про повернення позовної заяви
27 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4818/21
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо не здійснення повного розрахунку при звільненні з військової служби в частині невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, передбаченого ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; зобов'язання здійснити виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, передбаченого ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позовну заяву було залишено без руху, оскільки вона подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, а саме: не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог, а також надати докази сплати судового збору.
24.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду за захистом своїх прав, у якій просив визнати причини пропуску строку для звернення до суду поважними та поновити даний строк, а також до заяви долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 908,00 грн. Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначив, що з метою захисту свого права на утримання всіх сум, що належить при звільненні, та на виконання Порядку №178 від 16.03.2016 ним була направлена заява до відповідача з клопотанням серед іншого надати довідку про вартість речового майна, що належить до видачі та здійснити виплату грошової компенсації вартості за неотримане під час несення служби речове майно, однак отримав відмову. Вважаючи нездійснення відповідачем виплати такої компенсації позивач з метою захисту своїх прав звернувся до Волинського окружного адміністративного суду, оскільки перед тим вживались заходи досудового врегулювання спору.
Аналізуючи доводи, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Також Верховний Суд у постановах від 11.02.2021 у справі №240/532/20 та від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 дійшов висновку, що у спірних правовідносинах пов'язаних зі звільненням з публічної служби при обчисленні строку звернення до суду, підлягають застосуванню положення КАС України, якими передбачено місячний строк звернення до суду. При цьому для обрахування строку звернення до суду, згідно з правовою позицією Верховного Суду, береться до уваги як момент початку його перебігу саме день остаточного розрахунку.
З огляду на вищевикладене, до позовних вимог ОСОБА_1 застосовується місячний строк звернення до суду, перебіг якого розпочався з 25.01.2021, тобто з моменту звільнення з військової служби та виключення зі списків та всіх видів забезпечення .
Невжиття позивачем активних дій протягом тривалого строку (від часу звільнення 25.01.2021 до моменту подачі позову 12.05.2021) свідчить про пасивність поведінки у здійсненні права на пред'явлення позову.
Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.
Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб'єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин. Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об'єктивні перешкоди для звернення до суду; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поважність причин пропуску строку звернення до суду може бути врахована судом лише у випадку наявності обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №826/17879/17.
Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19.
У заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до суду, позивач причини пропуску цього строку обґрунтовував можливістю досудового врегулювання спору, який визначено Порядком №178 від 16.03.2016. Проте, як слідує із документів доданих до позовної заяви, із заявою про виплату грошової компенсації вартості за неотримане під час несення служби речове майно ОСОБА_1 звернувся лише 02.04.2021.
Отже, з наданих суду документів слідує, що з дня виникнення права на звернення до суду (25.01.2021) позивач мав можливість, зважаючи на стислі строки, без невиправданих зволікань звернутись до суду з даними вимогами за захистом порушених прав в межах встановленого процесуальним законом строку.
Суд зазначає, що наведені у заяві причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки обставин, що є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, судом не встановлено.
З врахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про недостатність вказаних позивачем причин пропуску строку звернення до суду для визнання їх поважними, відтак у суду відсутні підстави для поновлення строку звернення до суду із заявлених підстав.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).
Оскільки з 25.01.2021 розпочався перебіг строку звернення до суду з даним позовом, а з позовом до суду позивач звернувся 17.05.2021, судом підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними, тому позовну заяву слід повернути позивачу та роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Також, відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Отже, позивачу необхідно роз'яснити право звернутися до суду із письмовим клопотанням про повернення судового збору у зв'язку із поверненням позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 248 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути позивачу без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський