивачем отримано щорічну разову грошову допомогу ветеранам війни до 5 травня за 2020 рік - 3160 грн. у квітні 2020 року.
Як убачається із матеріалів справи, 29.09.2020 року позивач звернулася до КЗ “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради» із заявою, в якій просив провести перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня (за 2020 рік) у розмірі, на який останній має право станом на день призначення виплати, тобто в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Листом від 08.09.2020 року за вих. № С-711/01/2018-01-18 КЗ “Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення” Дніпропетровської обласної ради» повідомив наступне.
«…В 2020 році ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня відповідно ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” нараховано в розмірі, передбаченому постановою КМУ від 19.02.2020 № 112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, а саме:
- в квітні 2020 року в розмірі 3160,00 грн.
Згідно ст. 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення - Міністерство соціальної політики України.
Органом соціального захисту населення обласного рівня є департамент соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
КЗ “Центр здійснення соціальних виплат” ДОР” (далі - Заклад) не є жодним з цих органів.
По суті Заклад здійснює підготовку відомостей на виплату (друк та направлення до банківських установ/ центрів поштового зв'язку) на підставі розпоряджень органів соціального захисту населення - суб'єктів владних повноважень.
Відтак, Заклад самостійно не призначає та не визначає розміру жодного виду допомоги, зокрема щорічної разової грошової допомоги до 5 травня…».
Не погоджуючись з розміром отриманої виплати, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Правовий статус ветеранів війни визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22 жовтня 1993 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону № 3551-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи-десять мінімальних пенсій за віком; ІІ групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Підпунктом "б" пп. 2 п. 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року (набрав чинності 01 січня 2008 року) статтю 13 частину 5 Закону України № 3551-XII викладено у такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28 грудня 2007 року.
У подальшому Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України та з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні щодо окремого бюджетного року постанови, а саме: № 147 від 31 березня 2015 року, № 141 від 02 березня 2016 року, № 233 від 05 квітня 2017 року, № 170 від 14 березня 2018 року, № 237 від 20 березня 2019 року та № 112 від 19 лютого 2020 року, якими визначався, зокрема, розмір та порядок виплати разової грошової допомоги інвалідам війни.
Зокрема, у постанові Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" № 112 від 19 лютого 2020 року (набрала чинності 25 лютого 2020 року) визначено розмір виплати разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни III групи - 3160 гривень.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 у справі № 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, з 27 лютого 2020 року застосовуються положення статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року № 367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.
Приписами ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року встановлено, що мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Так, ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» № 294-IX від 14 листопада 2019 року встановлено у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2020 року - 1638,00 гривень.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни у 2020 році складає 11466,00 грн. (1638,00 грн. х 7).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020 року у справі № 440/2722/20, яка залишена без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 року.
Разом з тим, це судове рішення є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової щорічної грошової допомоги до 5 травня (Управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат) щодо нарахування і виплати разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році у розмірі, передбаченому ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було отримано разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі, меншому, ніж передбачено приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому, суд дійшов висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо посилання КЗ "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, то суд зазначає наступне.
Так, зі змісту постанови Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі № 440/2722/20 слідує, що це рішення є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому ст. 13 Закону № 3551-XII.
Крім того, абз. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" установлено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і Про жертви нацистських переслідувань" (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України(далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат). Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання).
Таким чином, визначений Кабінетом Міністрів України порядок передбачає, що виплату грошової допомоги до 5 травня проводить саме Міністерство соціальної політики через відповідні структурні підрозділи (районні органи соціального захисту населення та центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).
Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 22.03.2019 року № ОД-65/0/209-19 "Про передачу функцій", починаючи з 2019 року функції з нарахування та здійснення соціальних виплат за КПКВК 2501150 передано до Комунального закладу "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення Дніпропетровської обласної ради.
Крім того, в Департаменті відсутні списки щодо осіб, які мають право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня, про що також самостійно повідомлено цим відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Суд звертає увагу на те, що комунальним закладом "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради здійснювалась виплата грошової допомоги до 5 травня позивачу, а тому, саме комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради є належним відповідачем у справі, оскільки вказаний висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 13.01.2021 року у зразковій справі № 440/2722/20.
Таким чином, належним відповідачем у даній справі є Комунальний заклад "Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської обласної ради.
Відтак, в даному випадку належним способом захисту прав позивача є:
- визнати протиправної бездіяльності комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язання комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч. ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради, відповідача-2: Департаменту соціального захисту населення Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи в розмірі меншому, ніж сім мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати комунальний заклад «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму щорічної разової грошової допомоги як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник