28 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1849/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2020 №0043020705.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку магазину, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність позивач. За результатами перевірки складено акт від 02.12.2020 № 19283/03-20-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв”.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 21.12.2020 №0043020705 про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу у сумі 10000,00 грн.
Позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.
Вважає, що посадові особи ГУ ДПС у Волинській області, які проводили перевірку згідно направлень від 19.11.2020 №2078, №2079 не мали на це повноважень у зв'язку із закінченням строку дійсності таких направлень, які дійсні 10 діб, а перевірка проведена 02.12.2020.
Також позивач вказує на відсутність конкретних підстав для проведення перевірки, а зазначено в наказі на проведення перевірки лише посилання на відповідні норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), що регулюють призначення перевірки та повноваження контролюючих органів. Зокрема, не зазначено та не доведено до відома позивача інформацію, яку контролюючий орган отримував у встановленому законодавством порядку про можливі порушення вимог податкового чи іншого законодавства позивачем, про які йде мова у вказаних підпунктах ПК України та є підставою для призначення і проведення перевірки. Не вказано коли та ким така інформація була надана.
Таким чином, позивач вважає, що контролюючий орган ініціював проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_2 без жодної визначеної законом умови, за відсутні законодавчо мотивованих підстав для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове-повідомлення-рішення. На думку позивача, зазначена обставина є самостійною, окремою, умовою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Крім того, Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)“ №533-ІХ від 17.03.2020 було установлено мораторій на проведення всіх документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, який Законом України №591-ІХ від 13.05.2020 було продовжено до останнього календарного дня місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Позивач вказує на те, що за результатами дослідження акта фактичної перевірки встановлено факт реалізації вина «Кагор Український Таїрово Преміум», об'ємом 1 літр (код УКТЗЕД 2204219800) кріплене за ціною нижчою, від установлених мінімальних роздрібних цін (45,00 грн.). Як зазначено в акті, вказаний факт встановлено на підставі фіскального чеку №1738 від 20.11.2020, що був виданий продавцем при реалізації товару. Крім того, при перевірці використано ліцензії, КОРО, реєстраційне посвідчення на РРО.
Однак позивач вважає, що установлені обставини і наведені вище документи не підтверджують висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, оскільки самі висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на підставі даних, отриманих на підставі фіскального чеку, ліцензії, КОРО, реєстраційного посвідчення на РРО, без перевірки реалізованих алкогольних напоїв на вміст спирту, тоді як відповідно до абзацу 13 частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” безпосереднім об'єктом правопорушення (предметом) є конкретний алкогольний напій, який визначається відповідно до згаданих положень статті 1 цього Закону та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв”, а не за назвою в документах суб'єкта господарювання.
Питання щодо проведення експертизи для визначення автентичності проданих алкогольних напоїв контролюючим органом також не вирішувалось.
Отже, на думку позивача, посадовими особами податкового органу не встановлено, що реалізований алкогольний напій відноситься до категорії «Вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л або в іншій тарі місткістю 1 л», на які мінімальна роздрібна ціна має становити 49 грн., а не до категорії «Вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 1 л», на які мінімальна роздрібна ціна становить 42 грн.
З урахуванням вищенаведеного просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.12.2020 №0043020705.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позов представник відповідача не погоджується із позовними вимогами з наступних підстав.
Вважає, що перевірка проведена з дотриманням податкового законодавства та проведена на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, яким визначено дві окремі групи правових підстав для проведення фактичної перевірки: “наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства…” та “здійснення функцій, визначених законодавством…”. Позивач здійснив допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки та не скористався правом їх недопуску, передбаченого абзацом п'ятим пункту 81.1 статті 81 ПК України.
У пункті 2 наказу про проведення наказу про проведення фактичної перевірки №2530 від 19.11.2020 зазначено провести перевірку протягом 10 діб, починаючи з 23 листопада 2020 року, а не з 19.11.2020, Відтак, представник відповідача вказує на те, що перевірка закінчилася 02.12.2020 року з дотриманням 10-денного строку.
Додатково зазначає, що перевірка проведена з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України, яким установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, крім, зокрема, фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Оскільки перевірка проведена на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 ст. 80 ПК України, тому контролюючий орган дотримався вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.
Щодо встановлення під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства з дотримання розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв зазначає наступне.
Під час проведення фактичної перевірки встановлено факт купівлі товару: вино ордин. кріплене десертне спец. типу, солодке червоне «Кагор український Таїровський Преміум» 1 л., купленого в кількості 10 шт. на загальну суму 337,80 грн., згідно товарно-транспортної накладної №КТ000146774 від 28.04.2020, виписаної ТзОВ “СТС-ГРУПП” (постачальник) та ФОП “ ОСОБА_1 ” (покупець). Реалізація одніє пляшки такого вина відбулася відповідно до чеку №1738 від 20 листопада 2020 року. А тому відповідно до цих документів даний алкогольний напій є кріпленим, мінімальна роздрібна ціна за 1 л на який встановлена у розмірі 49 гривень, при цьому позивачем реалізовано таке вино по ціні 45 грн., що є менше мінімальної роздрібної ціни на такий товар. У зв'язку з цим до позивача у відповідності до абзацу 17 частини другої статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” застосовано фінансову санкцію у сумі 10000,00 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.2020 №0043020705.
На підставі наведеного просить у задоволенні позову відмовити повністю, а розгляд справи здійснювати в судовому засіданні за участю представника ГУ ДПС у Волинській області.
У доповненнях до відзиву представник відповідача повідомила та надала докази фактичних підстав для проведення перевірки позивача, а саме лист ДПС України №17267/7/99-00-07-05-02-07 від 28.09.2020, з якого слідує, що у податкового органу наявна інформація щодо суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО.
Ухвалою суду від 28 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, з урахуванням строків, визначених статтею 258 КАС України.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову на підставі наступного.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі підпунктів 20.1.9, 20.1.10, 20.1.11 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2, пункту 80.8 статті 80, підпункту 52-2 пункту 52 Підрозділу 10 “Інші перехідні положення” ПК України з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення розрахункових операцій, наявності ліцензій, виробництва та обігу підакцизних товарів було видано наказ від 19 листопада 2020 року № 2530 “Про проведення фактичної перевірки”, яким наказано провести перевірку суб'єкта господарювання ОСОБА_1 , а саме господарської одиниці: магазину за адресою: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог ПК України, вимог Законів України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06 липня 1995 року №265/95-ВР, “Про ліцензування видів господарської діяльності” від 02.03.2015 №222-VІІ, “Про оплату праці” від 24.03.1995 №108/95-ВР, “Про платіжні системи та перекази коштів в Україні” від 05.04.2001 №2346-ІІІ, постанови Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні”, Кодексу Законів про працю України від 10.12.1971 №322-VІІІ, із наступними змінами та доповненнями. Перевірку вказано провести протягом 10 діб, починаючи з 23 листопада 2020 року. Період діяльності, що перевіряється, визначений статтею 102 ПК України.
На підставі вказаного наказу від 19.11.2020 року № 2530 та направлень на перевірку від 19.11.2020 №2078, №2079, №2183, №2184 посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області 02 грудня 2020 року проведено фактичну перевірку вищенаведеного магазину позивача.
Під час перевірки встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: згідно з контрольною стрічкою реєстратора розрахункових операцій (РРО) №300714740 (фіскальний чек за 20.11.2020) реалізовано «Вино кагор Український Таїровський Преміум» 1 літр (УКТЗЕД 2204219800) кріплене за ціною 45,00 грн. при встановленій мінімальній роздрібній ціні 49,00 грн. за такий товар.
За наслідками проведення перевірки складено акт від 02 грудня 2020 року № 19283/03-20-07/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” (далі - Постанова №957).
Акт перевірки підписаний ФОП ОСОБА_1 без зауважень.
На підставі вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Волинській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2020 року №0043020705, яким на підставі пункту 54.3 статті 54, абзацу 17 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 10000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятим за наслідками такої перевірки податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржило його у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Як передбачено підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 ПК визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами першим-четвертим підпункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).
При цьому абзац п'ятий підпункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що у разі непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено випадки, коли платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки:
- непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків документів, визначених абзацами другим-четвертим пункту 81.1 статті 81 ПК України (направлення та наказу на проведення перевірки, службового посвідчення);
- оформлення документів, вказаних в абзацах другому-третьому пункту 81.1 статті 81 ПК України, з порушенням вимог, встановлених цим пунктом.
Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов'язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 ПК України.
В основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункти 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Зазначеними пунктами передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2. пункту 80.2 статті 80 ПК України);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України).
Таким чином, умови пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України передбачають можливість проведення фактичної перевірки у разі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального. Однак з огляду на зміст викладених норм, суд дійшов висновку, що для застосування пп. 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України у якості підстави для проведення фактичної перевірки необхідною умовою є отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства, що не залежить від суб'єкта, який надав відповідну інформацію.
Суд зауважує, що стаття 80 ПК України передбачає вичерпні підстави для проведення фактичної перевірки. Втім, застосовуючи конкретну правову підставу для призначення такої перевірки, у наказі на перевірку контролюючий орган зобов'язаний не тільки зазначити відповідний підпункт пункту 80.2 статті 80 ПК України, але й обґрунтувати (пояснити), які саме фактичні підстави (обставини) зумовлюють необхідність проведення фактичної перевірки.
В даному випадку підставою для проведення перевірки суб'єкта господарювання в наказі від 19.11.2020 №253 “Про проведення фактичної перевірки” вказані пп. 80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, без зазначення деталізації та джерела отримання інформації про порушення чи можливі порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками.
У відзиві на позов представник відповідача вважає, що пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України містить дві окремі групи правових підстав для проведення фактичної перевірки: “наявність та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства…” та “здійснення функцій, визначених законодавством…”.
Однак з такими доводами суд не погоджується, оскільки така підстава як “здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального ” не є окремою підставою для проведення перевірки відповідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а діє у зв'язку з першою передумовою, визначеною у цьому пункті, а саме за “наявності та/або отримання інформації про порушення вимог законодавства…”. Виокремлення такої підстави як “здійснення функцій, визначених законодавством…” позбавить юридичну визначеність пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, а також сутності його виокремлення як окрему підставу для проведення перевірки.
Отже, передумовою проведення фактичної перевірки з підстав, передбачених підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України є отримання в установленому законодавством порядку інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби.
Відповідач надав суду як доказ, що підтверджує підставу для проведення перевірки лист Державної податкової служби України від 28.09.2020 №17267/7/99-00-07-05-02-07, з якого слідує, що у податкового органу наявна інформація щодо суб'єктів господарювання, в в тому числі і щодо ФОП ОСОБА_1 , які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги (до 5 тис.грн.), проведені через РРО. Як зазначено у даному листі, вказана інформація може свідчити про приховування суб'єктами господарювання реального обсягу розрахункових операцій. У зв'язку з цим даним листом зобов'язано начальників Головних управлінь ДПС, зокрема, здійснити фактичні перевірки суб'єктів господарювання, які у червні-серпні 2020 року показали нереально низькі виторги, проведені через РРО.
Відтак, наведений лист свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.
За таких обставин, надходження до відповідача листа ДПС України від 28.09.2020 №17267/7/99-00-07-05-02-07 підтверджує наявність достатньої умови для проведення фактичної перевірки на підставі пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України.
Незазначення конкретної підстави в наказі про проведення перевірки не свідчить про протиправність такої перевірки. Позивач вказує на те, що про наявність конкретної підстави для проведення перевірки її не повідомлено, однак доказів звернення до відповідача за отриманням такої інформації суду не наведено. Крім того, платником податків здійснено допуск працівників контролюючого органу до проведення перевірки та не оскаржено наказ на її проведення, у зв'язку з чим не порушено право позивача на належний захист своїх прав та інтересів під час проведення перевірки.
Як зазначалося вище, в наказі від 19.11.2020 №253 “Про проведення фактичної перевірки” вказано провести протягом 10 діб, починаючи з 23 листопада 2020 року. Така інформація про початок проведення перевірки також зазначена і в направленнях на перевірку від 19.11.2020 №2078, №2079, №2183, №2184. Оскільки перевірку передбачено було провести з 23.11.2020 у строк протягом 10 діб, а перевірка завершилась 02.12.2020, тому посадові особи контролюючого органу мали достатні підстави для проведення перевірки, яка проведена з дотриманням 10-денного строку.
Суд також вважає, що перевірка проведена з дотриманням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України.
Відповідно до цього пункту Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:
документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;
документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;
фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:
обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.
Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Оскільки перевірка проведена податковим органом в межах здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, тому доводи позивача про порушення відповідачем заборони на проведення такої перевірки є безпідставними.
Отже, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Волинській проведено перевірку позивача з дотриманням вимог податкового законодавства.
Щодо наявності виявлених під час фактичної перевірки порушень податкового законодавства суд зазначає наступне.
Частиною одинадцятою 18 Закону №265/95-ВР надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 “Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв, зокрема мінімальна роздрібна ціна за вина виноградні натуральні у скляній тарі місткістю 0,7 л або в іншій тарі місткістю 1 л (код УКТ ЗЕД - 2204, крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00) становить 42 грн; вина виноградні натуральні з доданням спирту та міцні у скляній тарі місткістю 0,7 л або в іншій тарі місткістю 1 л (код УКТ ЗЕД - 2204, крім 2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00) становить 49 грн.
Абзацом чотирнадцятим частини другої статті 17 Закону №265/95-ВР встановлено, що до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Статтею 1 цього Закону визначено, що роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування (абзац 13); мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари (абзац 30); мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки (абзац 31).
Отже, з наведеного слідує, що мінімальні роздрібні та оптово-відпускні ціни на алкогольні напої визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, а тому суд не бере до уваги твердження позивача про те, що посадовими особами контролюючого органу не проведено експертизу для визначення автентичності проданого алкогольного напою та не встановлено його приналежність до конкретного виду алкогольного напою.
Як зазначалося вище, посадовими особами відповідача встановлено під час перевірки факт реалізації алкогольних напоїв за цінами, нижчими ніж встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої, а саме: згідно з контрольною стрічкою РРО №300714740 (фіскальний чек за 20.11.2020) реалізовано «Вино кагор Український Таїровський Преміум» 1 літр (УКТ ЗЕД 2204219800) кріплене за ціною 45,00 грн. (1 шт.) при встановленій мінімальній роздрібній ціні 49,00 грн. за такий товар.
Суд звертає увагу на те, що приналежність даного товару до виду вин, на які встановлено мінімальні роздрібні ціни в розмірі 49,00 грн. здійснено на підставі наданої позивачем під час перевірки товарно-транспортної накладної № КТ000146774 від 28 квітня 2020 року, відповідно до якої ТзОВ “СТС-ГРУПП” поставило покупцю ФОП ОСОБА_1 товар «Вино ордин. кріплене десертне спец. типу, солодке червоне «Кагор український Таїровський Преміум» 1 л. у кількості 10 шт. на загальну суму 337,80 грн. У вказаній накладній вказано код такого товару відповідно до УКТ ЗЕД 2204219800, тобто такий алкогольний напій віднесений до вина кріпленого, про що зазначено також і в назві цього товару. Такий вид вина відповідно до цього коду УКТ ЗЕД згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності відноситься до «інших вин; виноградне сусло, бродіння якого зупинене шляхом додання спирту», а тому мінімальна роздрібна ціна на такий товар відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 становить 49,00 грн.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 12 частини 1 статті 1 Закону України “Про виноград та виноградне вино” вино - алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового, ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового. Міцність вин може становити від 9 до 20 відсотків об'ємних. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів.
Тобто, з наведеного слідує, що кріплені вина виготовляються шляхом додавання спирту етилового, ректифікованого та/або спирту етилового ректифікованого виноградного, та/або дистиляту виноградного спиртового.
Отже, відповідачем на підставі наданих позивачем документів правомірно встановлено віднесення вищенаведеного проданого товару до відповідного виду вина з урахуванням його назви та коду УКТ ЗЕД, а відтак і продаж цього товару за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі алкогольні напої. Інших доказів про приналежність цього товару до іншого виду товару згідно з УКТ ЗЕД суду не надано.
Враховуючи те, що санкція абзацу чотирнадцятого частини другої статті 17 Закону №265/95-ВР передбачає застосування до суб'єкта господарювання штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень, а вартість отриманої позивачем вказаної партії товару становить 337,80 грн., тому санкція за дане порушення визначена податковим органом в розмірі 10000,00 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт роздрібного продажу позивачем вина за ціною, нижчою за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такий алкогольний напій, а тому ГУ ДПС у Волинській області правомірно застосувало до ФОП ОСОБА_1 фінансову санкцію у вигляді штрафу в сумі 10000 грн. на підставі прийнятого податкового повідомлення рішення від 21.12.2020 №0043020705.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність винесеного оскаржуваного рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, тому з урахуванням статті 139 КАС України понесені судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 43143484) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 грудня 2020 року №0043020705 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук