28 травня 2021 року Справа № 160/4843/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАС СІДС Україна" про застосування заходів реагування,
30.03.2021 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна», в якому просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Луганська, буд. 50 Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» до повного усунення порушень.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що актом перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 22.03.2021 року №34 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація об'єкта відповідача з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі; відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
20.04.2021 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що на дату подання відзиву відповідачем здійснено ряд заходів щодо повного або часткового (знаходяться в процесі роботи) усунення порушень. Відповідачем повністю усунено 9 порушень, ще 5 знаходяться на стадії виконання та завершення. Відповідач не погоджується з тим, що 5 порушень (таких як навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, нездійснення декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, непроведення експертизи декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки і не створення на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та системи оповіщення) є підставою для застосування визначеного позивачем заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів. Повне зупинення роботи є виключним заходом, обрання якого є можливим лише у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю або здоров'ю людей.
20.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» про розгляд справи № 160/4843/21 за правилами загального позовного провадження відмовлено.
29.04.2021 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій викладено незгоду з позицією відповідача, заявленою у відзиві, та вказано на те, що позивач не звертався із заявою щодо проведення перевірки з питання усунення порушень, надані відповідачем докази не дають змогу дійти висновку про усунення порушень. За даними Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки ТОВ «МАС СІДС Україна» є об'єктом підвищеної небезпеки другого класу. Саме акт перевірки від 22.03.2021 року №34 є належним доказом виявлених порушень та зазначені в ньому порушення слугують підставою для застосування заходів реагування.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
У період з 12.03.2021 року по 22.03.2021 року посадовими особами Царичанського районного сектору Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень, будівель та споруд за адресою: 51040, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Луганська, буд.50, за наслідками якої складено акт №34 від 22.03.2021 року.
В акті зафіксовано низку порушень щодо додержання ТОВ «МАС СІДС Україна» вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, Кодексу цивільного захисту України № 5403-VI (далі - КЦЗУ), Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001 № 2245-III (далі - ЗУ № 2245), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України «Системи протипожежного захисту», затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Національного стандарту України «Системи пожежної сигналізації та оповіщування. Частина 14. Настанови щодо побудови, проектування, монтування, введення в експлуатацію, експлуатування, і технічного обслуговування» (далі - ДСТУ-Н CEN/TS 54-14:2009), Національного стандарту України «Системи протипожежного захисту. Настанова з підтримання експлуатаційної придатності», наказ ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 22 вересня 2020 р. № 232 (далі - ДСТУ 9047:2020), «Правила улаштування електроустановок», Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 956 «Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки» (далі - Порядок ідентифікації ОПН), Постанови Кабінету Міністрів України №1788 від 16.11.2002 «Про затвердження Порядку і правил проведення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру» (далі - ПКМУ №1788), а саме:
- не організовано підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту відповідно до п.7.2.2 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (відсутній експлуатаційний журнал відповідно до п.10.2 розділу 10 ДСТУ-Н СЕЦ/ТБ 54- 14:2009 та п.4.2.2 ДСТУ 9047:2020 «Настанова з підтримання експлуатаційної придатності);
- не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- не здійснено декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;
- не проведено експертизу декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки;
- не здійснено обов'язкове страхування цивільної відповідальності суб'єкта господарювання;
- не переглянуто план локалізації і ліквідації аварій;
- не створено на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерську службу;
- не забезпечено аварійно-рятувальне обслуговування;
- не створено на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та систему оповіщення;
- не встановлено електророзетки на не горючі основи (конструкції) або з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра в приміщенні тимчасових робітників;
- не укомплектовано пожежні щити (стенди) №1 , №3 , №4 засобами пожежогасіння, а саме: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.;
- не вказано на пожежних щитах (стендах) їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів;
- на пожежних щитах не забезпечено захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних променів;
- насосні станції не відповідають вимогам пожежної безпеки, а саме не зазначено написом на дверях місце зберігання ключів насосної станції.
Акт перевірки вручено т.в.о. генерального директора ОСОБА_1 22.03.2021 року. У розділі акта перевірки «пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного акта перевірки» зазначено «пояснення, зауваження та заперечення відсутні».
Виявлення наведених порушень стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно із ст. 1, ч. 5, ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.
Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обовязкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);
- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;
- неподання суб'єктом господарювання документів обовязкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;
- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоровя людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.
Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Як видно з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.
Відповідачем під час розгляду справи надавались докази часткового усунення порушень, такі як: експлуатаційний журнал №1, журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань несправностей) СПЗ, лист вих. №64 від 09.04.2021 року, договір №16 надання послуг від 08.04.2021 року, договір № 303900717.21 від 12.04.2021 року, план ліквідації аварій, договір №01042021 від 01.04.2021 року, фото, платіжні доручення, рахунки, акти здачі-приймання робіт, копія наказу «Про покладення обов'язків з функції диспетчерської служби на підприємстві на охоронну організацію ТОВ «Ліверпуль» № 116 від 15.04.2021 року.
Проаналізувавши надані відповідачем докази на підтвердження усунення порушень, заперечення позивача стосовно дійсного стану порушень та відсутності звернення відповідача із заявою про перевірку усунення порушень, підтвердження відповідачем факту неповного усунення порушень та залишення неусунутими таких порушень, як непроведення навчання керівного складу з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки, нездійснення декларування безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, непроведення експертизи декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки і нестворення на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайної ситуації та системи оповіщення, суд зазначає наступне.
За даними Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки ТОВ «МАС СІДС Україна» є об'єктом підвищеної небезпеки другого класу.
Суд зазначає, що часткове усунення порушень не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за встановлені порушення, більш того, вказані порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей у сукупності разом, а не кожний окремо, а тому висновок відповідача про те, що неусунуті порушення не створюють загрози, є хибним.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є:
- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Верховний Суд у постанові від 30.06.2020 року у справі №820/10989/15 зауважує, що відповідач згідно з частиною першою статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен був звернутися з письмовою заявою до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням і для перевірки усунення порушень вимог законодавства виявлених під час планової перевірки. Проте матеріали справи не містять доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних у приписі, і прохання провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень. Матеріали справи не містять висновку позивача, що відповідач усунув зафіксовані в акті перевірки порушення, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи відповідача про відсутність порушень не підтверджені належними доказами. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій відповідач не заперечував проти того, що ним не усунуті всі порушення зазначені в приписі.
Отже, наявність акту перевірки про усунення порушень є підставою для незастосування до відповідача заходів реагування за виявлені порушення. Проте, такого акту перевірки суду не надано.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю (п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).
Отже, настання реальної загрози життю та здоров'ю людей слід пов'язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) і з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.
Суд робить висновок, що неусунуті порушення, які підтверджені відповідачем, можуть призвести до незнання працівників правил цивільного захисту та непопередження працівників щодо займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища, а тому відповідно до приписів статі 2 Кодексу цивільного захисту України є тими обставинами, які можуть призвести до настання реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Крім того, слід зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.06.2020 року у справі №820/10989/15.
З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що виявлені порушення під час планової перевірки об'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору за подання адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.
Позивачем на виконання вказаної ухвали 06.05.2021 року надано суду платіжне доручення №495 від 28.04.2021 року про сплату судового збору на суму 2270 грн.
Як передбачено ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись, ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Короленка, буд. 4, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» (вул. Луганська, буд. 50, с. Могилів, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51040, код ЄДРПОУ 35570547) про застосування заходів реагування - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Могилів, вул. Луганська, буд. 50 Товариства з обмеженою відповідальністю «МАС СІДС Україна» до повного усунення порушень.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський